Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №517/462/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/462/26

Провадження № 3/517/217/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року с-ще Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, учня 11 класу Затишанського ліцею Роздільнянського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП

установив:

До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.

Протокол складений старшим інспектором СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Атаманом М.М.

Відповідно до адміністративних матеріалів наданих суду встановлено, що 04 травня 2026 року біля 11 год 05 хв по вулиці Торговій в с-щі Затишшя Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , без посвідчення подія відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.1 (а) ПДР та вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз`яснені судом положення статті 268 КУпАП, свою вину визнав повністю, запевнив суд про неповторність у подальшому даного правопорушення. При цьому пояснив, що його батько є інвалідом, оскільки має проблеми з хребтом. 04 травня 2026 року у батька закінчились ліки та він за його проханням поїхав на автомобілі до аптеки. Неподалік від аптеки його зупинили працівники поліції, які під час перевірки документів виявили в нього відсутність посвідчення водія категорії «В». Надалі на місце події приїхав батько, в присутності якого працівники поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 126 КУпАП. Також, повідомив суд, що має посвідчення водія категорії «А», яке дає йому право керування мотоциклом. Оскільки йому наразі не виповнилося 18 років посвідчення водія категорії «В» отримати не може. В даний час він не їздить на автомобілі, сяде за кермо даного транспортного засобу коли отримає посвідчення водія.

Також, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що права, передбачені статтею 268 КУпАП, йому зрозумілі, проводити технічну фіксацію судового засідання, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, надавати докази, викликати свідків, він не бажає.

Законний представник ОСОБА_1 – батько ОСОБА_2 , якому роз`ясненні положення статті 270 КУпАП пояснив, що він є інвалідом, оскільки має проблеми із спиною. 04 травня 2026 року син за його проханням поїхав до аптеки за ліками. Через деякий час йому зателефонував син і повідомив, що його зупинили працівники поліції та виявили відсутність посвідчення водія відповідної категорії. Після цього він виїхав на місце події, де працівники поліції, в його присутності склали відносно сина протокол про адміністративне правопорушення за керування автомобілем без посвідчення водія. Зазначив, що наразі син не їздить на автомобілі. Просив суд суворо не карати сина та накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження, оскільки він вперше притягується до адміністративної відповідальності та зробив для себе відповідні висновки.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 його винність у вчиненні даного правопорушення також підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656791 від 04 травня 2026 року, з якого вбачаються дані про його особу, дату, час, місце та обставини скоєного ним правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень щодо його змісту. Також, згідно пояснень наданих ОСОБА_1 в протоколі, останній власноруч зазначив, що сів за кермо автомобіля, тому що його батько інвалід та виникла потреба поїхати до аптеки (а.с.1), копією постанови серії ЕНА № 7134875 від 04 травня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 126 КУпАП за те, що він 04 травня 2026 року біля 11 год 05 хв по вулиці Торговій в с-щі Затишшя Роздільнянського району Одеської області, допустив сина ОСОБА_1 , до керування автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , який не мав посвідчення відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.9 (г) Правил дорожнього руху (а.с. 3), з відеозапису з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, який містяться на DVD-R диску 4.7 GB вбачається, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем був зупинений працівниками поліції. При спілкування водій повідомив, що йому немає 18 років. На вимогу поліцейського пред`явити для огляду посвідчення водія, ОСОБА_1 вказав, що посвідчення водія він не отримував, а сів за кермо автомобіля, оскільки батько є інвалідом та попросив його з`їздити до аптеки. Надалі на місце події приїхав законний представник ОСОБА_1 - батько ОСОБА_2 , в присутності якого працівники поліції склали відносно водія протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 6), копією посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 19 квітня 2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 має категорію «А», яка дає йому право керування мотоциклами (а.с. 17). Водночас судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дійсно інвалідом 3 групи з діагнозом загальне захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 23 квітня 2025 року (а.с. 14).

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозицією частини 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області № 159333 – 2026 від 05 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітньою особою та посвідчення водія на право керування транспортними засобами він не отримував. Згідно облікових даних НАІС «Адмінпрактика» ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 126 КУпАП не притягувався. Транспортний засіб - автомобіль «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с. 8).

Тобто, встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши додані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За змістом статті 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення ураховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, яка згідно із статтею 34 КУпАП пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного правопорушення, суд визнає його щире розкаяння та те, що він є неповнолітньою особою. Обставини, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують його відповідальність судом не встановлені.

Відповідно до частини 1 статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127,130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно статті 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

На підставі викладеного вище та ураховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , обставини його вчинення, дані про його особу, який є неповнолітнім, вперше притягується до адміністративної відповідальності, свою вину у вчиненні правопорушення визнав, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи та запобігання вчинення ним нових правопорушень до ОСОБА_1 необхідно застосувати захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП, у виді попередження.

Згідно статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні статті 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 23, 24-1, 33, 126, 221, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, учня 11 класу Затишанського ліцею Роздільнянського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП та застосувати до нього захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП, у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Захарівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя