Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №641/8838/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/1033/2026 Справа № 641/8838/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Василенко О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача- адвоката Папай С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Губська Віта Анатоліївна про розірвання договору довічного утримання,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Папай Сергій Олександрович звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Губська В.А., в якому просить розірвати договір довічного утримання від 04.03.2016, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Губською В.А., який зареєстрований у реєстрі за №324, поновити ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.03.2016 між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання (догляду), згідно з умовами якого, ОСОБА_2 зобов`язалась здійснювати утримання (догляд) ОСОБА_1 у вигляді: забезпечення відчужувача житлом, щоденним триразовим калорійним харчуванням, надання побутових послуг (прання постільної білизни, послуги перукарні, ремонт побутової техніки у разі необхідності, вологе прибирання квартири), забезпечення належними лікувальними засобами, забезпечення надання медичної допомоги. Відповідного до п 8 вказаного договору відчужувач має право вимагати своєчасного та повного здійснення набувачем своїх обов`язків згідно з умовами цього договору. Відповідач жодного разу не виконала свої зобов`язання за договором, позивач самостійно за власні кошти вимушений забезпечувати себе медичними ліками, сплачувати комунальні платежі та забезпечувати себе продуктами харчування, догляд за ОСОБА_1 здійснюють сусіди. На підставі цього позивач просить розірвати договір довічного утримання та поновити йому право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалась.

23.12.2025 від третьої особи приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Губської В.А. надійшили письмові пояснення по справі, в яких вона просила розглянути справу без її участі, прийняти рішення у відповідності до вимог законодавства.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.11.2025 справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 18.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та справу призначено у підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30.03.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином відповідно до закону, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки за адресою реєстрації місця проживання рекомендованими листами з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Конверти повернулися з довідкою про неможливість вручення з причин «адресат відсутній», що згідно з усталеною практикою Верховного Суду є належним повідомленням.

Третя особ приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Губська В.А. надала суду письмові пояснення по справі, в яких вона просила розглянути справу без її участі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що з позивачем вона знайома, він проживає один, відповідача ніколи не бачила, навіть не знає як вона виглядає. ОСОБА_1 потрібна допомога, оскільки він переніс два інсульти, а відповідач ніколи не приїжджала, не допомагала йому. Позивач неодноразово звертався до свідка за допомогою купити йому ліки, принести продукти. Свідок зазначила, що вона фактично виконувала роботу по догляду за позивачем. Коли ОСОБА_1 лягає в лікарню, вона теж йому допомагає. Позивач розповідав, що відповідач хотіла з ним жити, але навпаки забрала все у нього. У позивача маленька пенсія, після інсульту не працює одна рука.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_2 він декілька разів бачив у позивача років п`ять або шість назад, що вона приносила позивачу свідок не бачив. Коли почалась війна вона зникла, і більше він її не бачив. У квартирі позивача свідок не буває, спілкується з позивачем на вулиці.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши свідків, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 04.03.2016 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як відчужувачем з однієї сторони та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набувачем з другої сторони, укладено договір довічного утримання (догляду), який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Губською В.А., зареєстрований у реєстрі за №324 (далі – Договір), відповідно до якого, відчужувач передає у власність набувача належну йому квартиру АДРЕСА_1 , а набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно на умовах цього договору (а.с.6-7).

Відповідно до вказаного договору відчужувач передав у власність набувача квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.09.2025 №443930430 (а.с.15).

Вартість матеріального забезпечення з утримання (догляду) зазначеного в цьому договорі визначена сторонами у розмірі мінімальної пенсії щомісячно і підлягає індексації у порядку, встановленому законом (п.6 Договору).

Утримання визначено сторонами у вигляді:

-забезпечення відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваній квартирі;

-забезпечення відчужувача щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід і вечеря);

-надання побутових послуг: прання постільної білизни- один раз на тиждень; послуги перукарні, ремонт побутової, а також аудіо,-відеотехніки у разі необхідності, вологе прибирання квартири один раз на тиждень;

-забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів;

-забезпечення надання відчужувачеві медичної допомоги удома лікарями загального профілю, а також лікарями- спеціалістами (діагностичне обстеження, процедури, маніпуляції, консультування, уколи та інше).

