Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №913/496/24 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Харків Справа № 913/496/24

Східний апеляційний господарський суд, у складі: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О, суддя Тарасова І.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П. розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП БАНК" (вх.645Л) на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2026 у справі № 913/496/24

за позовом: Акціонерного товариства «ОТП Банк», м.Київ,

до відповідача-1: Фермерського господарства «Криничне», смт.Мілове Старобільського району Луганської області,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», смт.Мілове Старобільського району Луганської області,

до відповідача-3: ОСОБА_1 , село Криничне Старобільського району Луганської області,

до відповідача-4: ОСОБА_2 , м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Фонду розвитку підприємництва, м. Київ

про стягнення заборгованості,

Представники сторін згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі за текстом – АТ «ОТП Банк», позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Криничне» (далі за текстом – ФГ «Криничне», відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» (далі за текстом – ТОВ «Діброва», відповідач-2), ОСОБА_1 (далі за текстом – ОСОБА_1 , відповідач-3), ОСОБА_2 (далі за текстом – ОСОБА_2 , відповідач-4) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 24.02.2021 № CR 21-100/700-2 у загальному розмірі 19 523 572 грн 61 коп., з яких сума заборгованості по тілу кредиту – 15 000 000 грн 00 коп., сума заборгованості по відсотках – 4 523 572 грн 61 коп.

Господарський суд Луганської області рішенням від 17.03.2025 позов АТ «ОТП Банк» задовольнив частково; стягнув солідарно з ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість по тілу кредиту 15 000 000 грн 00 коп., заборгованість по процентах у сумі 385 902 грн 74 коп; у решті позовних вимог відмовив; стягнув з ФГ «Криничне» на користь АТ «ОТП Банк» судовий збір у сумі 46 157 грн 71 коп; стягнув з ТОВ «Діброва» на користь АТ «ОТП Банк» судовий збір у сумі 46 157 грн 71 коп; стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» судовий збір у сумі 46 157 грн 71 ко; стягнув з ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» судовий збір у сумі 46 157 грн 71 коп; у задоволенні клопотань відповідачів про відстрочення виконання рішення, викладених у відзивах на позовну заяву, відмовив.

У відзивах на позовну заяву відповідач-1, відповідача-2 та відповідач-3 зазначили, що у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції сума витрат кожного з відповідачів на правову допомогу попередньо складає 292 853 грн 59 коп. Докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

18.03.2025 відповідачем-1 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу та долучення до матеріалів справи відповідних доказів понесених витрат, в якій заявник просив суд приєднати до матеріалів справи та взяти до уваги докази понесення відповідачем судових витрат у даній справі, стягнути з АТ «ОТП Банк» на користь ФГ «Криничне» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 292 853 грн 59 коп.

18.03.2025 відповідачем-2 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу та долучення до матеріалів справи відповідних доказів понесених витрат, в якій заявник просив суд приєднати до матеріалів справи та взяти до уваги докази понесення відповідачем судових витрат у даній справі, стягнути з АТ «ОТП Банк» на користь ФГ «Діброва» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 292 853 грн 59 коп.

18.03.2025 відповідачем-3 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу та долучення до матеріалів справи відповідних доказів понесених витрат, в якій заявник просив суд приєднати до матеріалів справи та взяти до уваги докази понесення відповідачем судових витрат у даній справі, стягнути з АТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 292 853 грн 59 коп.

Господарський суд Луганської області рішенням від 27.03.2025 у справі № 913/496/24 стягнув з АТ «ОТП Банк» на користь ФГ «Криничне» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 62 065 грн 05 коп; стягнув з АТ «ОТП Банк» на користь ТОВ «Діброва» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 62 065 грн 05 коп; стягнув з АТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 62 065 грн 05 коп.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 20.08.2025 додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі № 913/496/24 залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 27.01.2026 додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 913/496/24 скасував, справу № 913/496/24 передав на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Господарський суд Луганської області (суддя А.В. Секірський) додатковим рішенням від 12.03.2026 заяву Фермерського господарства «Криничне» від 18.03.2025 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягнув з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь Фермерського господарства «Криничне» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 31 032 грн 53 коп; в іншій частині заяви відмовив; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» від 18.03.2025 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягнув з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн 00 коп; в іншій частині заяви відмовив; заяву ОСОБА_1 від 18.03.2025 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково; стягнув з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн 00 коп; в іншій частині заяви відмовив.

