Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №397/346/26 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/346/26

н/п : 2/397/476/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.05.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Волошаненко М.М.,

позивачки – ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Чебану В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, треті особи: ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Лісове» Олександрівської селищної ради, Кропивницького району Кіровоградської області, Військова частина НОМЕР_1 , про визнання права на приватизацію, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 ; визнати протиправною відмову Олександрівської селищної ради щодо реалізації права позивачки на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , оформлену листом від 18.02.2026 № 468/02.1-13; зобов`язати Олександрівську селищну раду, як орган приватизації, прийняти відповідне рішення щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно з процедурою, передбаченою Положенням про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала у трудових відносинах з військовою частиною НОМЕР_1 , де працювала протягом 29 років та у зв`язку з трудовими відносинами перебувала на квартирному обліку та мала право на забезпечення житлом. Комісією було проведено обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_2 , в якій вона на той час проживала та в ході проведення обстеження (квартира знаходиться на 1 поверсі) виявлено, що після двох пожеж в підвальному приміщенні, яке знаходиться під квартирою та однієї пожежі в сусідній квартирі (в сусідній квартирі ніхто не проживає) на протязі 2003 року при гасінні яких підвальне приміщення та стінка сусідньої квартири були суттєво залиті водою, на підлозі та стінках кімнати з`явилась пліснява, грибок та підвищена вологість; температура повітря у кімнатах в холодний період не більше 15 градусів, що не відповідає санітарним вимогам. У зв`язку з наведеним комісія врахувала, що при наявності у військовому містечку порожніх квартир, ремонт даної житлової площі недоцільний та пропонувала обміняти вказану обстежену двокімнатну квартиру на рівнозначну двокімнатну квартиру, яка відповідає санітарним нормам з незаселеного житлового фонду військового містечка. 19.03.2004 на підставі рішення житлової комісії ВЧ НОМЕР_1 , оформленого у формі витягу з протоколу № 4 від 19.03.2004, затвердженого командиром ВЧ НОМЕР_1 , позивачу в порядку обміну було надано двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Наголошує, що саме з цього часу вона безперервно та на законних підставах проживає у вказаному приміщенні. Крім цього зазначає, що на п`ятій сесії Лісівської селищної ради першого скликання ухвалено рішення від 08.05.2009 № 35, за яким затверджено фонд службового житла та списики додані до вказаного рішення. Відповідно до списків, службовим житлом АДРЕСА_4 належать квартири за номерами: АДРЕСА_5 , 21, 24-25, АДРЕСА_6 . Звертає увагу, що її квартира під номером АДРЕСА_7 за вказаною адресою не відноситься до службового приміщення, а тому підлягає приватизації. Також повідомляє, що до 2009 року весь житловий фонд селища міського типу Лісове знаходився на балансі Лісівської селищної ради. У травні 2009 року із житлового фонду селища міського типу Лісове, відповідно рішення Лісівської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області від 08 травня 2009 року № 35 службовий житловий фонд в кількості 252 квартир та передано користування військової частини НОМЕР_1 . У процесі децентралізації з подальшою ліквідацією Лісівської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області у квітні 2021 року весь житловий фонд селища міського типу Лісове прийнято у власність Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. Тому, з 2021 року власником всього житлового фонду селища міського типу Лісове є Олександрівська селищна рада, а балансоутримувачем - КП «Лісове» Олександрівської селищної ради. Водночас службовий житловий фонд в кількості 252 квартир і надалі залишається закріпленим за військовою частиною НОМЕР_1 . Звертає увагу, що відповідно до архівної довідки № 4221 від 01.12.2025, до 01.01.2013 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 не зареєстроване. В подальшому між КП «Лісове» та позивачкою було укладено договір найму житлового приміщення № 46. Зазначає, що факт постійного проживання позивачки разом підтверджується довідкою про склад сім`ї. Також зазначає, що вона намагалась позасудовим шляхом реалізувати своє право на приватизацію, але при спробі зібрати документи для приватизації, які можуть підтвердити отримання нею ордеру на житлове приміщення в КЕВ м. Кропивницький не збереглись. Зазначає, що з метою відновлення втрачених документів вона зверталася до ВЧ НОМЕР_1 та отримала відповідь, що надати копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання службової квартири немає можливості, оскільки за 2004 рік накази командира військової частини НОМЕР_1 (по господарчій частині) знищені. З питанням приватизації житлової квартири зверталася до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка повідомила, що службові жилі приміщення приватизувати заборонено, а для прийняття органом приватизації рішення про приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_3 , відповідних документів недостатньо. Таким чином, отримати дублікат ордера через знищення архівів ВЧ НОМЕР_1 та КЕВ, не може, тому єдиним ефективним способом захисту порушеного права є визнання права на приватизацію в судовому порядку.

Ухвалою судді від 11.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків (а.с. 102-103).

Ухвалою судді від 23.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 108-109).

Ухвалою судді від 22.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 141-142).

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачка на його думку незаконно отримала квартиру, так як на той час працювала в КП «Лісове» та можливо підробила документи щодо того, щоб квартира не рахувалася як службова.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 126)

Представник третьої особи - Військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву у якій просив суд прийняти рішення на розсуд суду, а справу розглянути без його участі (а.с. 133, 156-157).

Третя особа: Комунальне підприємство «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району у судове засідання представника не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином (а.с. 115).

Суд, заслухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 12.03.2004 командиром військової частини НОМЕР_1 затверджено акт комісії обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_2 . В ході проведення обстеження (квартира знаходиться на 1 поверсі) виявлено, що після двох пожеж в підвальному приміщенні, яке знаходиться під квартирою та однієї пожежі в сусідній квартирі (в сусідній квартирі ніхто не проживає) на протязі 2003 року при гасінні яких підвальне приміщення та стінка сусідньої квартири були суттєво залиті водою в квартирі ОСОБА_1 на підлозі та стінках кімнати з`явилась пліснява, грибок та підвищена вологість; температура повітря у кімнатах в холодний період не більше 15 градусів, що не відповідає санітарним вимогам. У зв`язку з вищевикладеним комісія рахувала, що при наявності у військовому містечку порожніх квартир, ремонт даної житлової площі недоцільний та пропонувала обміняти вказану обстежену двокімнатну квартиру ОСОБА_1 на рівнозначну двокімнатну квартиру яка відповідає санітарним нормам з незаселеного житлового фонду військового містечка (а.с. 8).

19.03.2004 командиром військової частини НОМЕР_1 затверджено витяг з протоколу № 4 засідання житлової комісії на якому розглянуто питання про розподіл службової житлової площі по військовій частина НОМЕР_1 та серед іншого вирішено обміняти службову квартиру за адресою: АДРЕСА_8 на квартиру по АДРЕСА_3 службовцю ОСОБА_1 , склад сім`ї 2 чоловіка (а.с. 9).

Рішенням п`ятої сесії першого скликання Лісівської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області від 08.05.2009 затверджено фонд службового житла, згідно доданого списку якого квартира АДРЕСА_1 до службових не визначена (а.с. 10-12).

Між позивачкою та Комунальним підприємством «Лісове» Лісівської селищної ради укладались договори найму житлового приміщення, зокрема від 31.05.2013, 01.06.2020, 01.10.2025, договори про надання комунальних послуг, зокрема від 01.06.2020, а також договори про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зокрема від 01.06.2020, 01.10.2025, а також здійснювались відповідні сплати платежів (а.с. 13-40, 45-58).

Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області 12.11.2025 видано довідку про склад зареєстрованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 61).

Колективним підприємством «Кіровоградський земельно – кадастровий центр» 26.11.2025 виготовлено технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 65-70).

01.12.2025 Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» видано архівну довідку за № 4221, відповідно до якої за архівними даними реєстрових книг обласного комунального підприємства станом на 01.01.2013 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , не зареєстровано (а.с. 80).

Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» 04.12.2025 видано довідку про те, що списки на приватизацію за адресою проживання: АДРЕСА_3 , в банк не надходили (а.с. 79).

Листом від 05.12.2025 Квартирно – експлуатаційний відділ міста Кропивницький повідомив позивачку, що документи, які можуть підтвердити отримання нею ордеру на житлове приміщення в КЕВ м. Кропивницький не збереглись (а.с. 82).

На запит позивачки командир військової частини НОМЕР_1 листом від 04.02.2026 надав витяг з протоколу житлової комісії та повідомив, що немає можливості надати копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання службової квартири оскільки за 2004 рік накази (по господарчій частині) знищені за актом від 09.02.2011 № 306 на підставі наказу Міністра оборони України від 18.11.2003 № 401 (а.с. 89).

Також, позивачка зверталася до відповідача з заявами про надання дозволу на передачу житлового приміщення, а також про можливість, або відсутність можливості приватизації квартири та отримала відповідь, зокрема від 02.01.2026 у якій відмовлено позивачці у наданні дозволу на приватизацію житлової квартири та її передачі у спільну часткову власність із – за відсутності необхідних документів які можуть підтвердити її право на користування та проживання в ній. У відповіді від 18.02.2026 відповідачем повідомлено, що витягу з протоколу житлової комісії військової частини недостатньо для прийняття органом приватизації рішення про приватизацію квартири (а.с. 84-85, 91-92).