25.09.2025 ОСОБА_1 направив відповідачу – ОСОБА_2 вимогу, в якій просив відповідача прибути за адресою АДРЕСА_2 для виконання нею своїх обов`язків відповідно до Договору (а.с. 39, 40).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з статтею 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Частиною першою статті 749 ЦК України передбачено, що у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Положення частини першої статті 755 ЦК України не містять визначення «неналежне виконання набувачем обов`язків за договором довічного утримання (догляду)», а тому, вирішуючи це питання, Суд повинен ураховувати конкретні обставини справи, умови договору довічного утримання (догляду) та положення статті 651 ЦК України, які визначають загальні підстави для зміни або розірвання договору.

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).

Частиною другою статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 361/2838/18 (провадження № 61-10986св21).

Порушення є істотним, якщо тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19 (провадження № 61-11407св20).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), ще обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частині перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, як входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається зі змісту Договору довічного утримання від 04.03.2016, набувач ОСОБА_2 зобов`язалась здійснювати утримання (догляд) за ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 в свою чергу передав у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Підписуючи вказаний Договір сторони погодили умови та правила його виконання, його суть та зміст розуміли та підтвердили своє волевиявлення власними підписами у присутності нотаріуса.

Позивач свої зобов`язання з виконання умов вказаного договору виконав у повному обсязі, та передав у власність відповідача квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, в порушення умов Договору відповідач свої зобов`язання не виконала та не забезпечила позивача щоденним триразовим калорійним харчуванням, не надавала побутових послуг , не забезпечувала належними лікувальними засобами та медичною допомогою, а також не сплачувала комунальні послуги.

Факт не виконання ОСОБА_2 умов договору знайшов своє підтвердження поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були допитані в судовому засідання та приведені судом до присяги.

Відповідно до п. 8 договору довічного утримання відчужувач має право вимагати своєчасного та повного здійснення набувачем своїх обов`язків передбачених цим договором.

Так, 25.09.2025 позивач звертався до відповідача з вимогою, в якій просив не пізніше ніж через один день з моменту отримання вимоги прибути до позивача для виконання своїх зобов`язань передбачених договором довічного утримання укладеного 04.03.2016 (а.с.39).

Вказану вимогу позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.40).

Згідно з п. 15 договір може бути розірвано за вимогою відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків за цим договором.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов, при цьому саме відповідач має убезпечити себе від подальших претензій відчужувача шляхом ведення відповідного обліку та на виконання вимог статей 12,81 ЦПК України повинен надати суду докази відсутності цих обставин, на які посилається позивач. Такі висновки щодо застосування положень статей 755,756 ЦК України узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 21.06.2021 у справі № № 644/1566/19, від 25.02.2021 у справі №686/13821/19, від 28.03.2018 у справі № 509/513/16-ц, від 29.08.2018 у справі № 755/1226/17-ц та від 06.05.2020 у справі № 755/1750/19.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт невиконання договору довічного утримання відповідачем, що є підставою для його розірвання.

Водночас, ч.1 ст. 756 ЦК України передбачено, що правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане.

Саме такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/11230/20.

Крім того, Договором передбачено, що у разі розірвання договору у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем своїх обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане за цим договором, і має право вимагати його повернення.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, а договір довічного утримання (догляду) підлягає розірванню.

Щодо розподілу судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову у повному обсязі з відповідача на користь позивача, слід стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 4,10 - 13,76 - 81,141,263 - 265,268,273,354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Губська Віта Анатоліївна про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання від 04.03.2016, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Губською В.А., який зареєстрований у реєстрі за №324.

Поновити ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 7699 (сім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Сторони по справі

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Губська Віта Анатоліївна, адреса місцезнаходження: м. Харків, пр-т Аерокосмічний 176, корп. 3.

Суддя О.Я.Василенко