Мотивуючи ухвалене додаткове рішення суд першої інстанції зазначив, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають в повній мірі вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, з огляду на вжиті адвокатом заходи для захисту прав та інтересів відповідача-1, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг. Також, суд зауважив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката за надання професійної правничої допомоги відповідачам 2 та 3 є необґрунтованим та завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності, що суперечить принципу розподілу витрат, оскільки правові позиції відповідача-2 та відповідача-3 є ідентичними, подані у справі відзиви на позовну заяву підготовлені одним представником та містять тотожний виклад аргументів, крім того більша частина аргументів, викладених у відзивах відповідача-2 та відповідача-3, дублюється з відзиву відповідача-1, а також у судових засіданнях під час розгляду справи правова позиція від імені відповідачів також була представлена одним адвокатом. Судом також враховано, що перелік робіт, які зазначені у Детальних описах робіт (наданих послуг) та Актах виконаних робіт не відповідає фактично виконаним. Суд зауважив, що посилання позивача на те, що рішення суду ухвалене на користь позивача, не свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні заяв відповідачів про розподіл судових витрат, оскільки позовні вимоги задоволено частково, у зв`язку з чим відповідачі мають право на розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам. Також суд відхилив доводи позивача щодо неподання відповідачами належних та допустимих доказів оплати понесених витрат на правову допомогу, оскільки згідно з усталеною практикою Верховного Суду витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Акціонерне товариство «ОТП Банк» не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2026 у справі №913/496/24 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяв відповідачів у покладенні витрат на професійну правничу допомогу на АТ «ОТП Банк» (зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 0,00грн).

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу заявник посилається на те, що умови кредитного договору та договорів поруки не містять обов`язку Банку компенсації винагороди та оплати послуг юридичних та інших професійних консультантів, як це передбачено для позичальника та поручителів; відповідачами не надано достовірних доказів щодо реального обсягу виконаних робіт щодо кожного з відповідачів окремо; відповідачі не виконують взяті на себе зобов`язання та виставляють вимогу в розмірі 878 560,77грн за 3 місяці, яка перевищує суму, яку вони мають сплатити банку за його послуги за 3 роки; судом не враховано, що відповідачі заперечували проти позову повністю та не мали будь-яких намірів щодо виконання зобов`язань чи врегулювання спору; справа, на думку скаржника, є незначної складності та не містить значної кількості доказів та процесуальних документів, при цьому позивачем заявлено до стягнення витрати в розмірі понад 19 місячних середніх заробітних плат, а загалом 57; оплата гонорару за договорами не здійснена, що, на його думку, свідчить про не реалістичний характер та фіктивність ціни договору; резолютивна частина рішення суду від 27.03.2025 у справі №913/496/24 не містить ухвалення рішення суду на користь відповідачів; відповідачі змінили свою правову позицію від повного заперечення своїх зобов`язань до часткового, оскільки в апеляційному порядку оскаржували лише зобов`язання щодо сплати процентів за певний період; судом першої інстанції визначеному суму правової допомоги яку покладено на позивача без застосування п.3 ч.4 ст.129 ГПК України визначеного способу розподілу витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 апеляційну скаргу (вх.645Л) у справі №913/496/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.04.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ОТП БАНК" (вх.645Л) на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2026 у справі № 913/496/24; призначив розгляд апеляційної скарги на 19 травня 2026 у приміщенні суду; встановив учасникам справи термін до 17.04.2026 (включно) подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання та письмові пояснення з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; витребував у Господарського суду Луганської області матеріали справі № 913/496/24.

Копія вказаної ухвали направлена до електронних кабінетів учасників провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.285 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 6 ст.242 ГПК України, передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з довідками, сформованими в комп`ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду” копія ухвали суду від 06.04.2026 доставлена до електронних кабінетів скаржника, відповідачів 1, 2 та третьої особи 06.04.2026, у зв`язку з чим, враховуючи положення ч.6 ст.242 ГПК України, копія ухвали вважається врученою 06.04.2026.

