Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №607/10040/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 Справа №607/10040/26 Провадження №1-кп/607/1496/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12026211040000365, дані про яке 03 березня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, оператора БПЛА взводу РХБЗ військової частини НОМЕР_1 , солдата, учасника бойових дій, раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.08.2025 у справі №607/12080/25, яка набрала законної сили 12.08.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

17.09.2025 у ОСОБА_3 винник злочинний умисел на умисне невиконання вищевказаної постанови суду, що набрала законної сили. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 достовірно знаючи про те, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.08.2025 у справі №607/12080/25, яка набрала законної сили 12.08.2025, його притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, маючи реальну можливість її виконувати, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», усвідомлюючи, що протягом одного року він зобов`язаний утриматися від керування транспортними засобами, з метою невиконання постанови суду, 17.09.2025 близько 01 год. 21 хв. керував транспортним засобом марки та моделі «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_3 по вул. Протасевича, 10 в м. Тернопіль, під час чого за порушення Правил дорожнього руху був зупинений працівниками УПП в Тернопільській області ДПП, після чого відносно нього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії ЕНА №5738869 від 17.09.2025.

За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини його вчинення. Показав, що дійсно постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.08.2025, яка набрала законної сили 12.08.2025, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, про що йому було відомо. Також зазначив, що, незважаючи на свою обізнаність із встановленою щодо нього вказаною вище постановою суду забороною у керуванні транспортними засобами на строк один рік, 17.09.2025 близько 01 год. 21 хв. по вул. Протасевича, 10 в м. Тернопіль він керував транспортним засобом марки та моделі «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_3 та був зупинений працівниками поліції. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту обставин, які ніким не оспорюються, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 4 ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з положеннями ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем свого проживання характеризується задовільно, є учасником бойових дій.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 382 КК України.

Про необхідність призначення покарання саме у виді штрафу, на переконання суду, свідчать ті обставини, що ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому, що свідчить про усвідомлення ним своїх протиправних дій, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання. У зв`язку з цим суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, а саме у виді позбавлення волі, оскільки таке буде явно несправедливим через суворість, зважаючи на особу обвинуваченого та обставину, яка пом`якшує його покарання.

На думку суду, за викладених обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме його меті та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні заходи забезпечення у вигляді арешту майна та запобіжного заходу не застосовувались, процесуальні витрати, зокрема пов`язані із залученням експертів, відсутні.

Долю електронних документів слід вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України: електронні документи – відеозаписи із нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора службового автомобіля, які згідно з постановою слідчого від 12.03.2026 постановлено зберігати при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження №12026211040000365від 03.03.2026.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддяОСОБА_1