Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №922/3781/25 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3781/25

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Імені Леніна" (64700, Харківська область, Ізюмський район, місто Барвінкове, вул. Скрипника, будинок 6, ідентифікаційний код 00708360)

до 1. Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (64701, Харківська область, Ізюмський район, місто Барвінкове, вул. Центральна, будинок 8, ідентифікаційний код 42360167), 2. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни (53001, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Глеюватка, вулиця Шевченка, будинок, 65) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області (вул. Незалежності, буд. 39, с. Близнюки, Лозівський район, Харківська область, 64801, код ЄДРПОУ 04400021) за участю прокурора Харківської обласної прокуратури

про визнання права колективної власності, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора

за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Харченка О.В.

відповідача-1- не з`явився

відповідача-2 - не з`явився

3-ї особи - не з`явився

прокурора - Горгуль Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Імені Леніна" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (відповідач-1), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни (відповідач-2), в якій просить суд:

- Визнати право колективної власності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 00708360) на земельні ділянки кадастрові номери: 6320485500:06:000:0230, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:03:000:0499, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:01:000:0467, 6320410100:00:001:0225, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0407, 6320686000:02:001:0231, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0409, що розташовані на території Харківської області колишнього БАРВІНКІВСЬКОГО району.

- Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни про відмову у проведенні реєстраційних дій №80104550 від 28.07.2025, №80104602 від 28.07.2025, №80104697 від 28.07.2025, №80104762 від 28.07.2025 , №80104815 від 28.07.2025, №80104884 від 28.07.2025, №80104947 від 28.07.2025, №80105001 від 28.07.2025, №80105058 від 28.07.2025, №80105111 від 28.07.2025, №80105244 від 28.07.2025, №80105299 від 28.07.2025, №80105373 від 28.07.2025, №80105429 від 28.07.2025, №80105468 від 28.07.2025, №80105563 від 28.07.2025, №80105058 від 28.07.2025 та зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області Волос Олену Володимирівну виправити технічні помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно об`єктів нерухомого майна земельних ділянок з кадастровими номерами: 6320485500:06:000:0230, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:03:000:0499, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:01:000:0467, 6320410100:00:001:0225, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0407, 6320686000:02:001:0231, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0409, вказавши у графі, документи подані для державної реєстрації – замість державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: ХР-02-00-000425, виданий 23.01.1996, видавник: Барвінківська РДА Харківської області, вказати вірно - державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: ХР-02-00-000425, виданий 23.01.1996, видавник: Барвінківська районна Рада народних депутатів Барвінківського району Харківської області, прибрати вид іншого речового права "право постійного користування земельною ділянкою" та вказати вірно тип речового права: "право колективної власності".

Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2025 позовну заяву залишено без руху.

10.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№26016).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2025, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3781/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08 грудня 2025 року о 15:00.

25.11.2025 через систему "Електронний суд" від 1-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№27395), в якому він просить відмовити в позові повністю, наполягаючи зокрема на тому, що будь-яких достатніх, належних та допустимих доказів, які свідчать про прийняття загальними зборами (зборами уповноважених) членів Колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна (далі – КСП ім.Леніна) рішень про його реорганізацію шляхом перетворення у ТОВ "КСП "ІМЕНІ ЛЕНІНА" та про призначення комісії з припинення підприємства, а також про складання такою комісією передавального акту, позивачем не надано.

Рішення засновника №1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ІМЕНІ ЛЕНІНА від 10.01.2024, яким було вирішено створити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна, та Статут ТОВ "КСП "ІМЕНІ ЛЕНІНА" є односторонніми актами цієї юридичної особи, які самі по собі не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Також, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідь ГУС у Харківській області від 03.04.2024 №03-67/100, копії яких долучені позивачем до позовної заяви, не можуть вважатися достатніми, належними та допустимими доказами правонаступництва.

Крім того, присвоєння позивачу ідентифікаційного коду КСП Імені Леніна, тобто іншої юридичної особи, також не є доказом правонаступництва однієї особи щодо іншої.

Більш того, 1-м відповідачем звернуто увагу суду, що з відомостей Державного реєстру прав на нерухоме майно, долучених позивачем до позовної заяви, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320686000:02:001:0231 зареєстровано за Близнюківською селищною радою (код 04400021).

