Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №607/4949/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14.05.2026 Справа №607/4949/26 Провадження №2/607/3750/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача в свою користь заборгованість за Кредитним договором №1688694 у розмірі 21 532 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 26.03.2021 в електронній формі уклали кредитний договір №1688694, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000 грн. строк позики –30 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,99 % на добу. На підставі договору факторингу від 10.07.2020 № 10072020 позивач набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором №1688694 в сумі заборгованості 21 532 грн, з яких: 7000 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 14 532 грн – заборгованість за відсотками.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, відзиву на позов не надав. Зважаючи на відсутність заперечень позивача, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

26.03.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1688694 в електронній формі.

За умовами договору позичальнику надається кредит у розмірі 7000 грн на строк 30 днів, з базовою процентною ставкою 1,99% (п.2 договору).

Факт переказу грошових коштів в сумі 7000 грн відповідачу відповідно до умов договору позики №1688694 від 26.03.2021 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 03.12.2025.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до пункту 2.1.3 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 120 від 30.11.2021, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №1688694 від 26.03.2021.

Згідно розрахунку заборгованості, загальна заборгованість відповідача за договором позики №1688694 від 26.03.2021 станом на 30.11.2021 становить 21 532 грн, яка складається з: 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 532 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. Всього сплачено 5308,80 грн.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно статті 1046 ЦК України за кредитним договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 26.03.2021 в електронній формі уклали Договір позики №1688694, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн, строк позики – 30 днів зі сплатою процентів, що підтверджується змістом договору, довідкою про ідентифікацію.

При цьому, як видно із довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 03.12.2025 грошові кошти в сумі 7000 грн були перераховані на платіжну карту НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відповідно до умов договору позики №1688694 від 26.03.2021.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Як видно із Договору позики від 26.03.2021, сторони погодили строк кредитування – 30 днів, суму позики – 7000 грн, денну процентну ставку – 1,99 %.

Разом зі тим, як видно із розрахунку заборгованості, позикодавцем нараховувалися відсотки і після закінчення строку кредитування.

Суд вважає, що позивач мав право нараховувати відсотки протягом строку кредитування, встановленого договором - 30 днів до 24.04.2021 на суму 7000 грн, а відповідач після закінчення строку кредитування мав обов`язок погасити 7000 грн за тілом кредиту та 4 179 грн процентів (7000 грн * 1,99% * 30), разом – 11 179 грн.

З розрахунку заборгованості встановлено, що на погашення заборгованості за договором позики відповідачем сплачено 5 308,80 грн, яку позиваем зараховано в рахунок погашення боргу за відсотками, в тому числі за тими, які нараховувалися поза межами строку кредитування, що суперечить наведеним вимогам цивільного законодавства.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зарахувати сплачену відповідачем суму заборгованості в рахунок погашення суми боргу за тілом та процентами, нарахованими в межах строку кредитування. Тому залишок несплаченої заборгованості за договором позики становить 5 870,20 грн (11 179 грн – 5 308,80 грн).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором відступлення права вимоги (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Як встановлено судом, право вимоги за договором позики №1688694 від 26.03.2021, укладеному ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 на підставі договору факторингу від 10.07.2020 № 10072020 перейшло до позивача, що підтверджується змістом договору та реєстром прав вимог, які досліджені судом.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки строк кредитування сплинув, відповідачем не спростовано розмір заборгованості 5 870,20 грн, а тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн зі сплати судового збору .

Крім того, позивач подав клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав: договір із АО «Правовий курс» від 01.07.2024, додаткову угоду № 1/1 до договору про надання правничої допомоги, акти приймання-передачі від 18.12.2025 та від 24.12.2025 на суму 7000 грн, платіжну інструкцію від 25.12.2025, довіреність, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Разом судові витрати, які підлягають розподілу будуть становити 9 662,40 (2 662,40 + 7000) грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 5 870,20 гривень із заявлених 21 532 грн, що становить 27,26 %, в силу статті 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути 2 633,97 (27,26 % від 9 662,40) грн судових витрат, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» 5 870 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 20 копійок заборгованості за Договором позики №1688694 від 26.03.2021 та 2 633 гривень 97 копійок судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.05.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ – 39992082.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Головуючий суддя В. М. Позняк