Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №634/508/26 — Сахновщинський районний суд Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа №: 634/508/26

Провадження № 3/634/201/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 року

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.4 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Сахновщинскього районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 649007 від 24.04.2026 року, згідно якого 24.04.2026 року о 15.42 по вул. Поштовій в сел. Сахновщина Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом FADA TIKO SPORTE без державного номерного знаку та після того, як був зупинений на вимогу працівника поліції, вжив алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, чим порушив вимоги п. 2.10 є ПДР України.

У судове засідання правопорушник не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся за адресою проживання, вказаною у протоколі. Про причини неявки суду не повідомив. Клопотань та заяв з приводу розгляду справи не надав.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом були використані способи сповіщення правопорушника про час, дату та місце розгляду справи, а тому вважаю можливим проводити розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, 24.04.2026 року о 15.42 по вул. Поштовій в сел. Сахновщина Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом FADA TIKO SPORTE без державного номерного знаку та після того, як був зупинений на вимогу працівника поліції, вжив алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, чим порушив вимоги п. 2.10 є ПДР України.

Із оглянутого відеозапису, відзнятого на боді комеру поліцейського, вбачається, що поліцейськими під час складання адміністративного матеріалу дотримана процедура освідування водія на стан алкогольного сп`яніння.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Правопорушнику інкримінується порушення п. 2.10 є Правил дорожнього руху, яким передбачено, що до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки)..

Порушення п. 2.10 є ПДР України тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 4 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 3 розділу І цієї Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 24.03.2026 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення з урахуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами строком 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Системно проаналізувавши положення КУпАП та Інструкції приходжу до висновку, що працівниками поліції додержано процедуру складання адміністративного матеріалу у відповідності до чинного законодавства.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вина правопорушника у скоєнні відповідного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 649007 від 24.04.2026 року, довідкою ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП у Харківській області щодо відсутності права керування у правопорушника, відеозаписом з бодікамери та іншими матеріалами справи.

Вважаю, що дії правопорушника вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 130 КУпАП, як вживання водієм транспортного засобу алкоголю, після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, а тому до особи, що вчинила правопорушення слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Згідно ч.3 ст.30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до постанови Сахновщинського районного суду Харківської області від 24.03.2026 року, яка набрала чинності, ОСОБА_1 призначено стягнення, зокрема у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років. Невідбута частина даного стягнення становить 4 роки 10 місяців 3 дні.

Керуючись ст. ст.30,130,248,251,252,268,280,283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.3 ст.30 КУпАП приєднати до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 24.03.2026 року, та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком 7 (сім) років 10 (місяців) місяців 3 (три).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена через Сахновщинський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 10 денний строк, після її винесення, апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: