Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №462/440/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/440/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді

Гедз Б.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кашляк С.А. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути аліменти на позивача у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду – 20.01.2026 і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник вказує, що 16.07.2005 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, від якого народились ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач у справі та 17.10.2017 – ОСОБА_4 . Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 08.02.2022 у справі № 462/8036/21 шлюб між ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 розірвано. Позивач зазначає, що на даний час досяг повноліття, однак продовжує навчання у Львівському торговельно-економічному університеті на 2 курсі факультету міжнародних економічних відносин та інформаційних технологій денної форми здобуття освіти, на платній основі. У зв`язку із навчанням не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги батька у зв`язку з необхідністю нести витрати, пов`язані з навчанням, харчуванням, проїздом і т.д. При цьому, проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 , яка утримує його. Також його матір утримує неповнолітню доньку ОСОБА_4 . Доходів ОСОБА_3 недостатньо для покриття усіх витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 , враховуючи те, що останній навчається на платній основі, а також враховуючи необхідність утримувати неповнолітню доньку. ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді стрільця штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . 13.06.2025 року останній зник безвісти під час виконання обов`язків військової служби, завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в районі н.п. Новомиколаївка Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу. Набуття відповідачем статусу особи, яка безвісти зникла за особливих обставин, не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов`язку, передбаченого ст.198 СК України, утримувати повнолітнього сина ОСОБА_1 . Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 18.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 . Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Відповідачу роз`яснено право, порядок та строк подання відзиву на позовну заяву.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд вказаної справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 скеровувалась рекомендованою поштовою кореспонденцією ухвала про відкриття провадження у справі, в якій відповідачу роз`яснено право, порядок та строк подання відзиву на позовну заяву, та як вбачається із наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке скеровувалось судом за адресою реєстрації відповідача, вручено 01.05.2026.

У визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не надходила.

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Крім того, згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як досягнення дитиною віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження нею навчання, потреба у зв`язку з цим, у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що батьки позивача у справі: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували з 16.07.2005 у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 08 лютого 2022 року у справі № 462/8036/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу розірвано.

Вказане рішення суду не оскаржувалось та 11.03.2022 набрало законної сили.

Згідно з копії свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого 09.06.2007 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції від шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу також народилась донька ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого 24 жовтня 2017 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

За відомостями довідок про реєстрацію місця проживання особи, зокрема № 63809,

№ 58827, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Наведене також підтверджується довідкою № 1656 від 02.10.2025, виданої ЛКП «Сигнівка», згідно якої за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані 4 осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Статтями 81, 83 ЦПК України, передбачено кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Як встановлено із наявних у матеріалах справи довідки № 1529 від 29.09.2025, виданої Львівським торгово-економічним університетом, а також Договору про навчання у закладі вищої освіти № 42/11сн та Договору про надання платної освітньої послуги № 42/11с від 16.08.2024, укладених між ОСОБА_3 та Львівським торгово-економічним університетом, ОСОБА_1 дійсно є здобувачем вищої освіти першого (бакалаврського) рівня у Львівському торгово-економічному університеті і навчається на 2 курсі факультету міжнародних економічних відносин та інформаційних технологій денної форми здобуття освіти, на платній основі. Закнчує навчання у червні 2028 року. Вартість освітньої послуги за роками навчання становить: 2024-2025 рр. – 27 900 грн, 2025-2026 рр. – 29 500 грн, 2026-207 рр. – 31 950 грн, 2027-2028 рр. – 33 950 грн.

Згідно із долучених квитанцій № 2401 від 05 серпня 2024 року на суму 13 950 грн, № 418 від 17 лютого 2025 року на суму 13 950 грн та 3270 від 29 вересня 2025 року на суму 16 772 грн оплату за навчання сина ОСОБА_1 здійснювала ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стаття 199 СК України передбачає обов`язок батьків надавати утримання повнолітнім дітям на випадки, коли дитина продовжує навчання та вимагає у зв`язку з цим матеріальної допомоги.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за умови досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі. При чому навчання дитини має бути її основним заняттям.

При визначенні розміру аліментів суд враховує витрати, пов`язані саме з навчанням у навчальному закладі, як то вартість навчання, підручників, канцелярського приладдя, комп`ютерної техніки, проїзд до навчального закладу тощо.

Визначаючи період, за який мають стягуватись аліменти, суд відзначає, що аліменти на утримання повнолітньої особи, яка продовжує навчання за загальним правилом стягуються на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років, в залежності від того, яка з цих обставин настане раніше.

Крім того, відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Матеріалами справи також встановлено, а саме згідно із корінця № 522 сповіщення сім`ї безвісти зниклого (полоненого) від 16.06.2025, батько позивача у справі – солдат ОСОБА_2 , 1980 р.н., захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України, зник безвісти 13 червня 2025 року у районі н.п. Новомиколаївка Донецької області.

Відповідно до змісту сповіщення № 352 військової частини НОМЕР_1 вбачається, що зниклий безвісти ОСОБА_2 – стрілець штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відомості про зникнення на території бойових дій (під час воєнних дій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 внесено 14.10.2025 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Окрім цього, як вбачається із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12025141390000759 18.06.2026 за фактом зникнення безвісти 13.06.2025 ОСОБА_2 Відділом поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України.

Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12 липня 2018 року № 2505-VIII визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону № 2505-VIII сособа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Згідно з ч.1, 2 ст. 5 Закону № 2505-VIII особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування. Держава зобов`язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону № 2505-VIII члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно ч.6 ст.9 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігається виплата грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно; військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими. Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації). Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Механізм виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884.

Згідно з п. 2, 3 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Згідно з п. 5 Порядку виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня з`ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон або до дня їх звільнення з полону (дати складення актового запису про смерть) включно; військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.

Відповідно до п. 6 Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Цивільна правоздатність особи це здатність мати цивільні права та обов`язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 , який набув статус особи, яка безвісти зникла за особливих обставин, що не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, є батьком повнолітнього ОСОБА_1 , який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, а тому відповдіач не позбавлений його обов`язку, передбаченого ст. 198, 199 СК України, утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, за можливості надавати матеріальну допомогу, а збереження за зниклим безвісти за особливих обставин військовослужбовцем грошового забезпечення свідчить про можливість надання матеріальної допомоги сину військовслужбовця, який потребує такого утримання, оскільки продовжує навчатись.

Беручи до уваги, рівність обов`язку обох батьків щодо утримання дітей, в тому числі повнолітніх, які однак продовжують навчання, у даному випадку позивач навчається на денній формі, у зв`язку із чим дійсно продовжує потребувати матеріальної допомоги від батьків, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів, зокрема до завершення ним навчання, але не довше досягнення нею 23 річного віку, підлягають задоволенню.

Суд також роз`яснює, що згідно змісту статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Так, частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Тобто, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в користь держави 1331,20 грн судового збору.

Керуючись ст. 180-184, 185, 192 Сімейного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 89, 259, 268 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти щомісячно, до дати закінчення ним навчання або до досягнення ним двадцяти трьох річного віку, в залежності, яка з цих подій настане першою, у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , починаючи із дати звернення до суду із позовом - 20.01.2026.

Стягнення аліментів припинити у разі припинення навчання.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 19.05.2026.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал рішення у справі № 462/440/26

Суддя: Б.М.Гедз