Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №629/3569/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/3569/26

Номер провадження 1-кп/629/265/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Домаха Лозівського району Харківської області, громадянина України, із базовою середньою освітою, учня 4 курсу Лозівської філії Харківській автомобільно-дорожній фаховий коледж», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

у с т а н о в и в:

08.03.2026, близько 21:25 год., ОСОБА_5 прийшов до будинку за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де на той момент знаходився його брат – ОСОБА_7 .

У вказаний час, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин через побутові причини, почався словесний конфлікт та бійка, які відбувались в кімнаті будинку за вищевказаною адресою.

В ході бійки, у вищевказаний час та місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні кімнати вказаного будинку, взяв у праву руку розкладний ніж, який носив з собою у кишені одягу, підійшов до ОСОБА_7 , який на той момент виходив з кімнати до кухні будинку та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з мотиву раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , наніс останньому три удари ножом в область живота та грудної клітини, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва в області проекції 4-го ребра по задньо-пахвовій лінії; проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва в області проекції 7-го межребер?я по задньо-паховій лінії; проникаючого колото-різаного поранення живота в лівій підреберній області по середньо-ключичній лінії з ушкодженням по ходу ранового каналу лівого купола діафрагми та селезінки, ускладнені у своєму перебігу розвитком лівобічного гемопневмоторакса та гемоперітонеума – які є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечним для життя, в момент заподіяння.

У подальшому, розуміючи, що йому ніхто не чинить опір та, виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 припинив свої активні дії та надав ОСОБА_7 домедичну допомогу.

Прокурором пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, надав покази, підтвердивши обставини вчинення кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 1 ст. 121 КК України був згодний, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, зазначив, що вчинення злочину було обумовлено тим, що був злий на брата через користування останнім транспортним засобом, був в стані алкогольного сп`яніння, неофіційно працює, вчиняв дії щоб виправити наслідки, допомагав брату грошима на ліки, лікування, щиро каявся у вчиненому та просив суд суворо не карати.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості їх позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілого суд находить вину обвинуваченого повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв тяжкий злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, із базовою середньою освітою, є учнем 4 курсу Лозівської філії Харківській автомобільно-дорожній фаховий коледж», де характеризується позитивно, військовозобов`язаний, неодружений, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, проживає за постійним місцем проживання. Відповідно до протоколу № 86/24 затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.03.2026 ОСОБА_5 було затримано о 00 годині 20 хвилин 09.03.2026. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.03.2026 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. ранку.

Обставиною, яка пом`якшає покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий, відділ з питань пробації вважає, можливим виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Підстав для застосування у відношенні обвинуваченого ст.ст. 69 КК України судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Міру запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, суд залишає до вступу вироку в законну силу.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Витрати на залучення експерта в справі відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на П`ЯТЬ років.

Зарахувати в строк призначеного покарання час попереднього ув`язнення з 09.03.2026 по 10.03.2026.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на ОДИН рік ШІСТЬ місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту суд залишає до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: складний ніж з нашаруванням речовини бурого кольору; кухонний рушник з нашаруванням речовини бурого кольору; змив речовини бурого кольору на бавовняний аплікатор, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області – знищити.

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.03.2026 на складний ніж з нашаруванням речовини бурого кольору; кухонний рушник з нашаруванням речовини бурого кольору; змив речовини бурого кольору на бавовняний аплікатор

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_8