Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №212/13248/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/13248/25

2/212/1233/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Попик С.Д., представника позивача - адвоката Ступак Я.О., представника відповідача - адвоката Чепурнова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, цивільну справу у порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

13.11.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника Ступак Я.О., звернулась до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із зазначеним позовом.

В обґрунтування вимог зазначила, що позивачка з 30.04.2020 року по 10.07.2020 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .. Від сумісного проживання мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Своє батьківство відповідач визнавати відмовився. Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 21.11.2024 року, було визнано ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесено відповідні зміни до його свідоцтва про народження. В своєму позові позивачка зазначила, що з відповідачем разом не мешкають, спільного господарства не ведуть, вона проживає разом сином, який знаходиться на її утримання, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, чим ставить їх у скрутне становище. На підставі зазначеного позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ним повноліття.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у розмірі 1/10 частини, посилаючись на те, що позивачка з дитиною проживають за кордоном, отримують грошову допомогу від держави Німеччини по 563 євро на місяць, що дозволяє позивачці задовольняти не лише власні потреби а і дитини.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.11.2024 року, було визнано ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису №215, що вчинений 11 березня 2021 року Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши батьком дитини: громадянина України ОСОБА_2 , змінивши по батькові дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », прізвище дитини залишено без змін (справа 212/1551/24).

На підставі рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21.11.2024 року, Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) були внесені зміни до актового запису про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 разом з малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають за кордоном в Німеччині і малолітня дитина перебуває на утриманні матері.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи малолітній син сторін проживає разом з позивачкою. Відповідач участі в утриманні дитини не бере та доказів протилежного суду не надав, не довів та не обґрунтував свою неспроможність сплачувати аліменти, а також не спростував доводи, зазначені у позовній заяві, тому аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з нього в примусовому порядку.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання дитини, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину, визначений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, матеріальний стан позивачки, яка має на утриманні малолітнього сина; враховує той факт, що на відміну від відповідача, дитина проживає разом з нею і вона несе більші витрати пов`язані з її вихованням та утриманням, а також враховує потреби дитини на її фізичний та духовний розвиток.

Доводи відповідача про те, що позивачка проживає за кордоном і отримує від іноземної держави соціальні виплати, не свідчать про наявність обставин, які можуть бути враховані судом при визначення розміру аліментів. При цьому будь-яких доказів свого майнового становища відповідач не надав в тому числі і довідку про доходи.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі № 761/26665/16-ц зазначив: обов`язок батьків утримувати дитину є безумовним і не може бути перекладений на державу.

У постанові від 04.07.2018 у справі № 522/1912/16-ц Верховний Суд прямо вказав: отримання дитиною чи тим з батьків, з ким вона проживає, соціальних виплат не звільняє іншого з батьків від обов`язку сплачувати аліменти.

Отже, посилання відповідача на ст. 188 СК України є неправомірним і таким, що спотворює зміст норми.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги обставини, зазначені в частині першій статті 182 Сімейного кодексу України, у тому числі відсутність у відповідача інших документально підтверджених утриманців, тому вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

З урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та обов`язку обох батьків по утриманню дитини, враховуючи позицію відповідача щодо визнання розміру аліментів, який просить стягнути позивач на утримання дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 13 листопада 2025 року.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на повнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі 1211 грн. 20 коп..

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % від щомісячного прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, щомісячно, починаючи стягнення з 13 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави Україна у розмірі 1211 гривень 20 копійок

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено і підписано без його проголошення 20 травня 2025 року.

Суддя: Р. В. Дехта