Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №954/234/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 954/234/25

Провадження № 2/650/938/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хомик І.І.,

за участі секретаря Дорошенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області, про позбавлення батьківських прав,

Встановлено:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області, про позбавлення батьківських прав, зазначаючи, що 10 травня 2016 року зареєстрував шлюб з відповідачем. Від спільного подружнього життя у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 20 грудня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Згідно з розпорядженням начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації місце проживання малолітньої дитини визначено разом з батьком ОСОБА_1 .

Після розірвання стосунків ОСОБА_2 , самоусунулася від виховання та утримання дитини, а саме не піклується про доньку, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться життям та навчанням дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовкою до самостійного життя, таким чином не виконує покладених на неї, як на матір обов`язків щодо дитини. В зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та пояснили, що позивачка з 01.07.2018 року пішла із сім`ї, покинувши дитину. З того часу позивач самостійно утримує та виховує доньку. Відповідач не цікавиться життям дитини, не телефонувала, не приїздила, кошти на утримання дитини не надавала. Дитина взагалі матір не знає, і після 2018 року взагалі не бачила. Просять позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, та пояснили, що мати бажає спілкуватися з дитиною, приїздила три рази до дитини, але позивач її не пустив, та побив, і погрожував їй, і мати його теж погрожувала. Перешкод у житті дитини вона ніяких не чинить, позивач одноособово вирішує всі питання, пов`язані з життям дитини. Кошти на утримання дитини не надає, оскільки позивач не подавав на стягнення аліментів. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги визнала та пояснила, що мати з 2018 року як покинула дитину і з тих пір її життям не цікавиться. Для дитини мати є сторонньою особою. Матір знають давно, вона перебувала в Нововоронцовській селищній раді на обліку, як сирота, Після народження дитини, через декілька місяців вона зникла. Чоловік і його сім`я розшукували її. В кінці 2023 року мати звернулася до служби із заявою про визначення місця проживання дитини з нею, як матір`ю. Оскільки до цього часу вона не спілкувалася з дитиною, відповідно дитина не знає матір, орган опіки та піклування прийняв рішення, що в інтересах дитини буде проживати з батьком, і тому відмовив матері у задоволення заяви.

При спілкуванні з дитиною з`ясовано, що вона боїться втратити сім`ю, яку позиціонує з батьком, бабусею та дідусем. Мати їй цікава, як стороння особа, не більше. Вважає, що в інтересах дитини буде задоволенням позовних вимог.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 10.05.2016 року позивач зареєстрував шлюб з відповідачем. Від спільного подружнього життя у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана обставина підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.10.2023 року, актовий запис № 17, де в графі «батьки» зазначено « ОСОБА_1 », « ОСОБА_2 ».

20 грудня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, що підтверджується заочним Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області по справі № 660/1207/18.

ОСОБА_2 після розірвання сімейних відносин не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не допомагає матеріально, не забезпечує необхідним та достатнім харчуванням, медикаментами, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. Жодного разу не відвідала навчальний заклад де навчається донька, відповідно її навчанням взагалі не цікавиться. Таким чином самоусунулася взагалі від спілкування з донькою.

Відповідно до витягу з реєстру територіальних громад ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 . Таким чином дитина проживає з батьком.

Вказане місце проживання дитини визначено розпорядженням начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 12.04.2024 року № 223.

ОСОБА_2 зверталася із заявою до органу опіки та піклування Нововоронцовської СВА про визначення місця проживання дитини з матір`ю, однак їй було відмовлено, оскільки як встановлено в ході розгляду заяви, мати не контактує з дитиною на протязі шести років, які передували поданню заяви. Дитина взагалі не знає свою матір, не спілкується з нею, тому в інтересах дитини місце її проживання визначено з батьком.

Згідно з характеристики учениці 1-А класу Нововоронцовського ліцею Нововоронцовської селищної ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 1-А класу. Рівень розвитку інтелекту відповідає віковій нормі. Переважає логічне мислення. Уміє зосереджуватися на виконанні завдання, тому що увага концентрована та стійка. Високий рівень шкільної мотивації. Дівчинка легко іде на контакт з однолітками та дорослими, комунікабельна, привітна. Впевнена у собі, чутлива до ласки, теплих слів. На майбутнє налаштована оптимістично, тривожні почуття виникають лише під час розмов про те, що мама, яку вона не знає, хоче забрати її до себе. Найбільш емоційно важливим членом сім`ї є бабуся, на другому місці тато. Мама на малюнку зовсім відсутня. За словами дитини, маму вона ніколи не бачила, лише в телефоні.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 24.12.2024, складеного комісією, створеною органом опіки та піклування Нововоронцовської селищної військової адміністрації ради, житлово-побутові умови належні, для дитини створені належні умови для виховання та розвитку .

Практичним психологом Романишиною І.М. в присутності представників служби у справах дітей Нововоронцовської селищної ради А.Давиденко та КЗ «НЦНСП» Нововоронцовської селищної ради Ю.Сахно, проведено бесіду з малолітньою ОСОБА_3 . Зі слів дитини вона проживає з татом, бабусею та дідусем. Маму бачила лише у телефоні і зовсім не пам`ятає. На запитання, чи хотіла б поїхати до мами дитина відповіла категоричною відмовою. Пропозиція поїхати хоча б на короткий час до мами в гості, щоб ближче познайомитися, також з упевненістю була відхилена. Під час розмови про маму у дівчинки погіршився настрій, помітні стали ознаки тривожності. Дитина переживає що мама, яку вона не знає, хоче забрати її до себе.

Як висновок-оскільки біологічна матір фактично не спілкується з дитиною протягом тривалого періоду (шести років її свідомого життя) , для дитини вона візуалізується як стороння особа. «Виривання» дитини з її повсякденного оточення , різка зміна місця проживання дитини як наслідок відсутності поряд з дитиною рідних людей, може спричинити глибоку психологічну травму для дитини.

Відповідно до Висновку Органу опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області від 09.05.2025 року визнано доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 .

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення від виховання дитини матір`ю, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до дитини.

Як встановлено судом, навіть після звернення позивачем до суду з даним позовом, ОСОБА_2 не вчинила жодних дій по налагодженню контакту з донькою-не приїздила, не телефонувала, не зверталася в школу, щоб поцікавитися навчанням дитини. Вказану обставину позивач, представник позивача підтвердили у судовому засіданні.

Відповідач, представник відповідача пояснюючи причини не контактування матері з дитиною, зазначили, що позивач та його матір погрожували їй фізичною розправою, якщо вона буде з`являтися до дитини. Однак вказану обставину не підтвердили належними доказами до поліції з відповідною заявою не зверталися до органу опіки та піклування селищної ради заяву не подавали, до суду із заявою про перешкоджання спілкуванню з дитиною не подавали.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Стаття 155 СК України передбачає, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно зі ст.164 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є підставою позбавлення їх батьківських прав.

Спірні відносини між сторонами у справі виникли з приводу невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків, тому до неї мають бути застосовані норми Сімейного кодексу України, що регулюють питання прав та обов`язків батьків щодо їх дітей.

Частинами 1-3 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Одночасно відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд України у своїх роз`ясненнях, викладених в п. 16 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3 зазначав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, сукупністю усіх доказів у справі, суд приходить до переконання, що відповідач не цікавиться вихованням своєї дитини та його духовним розвитком, не надає належного матеріального забезпечення, яке б забезпечувало дитині належне утримання, не бере участь у вихованні дитини, що свідчить про втрату інтересу відповідача до її дитини, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, що відповідає інтересам дитини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 137, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 166 Сімейного кодексу України, п.14 ч.2 ст.3 закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду, а саме з 24.02.2025 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК