Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №488/834/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/834/26

Провадження № 2/488/1654/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гейко І.О.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 50% від фактично понесених додаткових витрат на лікування та розвиток дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 14.11.2024 року по 31.01.2026 року у розмірі 73408,22 грн.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 27.07.2019 року. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.11.2025 року шлюб між ними було розірвано. Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.09.2025 року Корабельним районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ про сягнення з відповідача на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08.09.2025 року і до повноліття дитини.

На теперішній час судовий наказ перебуває на виконанні у Корабельному ВДВС в місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса).

Відповідач свої зобов`язання щодо сплати аліментів виконує неналежним чином, сплачує аліменти нерегулярно, із затримками, а також у різних сумах щомісяця, що унеможливлює забезпечення стабільного та належного утримання дитини.

Крім того, розмір аліментів, що фактично сплачується, є недостатнім для забезпечення належних умов життя, розвитку, навчання та медичного обслуговування дитини, а також не відповідає її реальним потребам та принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, передбаченому законодавством України

Позивачка зазначила, що з моменту видачі судового наказу істотно змінилися обставини, а саме: зросли витрати на утримання дитини у зв`язку зі станом її здоров`я, потребою у спеціальному лікуванні, корекційно-розвиткових заняттях та реабілітації, а також у зв`язку із загальним підвищенням рівня цін та прожиткового мінімуму.

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має встановлені медичні діагнози: нецеліакійна чутливість до глютену, целіакія, затримка мовленнєвого розвитку, змішаний астигматизм обох очей, амбліопія слабкого ступеня обох очей, синдром підвищеної кишкової проникності.

У зв`язку з наявними захворюваннями дитина потребує постійного дотримання спеціальної безглютенової дієти, яка є життєво необхідною умовою для збереження та підтримання її здоров`я, а також постійного медичного нагляду, регулярних лабораторних і діагностичних обстежень та курсового лікування.

Відповідно до рекомендацій лікарів дитина повинна проходити систематичні лабораторні та діагностичні обстеження.

Посилаючись на розмір додаткових витрат на лабораторні обстеження "Смартлаб", медичні послуги ТОВ "Медікал Адванс", ортопедичні послуги, витрати на лікарські засоби, на придбання безглютенових продуктів харчування, витрати на корекційно-розвиткові заняття, на послуги логопеда-дефектолога, на зайняття з нейропсихологом, школу плавання та реабілітації, який склав за період з 14.11.2024 року по 31.01.2026 року 146816,44 грн., позивачка просить стягнути з відповідача 50% від додаткових витрат на дитину, що становить 73408,22 грн.

27.02.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Одночасно, в ухвалі роз`яснено відповідачу, що він має право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також має право подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк відзиву та клопотань до суду не надав, в судове засідання не з`явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надав.

Позивачка надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила розглядати справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Враховуючи викладене, та зі згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 1-3 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Так, одним із різновидів аліментних зобов`язань між батьками і дітьми є зобов`язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

У постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

У постановах Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12.12.2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01.04.2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 08.12.2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

За частиною 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12.12.2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01.04.2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 12.01.2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20).

Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

В таких випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має встановлені медичні діагнози: нецеліакійна чутливість до глютену, целіакія, затримка мовленнєвого розвитку, змішаний астигматизм обох очей, амбліопія слабкого ступеня обох очей, синдром підвищеної кишкової проникності.

Відповідно до платіжних документів, доданих позивачкою на підтвердження додаткових витрат на лікування, спеціальне харчування, розвиток та реабілітацію малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 14.11.2024 року по 31.01.2026 року, розмір таких витрат склав 146816,44 грн.

Доказів того, що відповідач приймає участь у додаткових витратах на дитину матеріали справи не містять.

Таким чином, оцінюючи надані докази та враховуючи те, що відповідач зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, в даному випадку захворюванням дитини, та те, що батьки несуть обов`язок щодо утримання дітей рівноцінно, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а заявлений позивачкою розмір додаткових витрат підлягає поділу між сторонами у рівних частинах.

Доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не містять.

У відповідності ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 180-183 СК України суд -

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 73408,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.І. Селіщева