Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №676/1019/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/1019/26

Номер провадження 2/676/2320/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Бондара О.О.

з участю секретаря судового засідання Кахнія Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Банадига Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Банадига Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що у грудні 2025 року позивачка дізналася. Що 15.06.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. відкрито виконавче провадження № 658136824 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Грисюк О.В. № 6180 від 07.05.2021 року про стягнення коштів в розмірі 8968,95 грн. Ознайомившись із матеріалами виконавчих проваджень, позивачка вважає, що виконавчий напис було вчинено без додержання вимог закону, а тому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 07.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі за № 6180, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості в сумі 8968,95 гривень.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 13 березня 2026 року закрито підготовче засідання.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Ліпковський О.В. подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Представник відповідач АТ «Перший український міжнародний банк», в судове засідання не з`явився, подав заяву про визнання позовних вимог, розгляд справи проводити у відстуності представника банку.

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Банадига Володимир Васильович, в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про розгляд справи, шляхом надсилання на їх юридичну адресу копії ухвали про відкриття провадження то копії позову з додатками, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду, як не вручений.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області вчинено виконавчий напис №6180 від 07 травня 2021 року, згідно якого з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк», стягнення за кредитним договором № 2001077201601 від 18 липня 2018 року.

На підставі виконавчого напису приватним виконавцем Банадига В.В. відкрито виконавче провадження № 65813682 про стягнення ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк», стягнення за кредитним договором № 2001077201601 від 18 липня 2018 року в розмірі 8968 грн.95 коп.

Предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

П. 3.5 Глави 16 Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно достатті 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню обґрунтованими та доведеними, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.141, 142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позову, з нього слід стягнути 50 відсотків сплаченого судового збору за позовну заяву та 50 відсотків судового збору повернути позивачу та стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем понесено витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1000 гривень.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано копію договору про надання правової (правничої) допомоги , копію квитанції про оплату послуг адвоката.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Суд вважає, що надані адвокатом позивачу послуги, а саме: усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання позовної заяви, подання заяви до суду за своєю суттю є послугами, що дублюються, складовими одного завдання, а тому заявлені відповідачем витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн є завищеними , перевищують суму заборгованості позивача , яка вказана в оспорюваному виконавчому написі та не можуть бути стягнуті в повному обсязі.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд і у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 та у додатковій постанові від 16 липня 2025 року справа № 686/15993/21.

Враховуючи критерії реальності адвокатських витрат, зокрема їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 5000 гривень на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258 – 260 , 263 – 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6180 від 07 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк», за кредитним договором № 2001077201601 від 18 липня 2018 року в розмірі 8968,95 грн.

Стягнути з АТ «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору , що сплачений при зверненні до суду із позовною заявою, що становить 665,60 грн.

Компенсувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету у порядку , визначеному Кабінетом міністрів України 50% судового збору у розмірі 665 гривень 60 копійок, сплачені згідно платіжної інструкції від 10 лютого 2026 року, код документу 8405-8709-5008-6963 .

Стягнути з АТ «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000, 00 витрати на правову допомогу.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: АТ «Перший український міжнародний банк» ( вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, ЄДРПОУ 14282829)

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна ( АДРЕСА_2 )

Приватний виконавець Банадига Володимир Васильович ( вул. Свободи, 22, офіс 1, м.Хмельницький ) про визнання

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О.