Крім того, 1-м відповідачем зазначено, що документи, які містяться у реєстраційних справах в електронній формі з номерами, що відповідають реєстраційним номерам об`єктів нерухомого майна (спірним земельним ділянкам) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не підтверджують доводів позивача про допущення технічної помилки, а вимоги про їх усунення є безпідставними та необґрунтованими.

05.12.2025 через систему "Електронний суд" Харківською обласною прокуратурою подано заяву (вх.№28393) про вступ прокурора у справу № 922/3781/25 та про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області.

У заяві про вступ прокурора у справу №922/3781/25 прокурором зазначено, що позивач стверджує, що є правонаступником КСП “імені Леніна” на підставі рішення засновника № 1 засновника ТОВ “КСП “імені Леніна” від 10.01.2004, статуту ТОВ “КСП “імені Леніна”, запису в ЄДРПОУ про правонаступництво згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а тому, за його висновком, має право колективної власності на 17 спірних земельних ділянок. Проте матеріали справи не містять проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) КСП імені Леніна із визначеним місце розташуванням земельних ділянок, їх межами та площею сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів, як того вимагають приписи ст. 7 Закону України № 899-IV “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” (далі – Закон України № 899-IV); відомостей про проведену на виконання ст. 9 Закону № 899-IV відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) процедуру розподілу земельних ділянок у межах КСП “імені Леніна” між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах КСП “імені Леніна”. Адже статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок, на чому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17. Аргументи ТОВ “КСП "Імені Леніна" стосовно наявності в нього невизнаного або оспорюваного права колективної власності на 17 спірних земельних ділянок не є обгрунтованими та переконливими, свідчать про загрозу порушень майнових інтересів територіальних громад, які є власниками зазначених спірних земельних ділянок. Беручи до уваги положення Конституції України, Земельного Кодексу України і пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 5245-VI, враховуючи той факт, що спірні 16 земельних ділянок з кадастровими номерами 6320485500:06:000:0230, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:03:000:0499, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:01:000:0467, 6320410100:00:001:0225, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0407, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0409 розташовані на території Барвінківської міської громади Ізюмського району Харківської області, Барвінківська міська рада є власником спірних земельних ділянок. Разом із цим, одна зі спірних у даній справі земельних ділянок, а саме, земельна ділянка з кадастровим номером 6320686000:02:001:0231, розташована на території Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, Близнюківська селищна рада є власником зазначеної спірної земельної ділянки.

05.12.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано заперечення на відзив 1-го відповідача, що по суті є відповіддю на відзив, яке зареєстроване 08.12.2025 за вх.№28444, в якому позивач зокрема зазначає, що згідно до положень ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, права та обов`язки попередньої юридичної особи. Отже, до правонаступника переходять усі майнові права та обов`язки без винятку. Це універсальна норма. Окрім цього, навіть відповідно до тих же спеціальних норм Закону “Про КСП”, а саме ст. 31 підтверджується механізм ЦКУ (як універсальної і загальної норми) і конкретизує його для КСП відповідно до якої - “Усі майнові права і обов`язки переходять до правонаступника.” На підтвердження позиції позивача слугує також юридична ідентичність правонаступника, через збережений у ЄДРПОУ ЙОГО КОД 00708360, який мав правопопередник. Дата первинної реєстрації — 1993. У ЄДР також відображено правонаступництво ТОВ “КСП ІМЕНІ ЛЕНІНА” після КСП ІМЕНІ ЛЕНІНА.

Питання законності перетворення і відповідно правонаступництва позивача не оспорювалось жодною особою і не існує відповідного рішення щодо цього. Згідно з п. 1.1 Статуту ТОВ, зареєстрованого у встановленому законом порядку ТОВ є правонаступником майнових прав та обов`язків КСП і відповідні дані про правонаступництво містяться у ЄДРПОУ, що є неспростовним на дату розгляду даної справи.

Також позивач зазначає, що у спірних правовідносинах нотаріус помилково інтерпретував державний акт як “акт на постійне користування” і це помилка форми, а не змісту.

З суті реєстраційних дій вбачається, що при реєстрації прав позивача на ці земельні ділянки, допущено саме технічні помилки: замість державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: ХР-02-00-000425, виданий 23.01.1996 (який є у цій же реєстраційній справі з відповідною поміткою про “колективну власність”), видавник: Барвінківська районна Рада народних депутатів Барвінківського району Харківської області, вказано: державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: ХР-02-00-000425, виданий 23.01.1996, видавник: Барвінківська РДА Харківської області. Також зазначено вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою, замість: Тип речового права: право колективної власності.

08.12.2025 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 призначено підготовче засідання на "22" грудня 2025 р. об 11:30 год.

19.12.2025 через систему "Електронний суд" прокурором подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке зареєстроване 22.12.2025 за вх.№29894, в якому він просив суд зупинити провадження у справі № 922/3781/25 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 922/4189/25, № 922/4218/25.

20.12.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі, яке зареєстроване 22.12.2025 за вх.№29867, в якому він просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про зупинення провадження у справі.

20.12.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано клопотання про витребування доказів, яке зареєстровано 22.12.2025 за вх.№29868.

В судовому засіданні 22.12.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення заяви прокурора від 05.12.2025 вх.№ 28393/25 та допуск до участі у справі №922/3781/25 Харківської обласної прокуратури, про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів від 22.12.2025 вх.№29868, про продовження позивачу процесуального строку для надання відповіді на відзив 1-го відповідача та прийняття його до розгляду.

Ухвалою суду від 22.12.2025 задоволено клопотання Харківської обласної прокуратури про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Близнюківську селищну раду Лозівського району Харківської області (вул. Незалежності, буд. 39, с. Близнюки, Лозівський район, Харківська область, 64801, код ЄДРПОУ 04400021). Зобов`язано позивача надіслати 3-й особі копію позовної заяви разом з доданими до неї документами не пізніше двох днів з дня постановлення цієї ухвали, докази чого надати суду до 05 січня 2026 р. Зобов`язано відповідача - 1 надіслати 3-й особі копію відзиву на позовну заяву разом з доданими до них документами не пізніше двох днів з дня постановлення цієї ухвали, докази чого надати суду до 05 січня 2026 р. Встановлено 3-й особі строк на подання пояснення щодо позову - п`ять днів з дня отримання копії позовної заяви. Встановлено 3-й особі строк на подання пояснення щодо відзиву - п`ять днів з дня отримання копії відзиву на позовну заяву. Зупинено провадження у справі №922/3781/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/4218/25, №922/4189/25. Запропоновано учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі №922/3781/25.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Імені Леніна" задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.12.2025 у справі №922/3781/25 скасовано. Справу №922/3781/25 передано до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

03.02.2026 до Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 09.02.2026 продовжено розгляд справи № 922/3781/25 зі стадії підготовчого провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання призначено на "02" березня 2026 р. о 12:00 год.

02.03.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 02.03.2026 призначено підготовче засідання на "09" березня 2026 р. о 14:30 год.

09.03.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 09.03.2026 призначено підготовче засідання на "23" березня 2026 р. о 12:00 год.

В судовому засіданні 23.03.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 30 березня 2026 року о(б) 16:00 год.

26.03.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано пояснення, які зареєстровано 27.03.2026 за вх.№ 7293, щодо віднесення спірних земельних ділянок до меж Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-02-00-000425 від 23.01.1996.

Водночас 27.03.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано пояснення (вх.№7352) щодо віднесення спірних земельних ділянок до меж Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-02-00-000425 від 23.01.1996.

В судовому засіданні 30.03.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду додаткових пояснень позивача від 27.03.2026 за вх. № 7293, від 27.03.2026 за вх.№ 7352/26, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.04.2026 о 12:00 год.

12.04.2026 через систему "Електронний суд" прокурором подано пояснення, які зареєстровано 13.04.2026 за вх.№ 8722, в яких він просив суд поновити строк на подання доказу - копії інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 30.09.2025 № 10-20-14,1-5619/0/19-25. Прийняти і долучити до матеріалів справи № 922/3781/25 копію інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 30.09.2025 № 10-20-14,1-5619/0/19-25. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

13.04.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою суду від 13.04.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на "11" травня 2026 р. о 13:00 год.

Присутній у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Присутній у судовому засіданні прокурор просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники відповідачів та 3-ї особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце цього засідання повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з наданого позивачем Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-02-00-000425, що виданий 23.01.1996, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №11, відповідно до рішення Барвінківської районної Ради народних депутатів Барвінківського району Харківської області від 22.11.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству імені Леніна передано у колективну власність 5855,2 гектарів землі в межах згідно з планом.

