Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №345/2625/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2625/26

Провадження № 1-кп/345/278/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш матеріали кримінального провадження № 12026090000000183 з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зі середньою спеціальною освітою, розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 незаконно виготовляв та зберігав без мети збуту наркотичний засіб у великих розмірах.

Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.

У травні 2025 року (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_3 виник умисел на виготовлення та зберігання небезпечного наркотичного засобу, обіг якого обмежено, – канабісу, для власних потреб.

З цією метою у травні 2025 року (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 на земельній ділянці, якою він користується та яка розташована поряд з будинком, що за адресою АДРЕСА_1 , самостійно посіяв та виростив три рослини конопель.

В подальшому, у жовтні 2026 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на виготовлення та зберігання небезпечного наркотичного засобу, обіг якого обмежено, – канабіс, діючи умисно, без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відділяв частини з листям від рослини коноплі, яку він попередньо виростив, подрібнив та зберігав їх на горищі і в будинку, що за адресою АДРЕСА_1 , тобто таким чином виготовив небезпечний наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – канабіс, який у подальшому зберігав по 23.01.2026 за вищевказаною адресою.

В ході проведення санкціонованого обшуку 23.01.2026 за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено на горищі та будинку, частини нарковмісних рослин роду коноплі (Cannabis), які відповідно до висновків експерта від 02.02.2026, 16.02.2026 та 18.02.2026 є небезпечним наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину становить 1158,0035 грама, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000, становить великі розміри.

Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Пояснив, що весною 2025 року він посадив насіння канабісу для власного використання. Всього виросло три кущі. Коли рослини виросли, він обрізав гілки, підняв їх на горище та висушив. Це відбулося в кінці жовтня 2025 року. Після цього він час від часу курив канабіс.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження фактичних обставин суд обмежив допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорювались, зокрема, доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він незаконно виготовляв та зберігав без мети збуту наркотичний засіб у великих розмірах.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до нетяжкого злочину згідно зі ст. 12 КК України, особу обвинуваченого та обставину, що пом`якшує покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію прокурора.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній згідно з довідками медичних закладів за допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, має зареєстроване місце проживання за яким скарг на нього не надходило, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У судовому засіданні прокурор просив враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного та призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати його, більше таке повторювати наміру не має. Крім того, зазначив, що він займається ремонтами час від часу та буде мати змогу сплатити штраф.

Захисник обвинуваченого просить врахувати характеризуючи дані його підзахисного, а те, що останній кається у вчиненому, вину визнає та призначити мінімальне покарання у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, зокрема, визнання своєї винуватості, щире каяття, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи відсутність обтяжуючих та наявність пом`якшуючої покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно обрати покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу.

Саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, воно буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення, не буде становити особистий надмірний тягар для особи та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його визначення на даному етапі відсутні.

Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України судові витрати, пов`язані із проведенням експертиз на досудовому слідстві, суд покладає на обвинуваченого.

Речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувати, запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави:

- 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) 60 копійок витрат за проведення експертизи № CE-19/109-26/1274-НЗПРАП від 18.02.2026;

- 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок витрат за проведення експертизи № СЕ-19/109-26/1296-НЗПРАП від 18.02.2026;

- 1782 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок витрат за проведення експертизи № CE-19/109-26/1291-НЗПРАП від 16.02.2026;

- 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок витрат за проведення експертизи № CE-19/109-26/1287-НЗПРАП від 02.02.2026.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone 11», IMEI1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , 5 полімерних пакетиків, у середині яких знаходилась кристалізована речовина білого кольору, у якій згідно висновку експерта СЕ-19/109-26/1280-НЗПРАП від 06.02.2026 наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не виявлено, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, - після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_3 ;

- наркотичний засіб - канабіс, в кількості 1078,6 грама, в п?яти полімерних мішках, опечатаних бирками, наркотичний засіб - канабіс, в кількості 68,5155 грама, в полімерному спеціальному пакеті експертної служби МВС з номером «3172220», та наркотичний засіб - канабіс, в кількості 8,053 грама, в полімерному пакеті, горловина якого заклеєна та опечатана полімерною пломбою синього кольору з номером «5000973849», що знаходиться у камері зберігання речових доказів ГУ НП України в Івано-Франківській області, - після вступу вироку в законну силу знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: