Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №342/32/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/32/26

Провадження № 1-кп/342/96/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Городенківського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження № 12026096150000004 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одружений, який офіційно не працює, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше судимий 11.09.2025 вироком Городенківського районного суду до покарання у виді пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 умисно спричинив легкі тілесні ушкодження.

Кримінальний проступок було вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_5 являється сином потерпілого ОСОБА_6 та проживає спільно з ним в житловому будинку, що за адресою АДРЕСА_1 .

26 грудня 2025 року біля 23:00 год ОСОБА_3 перебуваючи в нетверезому стані за місцем свого проживання, на грунті сімейно-побутових відносин, вступив в словесний конфлікт із своїм батьком ОСОБА_6 , в ході якого, висловлюючись в його адресу нецензурними словами, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний, суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання щодо здоров`я останнього, наніс чотири удари кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_6 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06.01.2026 у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді пара орбітальної гематоми справа, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за пропозицією прокурора та за згодою інших учасників судового провадження, з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого, заслухавши прокурора, дослідив дані, які характеризують особу ОСОБА_3 .

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. Суду пояснив, що вдарив батька бо той почав із ним сваритись. Наголосив, що вони із батьком примирились і він більше такого не повторить. На даний час у них нормальні відносини. У скоєному кається та просить його суворо не карати. Також повідомив, що працює не офіційно і має на утримання одну малолітню дитину.

Потерпілий в судове засідання не прибув, через канцелярію суду, подав заяву в якій просить суд розглядати кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України без його участі у скороченому його розгляді. Будь яких претензій до обвинуваченого немає, просить суд обвинуваченого суворо не карати.

Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні легких тілесних ушкоджень - доведена повністю. Його дії за ч.1 ст. 125 Кримінального кодексу України кваліфіковані правильно.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального проступку, його суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до кримінальних проступків.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, визнання ним вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставинами, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує також дані про особу обвинуваченого, який не одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема був засуджений 11.09.2025 Городенківським районним судом за ст.126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки, також враховується і те, що він не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах в медичному закладі за місцем проживання, за місцем проживання характеризується добре.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, визначає ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України.

При призначені покарання ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, його наслідки, які не є тяжкими, спосіб вчинення такого і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення кримінального проступку, особу обвинуваченого, досудову доповідь органу пробації в котрій зазначено про високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, позицію прокурора який просив призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу та приєднати невідбуту частину попереднього вироку у виді пробаційного нагляду, зважаючи і на наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ст.50 КК України, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , слід призначити у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.125 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене ним правопорушення.

Як слідує з вироку Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 11.09.2025, ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального проступку, передбаченого ст.126-1 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки із застосуванням відповідно до ст. 59-1 КК України визначених обов`язків.

Оскільки кримінальне правопорушення за цим вироком вчинено ОСОБА_3 після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття призначеного за ним покарання, суд вважає, що покарання обвинуваченому підлягає призначенню за правилами ч.1 ст.71 КК України шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

При цьому суд керується приписами ч.3 ст.72 КК України, за якими основні покарання у виді штрафу за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Відповідно до ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно наданих матеріалів стороною обвинувачення ОСОБА_7 поставлений на облік органом пробації та станом на день ухвалення цього вироку не відбув повністю покарання у виді пробаційного нагляду з призначеного вироком суду від 11.09.2025.

Відтак суд приходить до переконання, що при призначенні ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 11.09.2025 у виді 2 років пробаційного нагляду, які ним не відбуто повністю на даний час, та визначити обвинуваченому остаточне покарання у виді невідбутої частини пробаційного нагляду із обов`язками визначеними за попереднім вироком (яка залишилась на момент набрання цим вироком законної сили), та у виді штрафу за цим вироком, які згідно вимог ч.3 ст.72 КК України, виконувати самостійно.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався в даному кримінальному провадженні під час розгляду справи в суді.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 394-395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 11.09.2025 у виді 2 років пробаційного нагляду та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді невідбутої частини пробаційного нагляду за вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 11.09.2025 та у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень), які виконувати самостійно.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1