Позивач стверджує, що згідно рішення засновника №1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" (Україна, 64700, Харківська обл., Ізюмський р-н, місто Барвінкове, вул. Скрипника, будинок 6), код ЄДРПОУ 00708360, від 10.01.2024 було вирішено створити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА", скорочене найменування ТОВ "КСП "ІМЕНІ ЛЕНІНА" шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна у ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА". ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" є правонаступником прав і обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна. Мета: товариство засновується для ведення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Втім в матеріалах справи відсутнє рішення учасників Колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна про зміну організаційно-правової форми.

Листом від 03.04.2024 №03-67/100 "Про надання відомостей з ЄДРПОУ" Головним управлінням статистики у Харківській області надано відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та повідомлено що КСП ІМЕНІ ЛЕНІНА, ідентифікаційний номер 00708360, змінено в ЄДРПОУ на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА". Дата первинної реєстрації юридичної особи – 17.11.1993.

Також, за твердженням позивача, правонаступництво ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" підтверджується Статутом ТОВ "КСП "ІМЕНІ ЛЕНІНА", який затверджений рішенням засновника №1 від 10.01.2024.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "КСП "ІМЕНІ ЛЕНІНА" містяться відомості щодо: дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа: повне найменування, КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ІМЕНІ ЛЕНІНА, Код ЄДРПОУ:00708360.

Відповідно до наданого позивачем листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 01.05.2024 №29-20-11-3170/0/19-24 повідомлено, що згідно Книг записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею, записи в яких здійснювалися до 01.01.2013, державні акти на право постійного користування на земельні ділянки за КСП ім. Леніна на території колишнього Барвінського району не зареєстровані. Враховуючи продовження строку дії воєнного стану, Головним управлінням видано наказ від 11.10.2023 №9-АГ, яким внесені зміни до наказу Головного управління від 29.11.2021 №28-АГ “Про визначення локацій структурних підрозділі Головного управілння”, згідно якого змінені розташування робочих місць працівників відділу №3. Працівники зазначеного відділу не мають доступу до деяких первинних документів в паперовому вигляді, зокрема до екземпляру Державного акту на право колективної власності на землю по КСП ім. Леніна Подолівської сільської ради Барвінського району. Зазначено, що у відділі №3 є в наявності сканована копія Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-02-00-000425, виданого КСП ім. Леніна відповідно до рішення Барвінківської районної ради від 22.11.1995, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 23.01.1996 за №11, але без додатку 1 списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства.

Враховуючи вищевикладене, позивачу надано копію Державного акта на право колективної власності на землю серія ХР-02-00-000425, виданого КСП ім. Леніна, без додатку 1.

На підставі викладеного, позивач вважає, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" є правонаступником КСП ІМЕНІ ЛЕНІНА та має право колективної власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-02-00-000425, виданого КСП ім. Леніна відповідно до рішення Барвінківської районної ради від 22.11.1995, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 23.01.1996 за №11.

Як вказано позивачем, земельні ділянки кадастрові номери: 6320485500:06:000:0230, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:03:000:0499, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:01:000:0467, 6320410100:00:001:0225, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0407, 6320686000:02:001:0231, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0409, що розташовані на території ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (колишній БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОН), входять у межі Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-02-00-000425, та належать ТОВ "КСП "ІМЕНІ ЛЕНІНА" на праві колективної власності.

Разом з цим, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.04.2025 за пошуком коду ЄДРПОУ 00708360, підтверджено, що на спірні земельні ділянки зареєстровано право постійного користування позивача.

Позивач вважає, що при реєстрації прав позивача на ці земельні ділянки, допущено технічні помилки: замість державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: ХР-02-00-000425, виданий 23.01.1996, видавник: Барвінківська районна Рада народних депутатів Барвінківського району Харківської області, вказано: державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: ХР-02-00-000425, виданий 23.01.1996, видавник: Барвінківська РДА Харківської області. Також зазначено вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою, замість: Тип речового права: право колективної власності.

Позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Волос Олени Володимирівни (Глеютівська сільська рада Дніпропетровська область) із заявами щодо спірних земельних ділянок щодо виправлення технічних помилок, однак були отримані відмови у проведені реєстраційних дій.

З вказаними відмовами державного реєстратора позивач не погоджується та вважає, що такими відмовами спричинено по суті спір про право на зазначені земельні ділянки, тому позивач вимушений звернутися з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України визначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗК України від 18.12.1990 №561-XII (в редакції чинній на час видачі КСП ІМЕНІ ЛЕНІНА державного акта на право колективної власності на землю), власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ЗК України від 18.12.1990 №561-XII, земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю визначалися колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників (ч. 3 ст. 5 ЗК України).

Стаття 6 цього ЗК України визначала право приватної власності на землю лише громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЗК України №561-XII, колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 01.01.2023 діяльність підприємства регулюється цим Законом, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Статтею 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. У разі поділу підприємства до новостворених підприємств переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Таким чином, за положенням наведених норм права при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передаточним балансом його зобов`язання та майно.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Статтею 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" унормовано, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

Відповідно до ст. 22 Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов`язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства.

Згідно ст. 23 Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об`єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства.

Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 сформулював висновок, що хоча колективне сільськогосподарське підприємство і визначалось як суб`єкт права власності у підприємстві, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, однак власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.

Підставою позовних вимог позивач зазначає, що у КСП Імені Леніна перебувало у колективній власності 5855,2 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії ХР-02-00-000425 від 23.01.1996, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 11, виданого на підставі рішення VI сесії Барвінківської районної Ради народних депутатів ХХІІ скликання "Про видачу Державних актів на право колективної власності на землю КСП району" від 22.11.1995.

Позивач стверджує, що є правонаступником КСП Імені Леніна на підставі Рішення засновника № 1 засновника ТОВ "КСП "Імені Леніна" від 10.01.2004, статуту ТОВ "КСП "Імені Леніна", запису в ЄДРПОУ про правонаступництво згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а тому, за його висновком, має право колективної власності на 17 спірних земельних ділянок.

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 23.10.2025, 17.11.1993 було зареєстровано юридичну особу - Колективне сільськогосподарське підприємство імені Леніна (ідентифікаційний код 00708360). Керівник ОСОБА_1 . Перелік засновників (учасників) юридичної особи: члени колективного підприємства.

Рішенням засновника № 1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" від 10.01.2024 (зареєстровано в реєстрі за № 42), засновником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частка в статутному капіталі 100%, вирішено створити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА", скорочене найменування ТОВ “КСП “ІМЕНІ ЛЕНІНА” шляхом перетворення КОЛЕКТИВНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ІМЕНІ ЛЕНІНА У ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА". ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" є правонаступником прав і обов`язків КОЛЕКТИВНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ІМЕНІ ЛЕНІНА. Мета: товариство засновується для ведення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Місцезнаходження Товариства: 64700, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Барвінкове, вул. Скрипника, буд. 6 код ЄДРПОУ 00708360. Затвердити та підписати Статут Товариства, уповноважити підписати статут Гугнівенка Сергія Євгеновича. Призначити на посаду директора ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Статуту ТОВ “КСП “Імені Леніна”, який затверджений рішенням засновника №1 від 10.01.2024, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" створене шляхом перетворення КОЛЕКТИВНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ІМЕНІ ЛЕНІНА у ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА". ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИСМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" є правонаступником прав і обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства "ІМЕНІ ЛЕНІНА", яке було створене добровільним об`єднанням громадян та діяло відповідно до закону "Про підприємництво" і Земельного кодексу України, Закону України "Про господарське товариство” та було створено згідно з рішенням уповноважених колективу і не обумовлюється будь-яким рішенням державних органів. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Колективне сільськогосподарське підприємство "ІМЕНІ ЛЕНІНА", скорочене найменування ТОВ “КСП “ІМЕНІ ЛЕНІНА” є повним правонаступником всіх прав та обов`язків Колективного сільськогосподарського підприємства ІМЕНІ ЛЕНІНА (далі за текстом - Товариство).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" (ідентифікаційний код 00708360) зареєстровано 17.11.1993. Керівник Гугнівенко Сергій Євгенович. Відомості про органи управління юридичної особи: Вищий: загальні збори. Виконавчий: директор. 10.01.2024 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Захарченко В.Є. внесено запис про припинення юридичної особи – Колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна (ідентифікаційний код 00708360) в результаті її реорганізації.

