Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №450/4409/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/4409/25 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 33/811/719/26 Доповідач: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Рісної Ю. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.04.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 20.09.2025 року о 05 год. 30 хв. в с. Пасіки-Зубрицькі, на вул. Зелена, керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN ID.4», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився у встановленому законодавством порядку. Від керування транспортними засобами відсторонений. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваному рішенні неправильно встановлено місце вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, місцем зазначено с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Зелена, яка відсутня в с. Пасіки-Зубрицькі, що не дає можливості встановити належну територіальну підсудність справи, оскільки вул. Зелена знаходиться в м. Львові. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Вказує, що час, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, відрізняється з часом, зафіксованим на нагрудну камеру працівника поліції, а рапорт працівника поліції не є доказом в розумінні КУпАП. Крім того, звертає увагу, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним.

Заслухавши доводи захисника Рісної Ю. Б., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 459373 від 20.09.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 20 вересня 2025 року, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, а також у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук, почервоніння очей; наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі; даними копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5760947 від 20 вересня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.

Так, матеріалами справи в сукупності, зокрема, відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, підтверджується, що працівники поліції здійснили зупинку транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN ID.4», д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з тим, що водій при зміні напрямку руху не включив покажчик повороту, про що було повідомлено останнього.

При цьому, за кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_1 .

В подальшому, після встановлення особи водія та виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП, неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі або відмовитися від проходження такого.

ОСОБА_1 неодноразово відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в передбаченому законом порядку, розуміючи всі наслідки притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас, ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, тобто не скористався своїм правом висловити відповідне заперечення.

Крім того, факт керування останнім транспортним засобом підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5760947 від 20 вересня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що він, керуючи транспортним засобом, при зміні напрямку руху праворуч не включив світловий покажчик повороту відповідного напрямку.

Вказана постанова набрала законної сили оскільки не оскаржувалась.

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, сукупність наявних доказів дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, а тому доводи у апеляційній скарзі про протилежне є безпідставними.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що місцем події визначено конкретний населений пункт — с. Пасіки-Зубрицькі Львівського району Львівської області, що дозволяє однозначно ідентифікувати територію вчинення дій, що ставляться ОСОБА_1 в провину. Зазначення додаткового орієнтира у вигляді вулиці «Зелена» саме по собі не змінює суті встановленого місця події, а є уточнюючою адресною ознакою, яка використовується працівниками поліції для локалізації місця події на місцевості.

Відтак, відсутність офіційної назви вулиці в межах населеного пункту не спростовує факту фіксації події саме в межах визначеного населеного пункту (села Пасіки-Зубрицькі) та не впливає на можливість встановлення територіальної підсудності.

Територіальна підсудність у даному випадку визначається саме за місцем вчинення правопорушення — населеним пунктом, а не за точним топонімічним найменуванням окремої вулиці, що спростовує доводи апеляційної скарги щодо неналежної територіальної підсудності справи.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено жодних істотних порушень, які б унеможливлювали розгляд справи судом або впливали на визначення його підсудності.

Неточності при зазначенні часу між протоколом та відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції є формальними та жодним чином не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 , а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи апелянта про те, що відеозапис є небезперервним, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, вважаю необґрунтованими.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя –

постановив:

постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В.Я.