Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №208/13761/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/13761/25

провадження № 2/208/1627/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 квітня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Кіблицької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, –

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Кінько О.В. звернулась до суду із позовом до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що позивачці на підставі договору купівлі продажу від 01.08.1996р на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

01 серпня 1996 року договір купівлі-продажу квартири посвідчений Трухіною І.Г. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №3011.

Оскільки договір підлягав реєстрації в Бюро технічної інвентаризації, на зворотній стороні договору мається реєстраційний напис на документі про право особистої власності про реєстрацію нерухомості в Бюро технічної інвентаризації міста Донецька 02.08.1996р. в реєстровій книзі №6/10ДК за реєстровим номером №93 (165).

21.08.1996 було виготовлено технічний паспорт інвентарний номер 6_23607 реєстровий номер 6_10ДК-93(165).

14.08.2025 року ОСОБА_1 , з метою реєстрації права власності на зазначену квартиру в Державному реєстрі прав на нерухоме майно звернулася до Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради. Під час розгляду заяви було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - за заявницею ОСОБА_1 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно – відсутня. Також, 20.08.2025 Державним реєстратором направлено запит Донецької обласної військової адміністрації.

Проте у здійсненні реєстрації її права власності було відмовлено - Державним реєстратором прийнято рішення від 01.10.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з ненаданням Донецькою обласною військовою адміністрацією відповіді на запит реєстратора щодо інформації про права, які виникли та зареєстровані в установленому законодавством порядку до 01.01.2013р..

Тому, представник позивача просить суд: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на нерухоме майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,9 кв.м., та житловою площею 16,2кв.м..

2. Заяви, клопотання позивача, відповідача.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Кінько О.В. не з`явились, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

3. Процесуальні дії по справі.

03 листопада 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

09 грудня 2025 року ухвалою суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної військової адміністрації Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності на нерухоме майно, замінено відповідача Донецьку обласну військову адміністрацію Донецької обласної державної адміністрації на належного Донецьку міську раду.

16 березня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

01 серпня 1996 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,9 кв.м., та житловою площею 16,2 кв.м.. Цей договір посвідчений Трухіною І.Г. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №3011.

На зворотній стороні договору мається реєстраційний напис на документі про право особистої власності про реєстрацію нерухомості в Бюро технічної інвентаризації міста Донецька 02.08.1996р. в реєстровій книзі №6/10ДК за реєстровим номером №93 (165).

21.08.1996 було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 . Інвентарний номер 6/23607, реєстровий номер 6/10ДК-93(165).

Згідно копії паспорта громадянина України вбачається, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 21 серпня 1996 року. Знята з реєстраційного обліку 09.07.2003 року.

14.08.2025 року ОСОБА_1 , з метою реєстрації права власності на зазначену квартиру в Державному реєстрі прав на нерухоме майно звернулася до Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради. Під час розгляду заяви було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - за заявницею ОСОБА_1 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно – відсутня. Направлено запит Донецької обласної військової адміністрації. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кошиної І.В., Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради від 20 серпня 2025 року №80456902 зупинено розгляд Заяви.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кошиної І.В., Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради від 01 жовтня 2025 року №81124004 відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з ненаданням Донецькою обласною військовою адміністрацією відповіді на запит реєстратора.

5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно положень ч.1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1,3 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При зверненні до державного реєстратора з метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, позивачу була надана відмова, з підстав того, що інформація про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - за заявницею ОСОБА_1 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно – відсутня та у зв`язку з ненаданням Донецькою обласною військовою адміністрацією відповіді на запит реєстратора щодо надання інформація про реєстрацію права власності на вищезазначену квартиру.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінюєдокази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

6. Судові витрати.

Враховуючи, що позивач з вимогою про повернення оплаченого судового збору не звертався, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 334, 392, 638, 655 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-89, 247, 258-259, 263-265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на нерухоме майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,9 кв.м., та житловою площею 16,2 кв.м..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Донецька міська рада, ЄДРПОУ: 26502957, адреса: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Транспортна, буд.2.

Суддя Похваліта С. М.