Згідно з ч. 2 ст. 23 та ч. 1 ст. 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” прийняття рішення про реорганізацію шляхом перетворення КСП імені Леніна у ТОВ “КСП “Імені Леніна” належить до виключної компетенції вищого органу колективного сільськогосподарського підприємства - загальних зборів або зборів уповноважених.

Однак з матеріалів справи не вбачається доказів на підтвердження прийняття вищим органом управління КСП ім. Леніна рішення про його перетворення у ТОВ “КСП “Імені Леніна”, адже одноособове рішення засновника ТОВ “КСП “Імені Леніна” ОСОБА_1 , незалежно від наявності у нього статусу члена КСП імені Леніна на той момент, не може сприйматися у такій якості в силу визначення колективного сільськогосподарського підприємства у ч. 1 ст. 1 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” як добровільного об`єднання громадян.

Разом із цим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у ОСОБА_1 статусу члена КСП імені Леніна.

На необхідності дослідження обставини прийняття зборами уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства рішення щодо передачі майна колективного сільськогосподарського підприємства новоствореній особі, при дослідженні питання правомірності набуття нею права власності на земельні ділянки колективного сільськогосподарського підприємства наголошено у постанові Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 911/2506/23.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19 імперативно зазначила, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу усі колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників (п.п. 7.33.-7.37).

Верховний Суд у постанові від 16.01.2024 у справі № 906/662/21 визначив, що, встановлення тотожності складу учасників відповідного колективного сільськогосподарського підприємства та осіб, перелік яких наведено в статуті новоствореної юридичної особи як засновників останнього має вирішальне значення для констатації факту правонаступництва з огляду на визначений чинним на момент створення такої особи законодавством правовий режим колективної власності на землю, що узгоджується також із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.09.2022 у справі № 912/929/21.

Отже, з врахуванням змісту актуальної практики Верховного Суду, для належного підтвердження обставин правонаступництва юридичної особи мають враховуватися не лише такі ознаки, як реєстрація юридичної особи із зазначенням її статусу як правонаступника колективного сільськогосподарського підприємства, відповідні положення статуту, збереження ідентичного коду Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та громадських формувань, чи наявність передавального акта (балансу), але й змістовні обставини, що підтверджують членство колишніх учасників колективного сільськогосподарського підприємства.

До таких обставин, зокрема, належить співвідношення кількісного складу засновників такої юридичної особи та учасників колективного сільськогосподарського підприємства до реорганізації. У разі виявлення невідповідності у складі учасників, заявник має надати обґрунтоване пояснення причин такої невідповідності, що може полягати, зокрема, у добровільній відмові окремих членів колективного сільськогосподарського підприємства від участі у юридичній особі правонаступника, або в об`єктивних обставинах, таких як смерть учасника чи його вихід із підприємства з попереднім врегулюванням майнових питань.

Також, Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19 дійшла висновку про те, що статут підприємства є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою для правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Отже, саме по собі зазначення в статуті (установчому договорі) новоствореної юридичної особи твердження про правонаступництво без наявності відповідних фактичних обставин, які є підставами правонаступництва, не вважається правомірним і не передбачає жодних правових наслідків.

Присвоєння того самого коду ЄДРПОУ не є безумовним доказом правонаступництва при реорганізації юридичної особи.

Єдиний державний реєстр є компонентом інфраструктури державної статистики. На його основі органи статистики забезпечують ведення державного обліку та ідентифікацію суб`єктів господарської дальності, однак повноваженнями на проведення реєстраційних дій щодо підприємства не наділені.

Функція органів статистики щодо ведення Єдиного державного реєстру визначена Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 (у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 499, далі - Положення про ЄДР).

Відповідно до пункту 6 Положення про ЄДР (в чинній редакції) ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним; у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код; у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом; в інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

Отже ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається.

Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва (п.п.7.19, 7.23, 7.24 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 907/29/19 від 01.09.2020).

Питання правового значення ідентичності ідентифікаційного коду юридичної особи під час встановлення правонаступництва було предметом аналізу Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, а також розглядалося Верховним Судом у низці інших рішень, зокрема у постановах від 21.12.2021 у справі № 917/258/19, від 21.09.2021 у справі № 925/1176/20, та від 22.10.2024 у справі № 906/844/23.

Викладене свідчить, що ТОВ “КСП “Імені Леніна” було створене з новою організаційно-правовою формою, а також із новим складом його учасників і в жодному разі не може бути правонаступником КСП імені Леніна.

Передання майна у власність іншої юридичної особи потребує ухвалення окремого, спеціально спрямованого рішення загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства, що прямо випливає зі змісту статті 8 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”.

З огляду на це, для визнання за новоствореною юридичною особою права власності на земельні ділянки, які на момент реорганізації перебували у власності колективного сільськогосподарського підприємства, необхідним є подання належних та допустимих доказів того, що загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства прийняли рішення про передання відповідного майна, відповідному підприємству. Таке рішення має бути прийняте у межах компетенції загальних зборів та відповідати вимогам Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, оскільки саме воно є юридичним фактом, що зумовлює перехід майнових прав до нової юридичної особи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02.04.2025 у справі № 906/243/24.

Позивачем до матеріалів справи не надано ні списку членів колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю, ні доказів того, що членами КСП імені Леніна приймалось рішення про передання відповідного майна (спірних земельних ділянок) новоствореній юридичній особі, що виключає правомірність набуття спірного нерухомого майна ТОВ “КСП “імені Леніна” у власність в порядку статті 8 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”.

Також матеріали справи не містять передавальний баланс та документи, які свідчили б про роботу комісії з реорганізації КСП, протоколів Інвентаризаційної комісії, списків переліку майна та осіб, зі змісту яких можливо б було встановити, які особи вийшли зі складу учасників КСП та, які земельні ділянки вони отримали, й відповідно, які земельні ділянки залишились в користуванні КСП та перейшли до новоствореної юридичної особи, що унеможливлює визначення обсягу прав та обов`язків, які перейшли до новоствореної юридичної особи.

Згідно з нормами Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” та чинним на момент створення ТОВ “КСП “Імені Леніна” законодавством, рішення про реорганізацію КСП імені Леніна, зміну його організаційно-правової форми та передачу майна і земельних прав до новоствореної юридичної особи мають право приймати виключно загальні збори членів КСП.

Правонаступництво не є формальною процедурою перейменування. Це процес передачі прав від одного суб`єкта до іншого, де воля правопопередника (КСП імені Леніна) має бути виражена його законними членами.

У порушення вищенаведених норм законодавства та висновків Верховного Суду позивач вважає доведеним правонаступництво ТОВ “КСП “Імені Леніна” після КСП імені Леніна, проте враховуючи недоведеність фактичного переходу прав і обов`язків, обґрунтованим є висновок про те, що ТОВ “КСП “Імені Леніна” не є правонаступником КСП імені Леніна.

Отже, реорганізація КСП шляхом перетворення у ТОВ не відбувалася, оскільки було проведено реєстрацію нового підприємства – ТОВ “КСП “Імені Леніна”.

Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 15.01.2025 у справі № 911/2506/23, від 02.04.2025 у справі № 906/243/24, від 30.09.2025 у справі № 911/2420/23, від 18 листопада 2025 року у справі № 920/1550/24.

З урахуванням вищевказаного, висновок позивача про те, що ТОВ “КСП “Імені Леніна” є законним правонаступником після КСП імені Леніна, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

У зв`язку з чим, у позивача відсутні підстави для посилання на ст. 10 Закону України "Про колективні сільськогосподарські підприємства", оскільки позивач за своєю організаційно-правовою формою не є колективним сільськогосподарським підприємством, тому йому спірні земельні ділянки не можуть належати на праві колективної власності.

Більш того, створення Товариства лише одним членом КСП суперечить принципу колективної власності.

Разом із цим, судом встановлено, що згідно Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.11.2025 № 453891475 підтверджується, що спірні 16 земельних ділянок з кадастровими номерами 6320485500:06:000:0230, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:03:000:0499, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:01:000:0467, 6320410100:00:001:0225, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0407, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0409 розташовані на території Барвінківської міської громади Ізюмського району Харківської області, власником яких є Барвінківська міська рада.

При цьому, відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.11.2025 № 452506871 спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6320686000:02:001:0231, розташована на території Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, власником якої є Близнюківська селищна рада.