У зв`язку з відсутністю електронного кабінету у відповідача-4 копія ухвали суду від 06.04.2026 направлена на адресу його місцезнаходження, наявну в матеріалах справи, проте конверт з ухвалою повернуто на адресу суду, у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також враховуючи, що місцезнаходженням відповідача-3 ( ОСОБА_1 є село Криничне Старобільського району Луганської області), апеляційним судом складено акт від 12.05.2026 та оприлюднено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про розгляд апеляційної скарги заявника, враховуючи положення ч.1 ст.11 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції”.

Отже, учасники провадження у справі належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження, дату, час та місце розгляду апеляційної скарги заявника.

08.04.2026 матеріали справи №913/496/24 у 7-ми томах надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

30.04.2026 від представника скаржника через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026 о 12:30год та всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке суд задовольнив частково ухвалою від 18.05.2026.

У зв`язку з відпусткою суддів Мартюхіної Н.О., яка входить до складу колегії суддів, на підставі розпорядження Керівника апарату суду проведено повторний автоматизований розподіл справи №913/496/24 провадження №645 Л/2 та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційна скарга (№645 Л/2) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.

Представник скаржника в судове засідання з`явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримав подану апеляційну скаргу та наполягав на скасуванні додаткового рішення суду першої інстанції.

Інші учасники провадження у справі у судове засідання не з`явились.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги заявника за відсутності представників відповідачів та третьої особи.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційним господарським судом враховані обставини, встановлені судом першої інстанції про наступне.

05.01.2025 між ФГ “Криничне”, як клієнтом, Адвокатським об`єднанням “Правота” та Адвокатським бюро “Артура Колісниченко” (далі – адвокат), як адвокатом, укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 05/01/2025, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат зобов`язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов`язаних із здійсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування (п. 1.1 договору № 05/01/2025).

Сутність доручення складає представництво інтересів клієнта як відповідача по справах № 913/496/24; № 913/497/24 (п. 1.2 договору № 05/01/2025).

Відповідно до п. 2.1 договору № 05/01/2025 для виконання представницьких повноважень та захисту прав і законних інтересів клієнта адвокату надаються наступні повноваження: виступати в якості представника клієнта у судах з усім обсягом прав, наданих учаснику судового процесу, в тому числі правами знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, право на збільшення та зменшення позовних вимог, зміни підстави та предмету позову, укладення мирової угоди, підписання, подання позовних та інших заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також користуватися усіма іншими правами, наданими чинним процесуальним законодавством України стороні та/або іншому учаснику процесу; виступати в якості представника клієнта у межах процедур виконавчого провадження, стороною або учасником яких є клієнт, із правом пред`явлення виконавчого документа до виконання (подання заяви про виконання рішення суду), укладенням мирової угоди, подання заяви про повернення виконавчого документа, усіма іншими правами, що належать або можуть належати стороні виконавчого провадження; підписувати від імені клієнта та подавати документи правового характеру для здійснення вищевказаних повноважень, завіряти копії письмових доказів та інших документів, які використовуються з метою виконання доручення; сплачувати від імені клієнта податки, збори, інші обов`язкові платежі, у тому числі судовий збір; отримувати належні клієнту грошові кошти та інші цінності, що підлягають подальшій передачі останньому; залучати для виконання окремих повноважень, наданих адвокату, інших осіб. Повноваження, надані адвокату відповідно до цього договору, які виконані з залученням помічників адвоката, вважаються такими, що виконані особисто адвокатом.

Згідно з п. 3.1 договору № 05/01/2025 розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим договором встановлюється в розмірі фіксованої суми по кожній із справ № 913/496/24; № 913/497/24 (окремо за кожну справу), а саме:

- ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень – 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді апеляційної інстанції; складання апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді апеляційної інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень – 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті за представництво по першій інстанції;

- ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді касаційної інстанції; складання касаційної скарги/відзиву на касаційну скаргу по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді касаційної інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень – 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті за представництво по першій інстанції.

Додаткові роботи, не охоплені вищевказаною фіксованою оплатою, оплачуються у сумі 8 000,00 грн за годину виконаних робіт (наданих послуг).

