Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №445/1186/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1186/26

Провадження № 1-кп/445/324/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові обвинувальний акт за №12026141450000022 від 19 січня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Підгайчики, Золочівського району, Львівської області, громадянки України, має на утриманні двох малолітніх дітей віком 8, та 10 років, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , 17 січня 2026 року о 13 годині 13 хвилин 50 секунд перебуваючи у будинку АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, з метою несанкціонованого втручання в роботу інформаційної системи, попередньо отримавши доступ до інформації про наявність грошових коштів потерпілого ОСОБА_4 , на банківському рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 , скориставшись тим, що потерпілий залишив свій мобільний телефон за місцем проживання без нагляду, який знаходився в одній із кімнат будинку, використовуючи мобільний телефон потерпілого марки «Xiaomi Redmi 9», модель «M2006C3MG», без відома та згоди останнього здійснила вхід у мобільний додаток автоматизованої системи інтернет-банкінгу «Privat24» маючи пароль та логін потерпілого, шляхом подачі електронного документа на переказ грошових коштів - платіжного доручення, через додаток «Privat24», здійснила фінансову операцію у сумі 28 140 гривень з банківському рахунку НОМЕР_1 , перевівши їх на рахунок АТ «Державний Ощадний Банк України» № НОМЕР_2 , що відкрита на ім`я ОСОБА_6 , з метою подальшого заволодіння вказаними коштами, чим несанкціоновано втрутилася в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України.

Крім цього, ОСОБА_5 , 17 січня 2026 року о 13 годині 13 хвилин 50 секунд, перебуваючи у будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_4 , маючи вільний доступ до житлового приміщення потерпілого, за його згодою, враховуючи те, що раніше потерпілий неодноразово у її присутності та за її участі здійснював перекази грошових коштів зі свого банківського рахунку через мобільний додаток «Privat24», у зв`язку з чим ОСОБА_5 була обізнана з порядком доступу до мобільного телефону потерпілого, способом входу до мобільного додатку та механізмом здійснення банківських операцій, а також користуючись довірою, яку останній до неї проявляв, та усвідомлюючи, що потерпілий тимчасово відсутній за місцем проживання, при цьому раніше не обмежував її у доступі до свого мобільного телефону та дозволяв користування ним, скористалася залишеним без нагляду мобільним телефоном потерпілого, який знаходився в одній із кімнат вказаного будинку, та отримала доступ до належного йому мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9», модель «M2006C3MG», із встановленим мобільним додатком «Privat24».

Надалі, використовуючи отриманий внаслідок зловживання довірою доступ до мобільного телефону та банківського рахунку потерпілого, достовірно знаючи про наявність грошових коштів на рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , шляхом подачі електронного документа на переказ грошових коштів - платіжного доручення, через додаток «Privat24», здійснила фінансову операцію у сумі 28 140 гривень з банківському рахунку НОМЕР_1 , перевівши їх на рахунок АТ «Державний Ощадний Банк України» № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_6 , банківською карткою якого вона фактично користувалася.

Після цього, ОСОБА_5 розпорядилася незаконно отриманими грошовими коштами на власний розсуд, здійснивши оплату товарів у магазинах 17.01.2026 року на суми 9 885 гривень, 5 960 гривень, 499 гривень; 18.01.2026 року на суму 2 259 гривень 40 копійок, та 19.01.2026 року здійснила їх часткове зняття готівкою у сумі 3 400 гривень у банкоматі АТ «Ощадбанк», розташованому за адресою: м. Перемишляни, вул. Базарна, 2, чим завершила протиправне заволодіння грошовими коштами потерпілого.

Внаслідок вказаних умисних протиправних дій, вчинених шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_5 завдала потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 28 140 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому їй обвинуваченні визнала повністю. Пояснила, що дійсно вчинила описані в обвинувальному акті дії в час, місці та способом вказаними стороною обвинувачення. Також зазначила, що щиро розкаюється у скоєному просить її суворо не карати.

Оскільки обвинувачена повністю визнала вину у вчинені вказаних кримінальних правопорушень, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченою зазначених злочинів, обмежившись допитом потерпілого, обвинуваченої та дослідженням характеризуючих її особу матеріалів.

Таким чином, вина обвинуваченої ОСОБА_5 доведена повністю, її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 361 КК України, оскільки вона вчинила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки вона вчинила заволодіння чужим майном шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Призначаючи покарання обвинуваченій, судом враховується ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, особу винної, яка раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалась, позитивно характеризується по місцю проживання, її вік, наявність на утриманні малолітніх дітей, конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень, суму грошових коштів, якими вона заволоділа.

З урахуванням сукупності всіх обставин кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченої, її майнового стану, суд обирає ОСОБА_5 , покарання у виді штрафу розміром в межах санкції ч.1 ст.361 КК України, та у виді позбавлення волі строком в межах санкції ч.4 ст.190 КК України.

Враховуючи в сукупності всі обставини кримінальних правопорушень, ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, усвідомлення нею вчиненого та зроблення відповідних висновків, наявності обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, суд приходить до висновку про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного слкдання покарань, із застосуванням ст.75 КК України, поклавши на обвинувачену обов`язки, передбачені положеннями ст. 76 КК України, яке, на думку суду, буде справедливе, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, ст.75, 190, 361 КК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виннуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:

-за ч. 1 ст. 361 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн;

-за ч. 4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного слкдання покарань, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. виконувати самостійно.

На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 (рік) роки.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк іспитового терміну ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку з 20.05.2026

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.394 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до Львівського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Вирок судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1