За змістом ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 ч.3 ст.162 ГПК України).

Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (п.41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Зазначені висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17.

Позивачем не надано належних доказів того, що відповідач у справі - Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області не визнає або оспорює право колективної власності ТОВ “КСП “Імені Леніна” на земельну ділянку з кадастровим номером 6320686000:02:001:0231, тобто відповідає ознакам відповідача у розумінні ч. 4 ст. 45 ГПК України, враховуючи те, що право комунальної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за іншою територіальною громадою - Близнюківською селищною радою Лозівського району Харківської області.

Тож, пред`явлення позовної вимоги щодо визнання права колективної власності щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6320686000:02:001:0231 до неналежного відповідача - Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність надання Верховним Судом оцінки іншим аргументам учасників справи (подібний за змістом висновок сформульований у п.8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст. ст. 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У пунктах 64- 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20 зазначено, що суб`єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов`язана сторона. Суб`єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов`язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.

Поняття охоронюваного законом інтересу в логічно-смисловому зв`язку з поняттям суб`єктивного права визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Безпосереднє згадування в нормах права інтересів особи як об`єкта правового захисту в певній мірі прирівнює їх до суб`єктивних прав. Тобто законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами, можна розглядати як доправову категорію, у якій інтерес передує правам та обов`язкам, тобто виступає як "суб`єктивне право, що може виникнути у майбутньому".

Розмежовуючи поняття прав та інтересів, Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначив, що і суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення в межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Кожна особа має право в порядку, встановленому процесуальним законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови в позові.

Ураховуючи вищенаведені обставини, на підставі поданих доказів позивачем не доведено обставин переходу до нього права на спірні земельні ділянки, а відтак позовні вимоги про визнання права колективної власності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМЕНІ ЛЕНІНА" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 00708360) на земельні ділянки кадастрові номери: 6320485500:06:000:0230, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:03:000:0499, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:01:000:0467, 6320410100:00:001:0225, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0407, 6320686000:02:001:0231, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0409, є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно та зобов`язання державного реєстратора прав на нерухоме майно виправити технічні помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно спірних земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон №1952-IV).

Відповідно до ст 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно наведеною вище нормою закону допускається такий спосіб судового захисту порушених прав та інтересів особи як скасування рішення державного реєстратора, що також підтверджується позицією Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22 та Верховним Судом у постанові від 29.07.2025 у справі № 914/3180/23.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Оскільки основна вимога про визнання колективної власності є необґрунтованою та в її задоволенні відмовлено, також задоволенню не підлягає похідна вимога про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни про відмову у проведенні реєстраційних дій №80104550 від 28.07.2025, №80104602 від 28.07.2025, №80104697 від 28.07.2025, №80104762 від 28.07.2025 , №80104815 від 28.07.2025, №80104884 від 28.07.2025, №80104947 від 28.07.2025, №80105001 від 28.07.2025, №80105058 від 28.07.2025, №80105111 від 28.07.2025, №80105244 від 28.07.2025, №80105299 від 28.07.2025, №80105373 від 28.07.2025, №80105429 від 28.07.2025, №80105468 від 28.07.2025, №80105563 від 28.07.2025, №80105058 від 28.07.2025, та зобов`язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області Волос Олену Володимирівну виправити технічні помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно об`єктів нерухомого майна земельних ділянок з кадастровими номерами: 6320485500:06:000:0230, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:03:000:0499, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:01:000:0467, 6320410100:00:001:0225, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0407, 6320686000:02:001:0231, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0409, вказавши у графі, документи подані для державної реєстрації – замість державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: ХР-02-00-000425, виданий 23.01.1996, видавник: Барвінківська РДА Харківської області, вказати вірно - державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: ХР-02-00-000425, виданий 23.01.1996, видавник: Барвінківська районна Рада народних депутатів Барвінківського району Харківської області, прибрати вид іншого речового права "право постійного користування земельною ділянкою" та вказати вірно тип речового права: "право колективної власності".

У рішенні ЄСПЛ "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача у зв`язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 13, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 8, 10, 23, 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ст. 1, 3, Земельного кодексу України, ст. 182 Цивільного кодексу України, ст. 1, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "20" травня 2026 р.

СуддяІ.О. Чистякова