В п. 3.2 договору № 05/01/2025 сторони погодили, що конкретні суми гонорару зазначаються адвокатом в рахунках/актах виконаних робіт, які формуються ним в міру необхідності та вручаються клієнтові засобами електронного зв`язку у месенджері, що використовується сторонами, або на адресу електронної пошти. Моментом отримання рахунку/акту виконаних робіт клієнтом є дата надіслання засобами комунікаційного зв`язку (у месенджері, що використовується сторонами, електронною поштою, тощо). Строк оплати гонорару – протягом шести місяців з моменту виникнення підстав для його сплати, якщо він не був авансований.

Акти виконаних робіт, у тому числі складені у спрощеній формі шляхом інформаційного повідомлення про виконану роботу, мають бути розглянуті та у разі наявності зауважень – висловлені мотивованими заперечення протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання. У разі не висловлення вмотивованих заперечень у встановлений строк дії адвоката вважаються повністю погодженими з боку клієнта та такими, що підлягають сплаті в порядку, визначеному цим договором (п. 3.3 договору № 05/01/2025).

Відповідно до п. 3.4 договору № 05/01/2025 сума гонорару сплачується клієнтом на поточний рахунок АО “Правота” за наявності підстав для цього. Належною підставою для авансування є у тому числі бажання адвоката отримати аванс за очікувані роботи. За відсутності авансування гонорару адвокат має право призупинити надання послуг за цим договором із покладенням наслідків ненадання тієї чи іншої послуги на клієнта. Розрахунки між АО “Правота” та АБ “Артура Колісниченко” за надані послуги в межах цієї угоди здійснюється за окремою домовленістю між ними.

Оплата наданої професійної правничої допомоги здійснюється незалежно від досягнення бажаного результату клієнтом. Ненастання бажаного результату для клієнта не є підставою для повернення сплаченого гонорару (п. 3.5 договору № 05/01/2025).

Клієнт має право за своєю волею та на свій розсуд здійснювати авансування гонорару адвоката на будь-яку суму коштів, яка у подальшому буде зарахована та перерахована в якості оплати за відповідну кількість годин професійної правничої допомоги, виконаної у майбутньому (п. 3.6 договору № 05/01/2025).

Відповідачем-1 також надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень – 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 292 853,59 грн.

Відповідно до наданого відповідачем-1 Акту виконаних робіт від 18.03.2025 за договором про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2025 № 05/01/2025 виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем, адвокатом у відповідності до умов договору у суді першої інстанції по справі № 913/496/24.

Виконавцем наданий замовникові комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), пов`язаних із розглядом справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень – 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 292 853,59 грн.

У Акті зазначено, що по прийнятим за цим актом роботам (послугам) замовник до виконавця, адвоката претензій та зауважень не має.

Вказаний акт підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками.

24.01.2025 між ТОВ “Діброва”, як клієнтом, Адвокатським об`єднанням “Правота” та Адвокатським бюро “Артура Колісниченко” (далі – адвокат), як адвокатом, укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 24/01/2025, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат зобов`язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов`язаних із здійсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування (п. 1.1 договору № 24/01/2025).

Крім того, 24.01.2025 між Батирсултановим М.Д., як клієнтом, Адвокатським об`єднанням “Правота” та Адвокатським бюро “Артура Колісниченко” (далі – адвокат), як адвокатом, укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 24/01/2025, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат зобов`язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов`язаних із здійсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування (п. 1.1 договору № 24/01/2025 (2)).

Умови вищевказаних договорів є ідентичними до умов договору № 05/01/2025 від 05.01.2025, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає необхідності в їх повторному викладені.

18.03.2025 між виконавцем (АО “Правота”), замовником (ТОВ “Діброва”), адвокатом (АБ “Артура Колісниченко”) складений та підписаний Акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.01.2025 № 24/01/2025, а саме: виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем, адвокатом у відповідності до умов договору у суді першої інстанції по справі № 913/496/24.

Виконавцем наданий замовникові комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), пов`язаних із розглядом справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень – 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 292 853,59 грн.