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

За змістом ч. 2 ст. 4 ЖК Української РСР, жилі будинки і жилі приміщення у будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Згідно зі ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Частиною третьою статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 347/1370/19.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон № 2482-XII), приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно п.п. 1, 2 ст. 2 Закону № 2482-XII, до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Частинами першою, третьою статті 8 Закону № 2482-XII визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, а рішення про приватизацію приймається уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, а передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.

Верховний Суд у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 591/6623/16-ц визначив, що згідно частини десятої статті 8 Закону № 2482-XII органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Законом № 2482-XII саме на органи приватизації покладено обов`язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 201/6092/17.

Порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків (далі - квартири (будинки)), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян визначений Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396.

Для здійснення приватизації відповідно до Закону № 2482-XII та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, необхідно надати документи, а саме: заяву на приватизацію (за встановленою формою, яка оформляється в організації по обслуговуванню житла); довідку про склад сім`ї та займані приміщення(за встановленою формою, яка оформляється в організації по обслуговуванню житла); довідку АТ «Ощадбанк» про наявність невикористаних житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; ордер про надання жилої площі; договір найму з департаментом житлово-комунального господарства; довідку з попередніх місць проживання (після 1992 року) про те, що громадяни раніше не приймали участі у приватизації державного житла); копії та оригінали паспортів та ідентифікаційних кодів; копії та оригінали документів про підтвердження родинних відносин; технічний паспорт для оформлення приватизації.,

Відсутність ордеру позбавляє позивачку можливості реалізувати своє право на приватизацію вищезазначеної квартири.

Так, згідно з ч. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Отже, саме на суд покладений обов`язок щодо розв`язання спірних питань, які виникають у процесі приватизації громадянами квартир державного житлового фонду.

Положеннями ч. 10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 10 ч. 1 ст.15 ЖК України визначено, що до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

За приписами статті 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Згідно п.п. 69-70, 72 Постанови ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» (розділ IV), ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Згідно з пунктом 18 цього ж Положення громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Виходячи з наведених вище норм, можна дійти висновку, що ордер - це документ, що має тимчасову дію та є законною підставою вселення особи до житлового приміщення.

Законність вселення та проживання позивача у квартирі відповідачем не оспорюється.

Відсутність ордеру робить неможливим приватизацію квартири позивачем у позасудовому порядку, враховуючи вимоги пункту 18 пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.

Суд вважає встановленим той факт, що позивачка не використала права на безкоштовну приватизацію житла, передбачену нормами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Дії відповідача є правомірними, оскільки він діяв у відповідності до вимог цього Положення, тобто вимога про визнання протиправною відмову Олександрівської селищної ради щодо реалізації права позивачки на приватизацію квартири задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд вважає, що позивачка має право на приватизацію квартири, оскільки на законних підставах проживає у ній.

У разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві (пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 719/179/17-ц (провадження № 61-1728св17) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12 (провадження № 4-194цс19) і підстави для відступлення від цих правових висновків відсутні.

Таким чином, суд вважає, що право позивачки на приватизацію житлового приміщення підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача провести приватизацію та визнання за нею право на приватизацію, відтак позов підлягає задоволенню частково.

Твердження представника відповідача про те, що позивачка на його думку незаконно отримала квартиру, так як на той час працювала в КП «Лісове» та можливо підробила документи щодо того, щоб квартира не рахувалася як службова, є лише його припущеннями та жодними доказами не підтверджені. Інших обґрунтованих доводів, які б слугували підставами для відмови у позові, представник відповідача у судовому засіданні не навів.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, треті особи: ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Лісове» Олександрівської селищної ради, Кропивницького району Кіровоградської області, Військова частина НОМЕР_1 , про визнання права на приватизацію, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Олександрівську селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області, як орган приватизації, прийняти відповідне рішення щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно з процедурою, передбаченою Положенням про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір при звернення з позовом до суду у розмірі 2662 грн. 40 коп.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_9 .

Відповідач: Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04364035, адреса: Кіровоградська область, Кропивницький район, селище Олександрівка, вул. Незалежності України, 78.

Представник відповідача: Чебану Володимир Михайлович, адреса: АДРЕСА_10 , довіреність від 20.04.2026.

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_9 .

Третя особа: Комунальне підприємство «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 34791051, адреса: 27346, Кіровоградська область, Кропивницький район, селище Лісове.

Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_11 .

Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО