Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №515/2085/25 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/2085/25

Провадження № 2/515/92/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі адвоката Ковпака Олександра Вікторовича до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2025 року позивачка ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Ковпака О.В. звернулася до суду з позовом до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Свої позовні вимоги обґрунтувала таким.

Позивачка є власницею 1/2 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВМА № 769133, виданого 17 грудня 2008 року.

Власницею іншої 1/2 частини нерухомого майна на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВМА № 769135, виданого 17 грудня 2008 року, була рідна сестра позивачки - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті сестри є її син та племінник позивачки - ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину на частку майна, як такий, що був зареєстрований та проживав разом із спадкодавицею на день відкриття спадщини та не відмовився від спадщини у встановлений законом строк. Інші спадкоємці відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер на території російської федерації. У шлюбі племінник не перебував та дітей не мав. Спадкоємці першої та другої черги після його смерті відсутні.

Позивачка як спадкоємець третьої черги за законом після смерті племінника звернулася до приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. з заявою про прийняття спадщини, на що отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій через пропуск шестимісячного строку для подання заяви на прийняття спадщини та ненадання доказів спільного проживання разом із спадкодавцем на день відкриття спадщини.

Згідно з рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 квітня 2021 року у цивільній справі № 515/285/21 встановлено факт постійного проживання позивачки, як спадкоємиці третьої черги за законом, разом із спадкодавцем ОСОБА_3 до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлено, що позивачка є рідною тіткою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07 травня 2024 року державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , належну сестрі ОСОБА_2 , у зв`язку з втратою строку звернення із заявою про прийняття спадщини.

За такого, фактичним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 був її син ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину, але не встиг оформити свої спадкові права, а тому право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців.

Враховуючи, що спадкоємці першої черги та спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку у спадщині у майні померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відсутні, позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; не стягувати з відповідача судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 грудня 2025 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Відповідно до ухвали суду від 02 січня 2026 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та розпочато підготовче провадження; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ухвалою суду від 28 січня 2026 року за клопотанням представника позивачки витребувано у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та копію спадкової справи № 116/2024, заведеної державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до ухвали суду від 30 березня 2026 року за клопотанням сторони позивача витребувано інформацію про наявність (відсутність) актового запису про народження дітей, де батьком вказано ОСОБА_3 .

Позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися. Представником позивачки до суду направлено заяву про розгляд справи за його та позивачки відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягають (вх. № 3635/26-Вх 19.05.2026).

Представник відповідача Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Логінов О.Г., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю, наслідки визнання позову відповідно до ст.206 ЦПК України йому роз`яснені та зрозумілі (вх. № 527/26-Вх 26.01.2026).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність її учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачами.

За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому засіданні.

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд дійшов такого висновку.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Відповідно до п.п. 2, 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.

Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1220, 1222, 1223 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1263 ЦК України встановлено, що у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

В силу приписів ч. 1 ст. 1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що позивачка у справі ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВМА № 769133, виданого 17 грудня 2008 року державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області Єпішкіною С.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 6756 (а.с. 10).

Власницею іншої 1/2 частини нерухомого майна на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВМА № 769135, виданого 17 грудня 2008 року державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області Єпішкіною С.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 6761, є рідна сестра позивачки - ОСОБА_2 (а.с. 11).

Згідно з розпорядженням Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області від 18 лютого 2016 року № 25-р «Про перейменування вулиць, провулків, площ, парків в АДРЕСА_2 (а.с. 18). Виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради не приймалося рішення про присвоєння адресного номера квартир АДРЕСА_3 (а.с. 19).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості (а.с. 29), станом на 30 грудня 2025 року вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 162 783,92 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Татарбунари Татарбунарського району Одеської області померла ОСОБА_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області складено відповідний актовий запис № 149 та 16 грудня 2010 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Після її смерті відкрилась спадщина на вказану вище належну їй на праві власності 1/2 частину вказаного житлового будинку.

16 квітня 2024 року державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю. відкрито спадкову справу № 116/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 за заявою її рідної сестри та позивачки у справі (а.с. 51-66).