По прийнятим за цим актом роботам (послугам) замовник до виконавця, адвоката претензій та зауважень не має.

Відповідачем-2 також надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень – 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 292 853,59 грн.

Також, 18.03.2025 між виконавцем (АО “Правота”), замовником ( ОСОБА_1 ), адвокатом (АБ “Артура Колісниченко”) складений та підписаний акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 24.01.2025 № 24/01/2025 (2), а саме: виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем, адвокатом у відповідності до умов договору у суді першої інстанції по справі № 913/496/24.

Виконавцем наданий замовникові комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), пов`язаних із розглядом справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень – 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 292 853,59 грн.

По прийнятим за цим актом роботам (послугам) замовник до виконавця, адвоката претензій та зауважень не має.

Відповідачем-3 також надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді, консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції, складання заяв, клопотань, додаткових пояснень – 1,5% від ціни позову по відповідній справі, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 292 853,56грн.

Враховуючи зазначене, ФГ «Криничне», ТОВ «Діброва» та ОСОБА_1 звернулись до суду першої інстанції із заявами/клопотаннями про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача.

Позивач заперечуючи проти стягнення судових витрат наголошував, що спір між сторонами виник внаслідок невиконання позичальником та поручителями взятих на себе зобов`язань за відповідними правочинами, у зв`язку з чим банк захищав свої права виключно щодо кредитного договору та договорів поруки та всі витрати на оплату юридичних послуг зобов`язаний компенсувати банку позичальник та поручитель, зворотної компенсації договорами не передбачено. Позивач вказав, що всі три подані акти виконаних робіт містять абсолютно однаковий обсяг наданих послуг і вартість, натомість представником подано від поручителів лише відзив на позов, та клопотання про компенсацію на правову допомогу, але в акті зазначено, що подавалися ще і інші види процесуальних документів. Крім того, всі подані адвокатом документи співпадають один з одним, за винятком поручителів, тобто складання майже всіх документів не потребує додаткового ознайомлення з матеріалами справи та їх аналізу, оскільки таке ознайомлення вже було здійснено при представництві позичальника, яке представник здійснив відразу при вступі в справу як представник позичальника. Також, позивач зазначає про не співмірність суми стягнутих процентів за користування кредитними коштами і заявленими відповідачами витратами на правову допомогу. Позивач вважає, що заявлені суми щодо правової допомоги є фіктивними та не відповідають реальним фінансовим можливостям відповідачів, виконані ними не можуть бути і не планувалися.

Як зазначалося вище у постанові від 27.01.2026 Верховний Суд, додаткове рішення суду першої інстанції від 27.03.2025 та постанову апеляційного суду від 20.08.2025 скасував, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд в зазначеній постанові вказав, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не надали належної оцінки фактичним обставинам справи та доводам АТ «ОТП Банк». Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суди обмежилися загальними посиланнями на складність справи, не перевіривши належним чином їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, як цього вимагає ч. 5 ст. 129 ГПК України. Також суди не надали оцінки доводам АТ «ОТП Банк» про можливе дублювання адвокатських дій, однаковість поданих процесуальних документів, участь одного адвоката в одних і тих самих засіданнях від імені кількох відповідачів, фактичного обсягу виконаних робіт щодо кожного з відповідачів, а також, що умовами договору передбачено, що сутність доручення складає представництво інтересів клієнтів як відповідачів у справах № 913/496/24; № 913/497/24.

В ході нового розгляду справи позивачем надано суду додаткові пояснення, в яких він зазначив про неможливість відшкодування судових витрат на користь відповідачів, оскільки резолютивна частина рішення Господарського суду Луганської області від 27.03.2025 у справі № 913/496/24 не містить жодної згадки про ухвалення рішення суду на користь відповідачів, зустрічного позову заявлено не було, до суду за захистом порушених прав відповідачі у даній справі не зверталися і про такі порушення не зазначали. Також, позивач посилається на неподання відповідачами належних та допустимих доказів оплати понесених витрат на правову допомогу. Решта доводів позивача є аналогічними тим, що викладені у запереченнях від 26.03.2025.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Відповідачі звернулись до суду із з заявами про покладення на позивача – АТ "ОТП Банк" судових витрат на професійну правничу допомогу в господарському суді першої інстанції та доказами їх понесення відповідачі 18.03.2025, тобто в межах процесуального строку встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення – при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, – підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” як “форма винагороди адвоката”, але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу – конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).

Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловила правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції рішенням від 17.03.2025, яке залишено без змін постановою апеляційного суду від 20.08.2025 позов задовольнив частково та стягнув солідарно з відповідачів заборгованість по тілу кредиту 15 000 000 грн 00 коп., а також по процентах у сумі 385 902 грн 74 коп, у решті позовних вимог відмовив.

Враховуючи зазначене, відповідачами 1, 2, 3 заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 292 853,56грн на користь кожного з них, в підтвердження понесення відповідних витрат до матеріалів справи долучено копії наступних документів: договорів про надання професійної правничої допомоги №05/01/2025 від 05.01.2025, №24/01/2025 від 24.01.2025 та №24/01/2025 від 24.01.2025, детальних описів робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги та актів виконаних робіт від 18.03.2025.

Як вбачається з матеріалів справи послуги з правничої допомоги надавались всім відповідачам у справі адвокатами Колісниченко А.С. та Бардіним І.С.

Акти виконаних робіт від 18.03.2025 до договорів та детальні описи робіт є за своїм змістом однаковими та визначають наступних перелік послуг наданих виконавцями та прийнятих замовниками: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді; консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду справи в суді першої інстанції, складання відзиву по справі та подання його до суду, участь у судових засіданнях по справі; складання заяв, клопотань, додаткових пояснень.

Матеріали справи містять заяву про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи відповідача-1 (вх.13/25 від 06.01.2025), відзив на позовну заяву відповідача-1, з розрахункам заборгованості (вх.67/25 від 20.01.2025), клопотання відповідача-1 про призначення подальших судових засідань в режимі відеоконференції (вх.22/25 від 20.01.2025, вх.43/25 від 17.02.2025), відзив відповідача-4 на позовну заяву, з розрахунками заборгованості (вх.127/25 від 28.01.2025), відзив відповідача-3 на позовну заяву, з розрахунками заборгованості (вх.128/25 від 28.01.2025), відзив відповідача-2 на позовну заяву, з розрахунками заборгованості (вх.129/25 від 28.01.2025), подані адвокатом Колісниченком А.С., клопотання відповідача-1 про призначення подальших судових засідань в режимі відеоконференції (вх.83/25 від 27.01.2025, вх.91/25 від 27.01.2025), подані адвокатом Бардіним І.С. Також, згідно з протоколами судових засідань представники відповідачів брали участь в судових засіданнях 06.01.2025, 20.01.2025 (Бардін І.С.), 03.02.2025, 17.02.2025, 03.03.2025 (Колісниченко А.С.), 17.03.2025 (Бардін І.С., Колісниченко А.С.), та відповідно до повідомлення №12152 (вх.189/25 від 04.03.2025) представник відповідача-1 (Бардін І.С.) отримав доступ до запису судового засідання від 03.03.2025.

Дослідивши надані послуги на предмет їх відповідності детальним описах робіт (наданих послуг) та актам виконаних робіт від 18.03.2025 до договорів вбачається, що під час розгляду справи в суді будь-які додаткові пояснення не подавались від імені жодного з відповідачів, до того ж саме представники відповідача-1 ознайомлювалися з матеріалами справи, складали заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотали про доступ до технічного запису судового засідання. Враховуючи, що вказані особи є представниками всіх відповідачів у справі відповідні заяви, клопотання від відповідачів-2, 3 не складались та не подавались, окрім заяв про ухвалення додаткового рішення, які є ідентичними, при цьому, їх зміст дублюється із заяви відповідача-1.

Крім того, колегія суддів враховує, що правові позиції відповідача-2 та відповідача-3 є ідентичними, подані у справі відзиви на позовну заяву підготовлені одним представником та містять тотожний виклад аргументів. Більша частина аргументів, викладених у відзивах відповідача-2 та відповідача-3, дублюється з відзиву відповідача-1.

У судових засіданнях під час розгляду справи правова позиція від імені відповідачів також була представлена одним адвокатом. Вказана тотожність мала місце і під час вчинення усіх інших процесуальних дій у справі. На вказаних обставинах також наголошує і позивач у викладених запереченнях на заяви про розподіл судових витрат, що враховано судом першої інстанції.

Проте, судова колегія враховує, що з кожним з відповідачів позивачем був укладений окремий договір, заборгованість за яким стягувалась в межах цієї справи (кредитний або поруки), кожний з яких повинен був бути досліджений при підготовці та формуванні процесуальної позиції учасників по справі. Отже, при візуальній ідентичності позицій відповідачів у справі, цілком зрозуміло, що цьому передувало вивчення, дослідження договорів та дієздатності його учасників, формування позиції кожного, в умовах, які стосуються кожного окремо.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на вжиті адвокатами заходи для захисту прав та інтересів відповідача-1 заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають в повній мірі вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, а витрати відповідачів 2, 3 є необґрунтованим та завищеним.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для покладення на позивача понесених відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 31 032 грн 53 коп, а розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню на користь відповідача-2 та відповідача-3 має складати 15 000 грн 00 коп, стосовно кожного, що фактично відповідає половині суми витрат стягнутих на користь відповідача-1. Вказане, з огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає таким, що цілком відповідає критеріям справедливості, обґрунтованості та розумності їх розміру, а також критерію співмірності з обсягом наданих послуг.

Посилання банку на те, що умови кредитного договору та договорів поруки не містять обов`язку Банку компенсації винагороди та оплати послуг юридичних та інших професійних консультантів, як це передбачено для позичальника та поручителів є безпідставними, оскільки відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у відповідності до норм процесуального законодавства та ніяким чином не залежить від наявності такої умови у договорі.

Доводи скаржника щодо того, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов`язання та виставляють вимогу в розмірі 878 560,77грн за 3 місяці, яка перевищує суму, яку вони мають сплатити банку за його послуги за 3 роки, та на те, що справа є незначної складності та не містить значної кількості доказів та процесуальних документів, при цьому позивачем заявлено до стягнення витрати в розмірі понад 19 місячних середніх заробітних плат, а загалом 57, відхиляються колегією суддів, оскільки рішенням суду першої інстанції заявлені вимоги задоволені частково на загальну суму 61 032,53грн, та саме вказана сума є предметом оскарження, а не вимога в розмірі 878 560,77грн, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі.

Відхиляючи посилання заявника на те, що оплата гонорару за договорами не здійснена, що, на його думку, свідчить про не реалістичний характер та фіктивність ціни договору колегія суддів звертається до висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Так, в абз. 2 та 3 п. 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Стосовно посилань скаржника на те, що резолютивна частина рішення суду від 27.03.2025 у справі №913/496/24 не містить ухвалення рішення суду на користь відповідачів, судова колегія зауважує, що ухвалення рішення суду на користь позивача, не свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні заяв відповідачів про розподіл судових витрат, оскільки позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого відповідачі мають право на розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам. Таке право має і позивач, проте останній не звернувся з відповідною заявою до суду першої інстанції.

Доводи скаржника щодо зміни відповідачами своєї правової позиції від повного заперечення своїх зобов`язань до часткового, оскільки в апеляційному порядку оскаржувалися лише зобов`язання щодо сплати процентів за певний період в контексті розгляду заяв про стягнення витрат понесених в суді першої інстанції не має жодного значення, оскільки позиція під час розгляду справи в суді першої інстанції не змінювалась.

Щодо інших доводів позивача, судова колегія враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішеннях від 18.07.2006 у справі “Пронін проти України” та від 28.10.2010 у справі “Трофимчук проти України”, вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України”, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі “Руїс Торія проти Іспанії”).

Колегія суддів зауважує, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що входять до предмету доказування у даній справі.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час його прийняття не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції належним чином досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "ОТП БАНК" (вх.645Л) не підлягає задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2026 у справі № 913/496/24 підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання залишається за скаржником.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП БАНК" (вх.645Л) на додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2026 у справі № 913/496/24 - залишити без задоволення.

2.Додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 12.03.2026 у справі № 913/496/24 - залишити без змін.

3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 20.05.2026.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя І.В. Тарасова