На підтвердження родинних відносин між сестрами позивачкою надано копії: свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , виданого на підставі актового запису № 141 від 11 жовтня 1963 року, вчиненого Бюро ЗАГСу Татарбунарського району Одеської області, відомості про батьків: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 (а.с. 6); свідоцтва про укладення шлюбу з гр. ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 , виданого 20 червня 1981 року Відділом ЗАГСу Татарбунарського району Одеської області на підставі актового запису №51, на підтвердження зміни прізвища з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » (а.с. 7); Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00029625455 про державну реєстрацію народження ОСОБА_11 , проведену Відділом реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області 27 травня 1960 року, актовий запис № 79, відомості про батьків: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 (а.с. 9); копію свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_11 з гр. ОСОБА_12 серії НОМЕР_4 , виданого 10 травня 1985 року на підставі актового запису № 509, вчиненого ЗАГС м. воркути комі арср, на підтвердження зміни прізвища на ОСОБА_13 ; свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 12 грудня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису № 132 (а.с. 8).

Згідно з постановою державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісника Д.Ю. від 07 травня 2024 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , належну сестрі ОСОБА_2 , у зв`язку з втратою строку звернення із заявою про прийняття спадщини та ненадання доказів постійного із спадкодавцем на день відкриття спадщини (а.с. 32).

З матеріалів справи встановлено, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син та племінник позивачки – ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину на частку майна, як такий, що був зареєстрований та проживав разом із спадкодавицею на день відкриття спадщини, про що свідчить копія будинкової книги за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 20-25) та довідка Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 26 грудня 2015 року вих. № 03-20/10303, згідно з якою ОСОБА_2 проживала разом із ОСОБА_3 на день її смерті до 2010 року за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 8), та не відмовився від спадщини у встановлений законом строк. Інші спадкоємці відсутні.

На підтвердження факту родинних відносин між матір`ю та сином позивачем надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 , виданого територіальним відділом записів актів громадянського стану м. воркути республіки комі, росія 27 лютого 2004 року; відомості про батьків: ОСОБА_12 , ОСОБА_2 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в мкр. керамік, м. балашиха, московська область, російська федерація помер ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 170199500000201240008, місце державної реєстрації: 95000002 Відділ № 2 балашихінського управління ЗАЦС Головного управління ЗАЦС московської області, та 06 листопада 2019 року видано свідоцтво про смерть (а.с. 14-16).

Згідно з довідкою Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області від 10 лютого 2021 року за вих. № 06-15/044, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . За даними адресної картки на момент його смерті з ним був зареєстрований ОСОБА_14 (не родич) – а.с. 17.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), наданої приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П., спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 не заводилася (а.с. 46-47).

Згідно з рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 квітня 2021 року у цивільній справі № 515/285/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Татарбунарська міська рада про встановлення факту постійного проживання та родинних відносин, заявлені вимоги ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт її постійного проживання, як спадкоємиці третьої черги за законом, разом із спадкодавцем ОСОБА_3 до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлено, що позивачка є рідною тіткою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення набрало законної сили 11 травня 2021 року (а.с. 26-27).

Згідно з листом Саратського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 14 квітня 2026 року, за результатами перевірки фактів державної реєстрації актів цивільного стану, актових записів про народження дітей, де батьком вказано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлено (а.с. 76).

Завершити оформлення спадщини у нотаріальному порядку позивач не має можливості, оскільки спадкодавець ОСОБА_15 помер на території російської федерації та перевірити спадкоємців після його смерті та чи заводилася спадкова справа не представляється можливим.

01 грудня 2022 року прийнято Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Даний Закон передбачає: зупинення дії у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь, Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22 січня 1993 року; Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28 березня 1997 року; вихід з Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року.

На підставі цього Закону Україна вийшла з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.

Дія Конвенції від 22.01.1993 року та Протоколу від 28.03.1997 року зупинена з 27.12.2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер на території російської федерації ІНФОРМАЦІЯ_2 , перевірити на сьогоднішній день наявність спадкоємців після його смерті та чи заводилася спадкова справа не є можливим через припинення будь-яких відносин України з російською федерацією у зв`язку з повномасштабним вторгненням останньої на територію України та введенням воєнного стану з 24 лютого 2022 року, існують перешкоди для оформлення спадкових прав позивачки у нотаріальному порядку та приймаючи до уваги, що позивачка є єдиною спадкоємицею і бажає прийняти спадщину після померлого племінника, на день смерті постійно проживала разом із спадкодавцем, внаслідок чого вважається такою, що прийняла спадщину, проте позбавлена можливості отримати відповідне свідоцтво, з метою захисту конституційних прав позивачки, як громадянина України, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову.

На прохання позивачки суд не стягує з відповідача судові витрати.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. 2, 77, 80, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Татарбунари Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.05.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк