Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №504/1332/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/1332/26

Провадження №2/504/2967/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Жовтан П.В.,

за участю секретаря судових засідань – Сокурцової Т.О.,

представника позивача – адвоката Лукіянчина І.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Антонович О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Доброславського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. Позов обґрунтовано тим, що у період з 24.06.2021р. по 07.02.2023р. ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 07.02.2023р. рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області даний шлюб розірвано, після чого ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». Від шлюбних відносин з відповідачкою ОСОБА_1 у них народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 07.12.2022р. з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_7 , у розмірі частини всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03.06.2022р. і до досягнення дитиною повноліття. Надалі, 14.04.2023р. він уклав шлюб з ОСОБА_3 . Від шлюбних відносин з ОСОБА_3 у них народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судовим наказом Пересипського районного суду м.Одеси від 04.09.2025р. з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 07.08.2025р. до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час окрім доньки ОСОБА_9 та сина ОСОБА_10 на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_3 , на утримання якої рішенням Пересипського районного суду м.Одеси від 03.12.2025р. з нього стягнуто аліменти на утримання дружини до досягнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно.

Крім утримання дітей та дружини, йому необхідно самому забезпечувати себе і нести витрати на придбання продуктів харчування, предметів гігієни, одягу та інших необхідних речей, а також здійснювати витрати на оренду житла. Крім того, він фінансово допомагає батькам, його вітчим ОСОБА_11 , який замінив йому батька, страждає на тяжку хворобу, тому він щомісячно дає кошти на придбання ліків, допомагає продуктами харчування.

З врахуванням викладеного, просив зменшити розмір аліментів, що стягуються на дітей з частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття, відкликати відповідний виконавчий лист та судовий наказ.

Ухвалою від 08.04.2026р.. відкрито спрощене позовне провадження у справі.

28.11.2024р. представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Антонович О.С. надала відзив на позовну заяву, в якому вказала, щодо утримання сина від другого шлюбу - ОСОБА_12 : наявність дитини від другого шлюбу, було підставою для зменшення аліментів на їх спільну дитину - ОСОБА_13 в попередній справі №504/4602/24. Однак, Одеський апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказав - "Обґрунтовуючи зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції виходив лише з того, що після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів у платника змінився сімейний та матеріальний стан, оскільки позивач вдруге одружився та в нього народилася дитина. Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 09.09.2021 року у справі № 554/3355/20 зазначив, що зменшення розміру аліментів на утримання дитини у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні інших осіб, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам. Водночас, наявність на утриманні інших осіб, на користь яких за рішенням судів стягуються аліменти на їх утримання, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів". Тобто, дана обставина для зменшення розміру аліментів вже досліджувалась судом. Щодо утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Положення чинного законодавства не визначають як підставу для зменшення розміру аліментів на утримання дітей факт постановлення судом рішення про стягнення з платника аліментів на користь інших осіб, перебування яких на утриманні платника враховано судом при вирішенні спору про стягнення аліментів на дітей, оскільки суд при визначені розміру аліментів на дітей зобов`язаний в силу положень статті 182 СК України враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, баби/діда, прабаби/прадіда і такі обставини не є підставою для зменшення розміру раніше призначених аліментів. (Постанова ОП КЦС від 09.12.2024 в справі № 404/7235/22). Одеським апеляційним судом у справі №504/4602/24 вже встановлено перебування на утриманні позивача сина від другого шлюбу та ОСОБА_3 та відмовлено у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів на дитину від першого шлюбу. Крім того, при визначенні розміру аліментів на ОСОБА_13 , судом було враховано перебування на утриманні позивача дружини, оскільки на той час, з позивача стягувались аліменти на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною трирічного віку. Наразі, на її користь утримання припинено і розпочато утримання на користь ОСОБА_3 . Тобто, суттєвих змін в даній ситуації - не відбулось. Повторна позовна заява про зменшення розміру аліментів на утримання дітей - є позовом, котрий позивач використовує з метою зменшення аліментів на дитину від першого шлюбу та є зловживанням процесуальними та матеріальними правами позивачем та іншою відповідачкою - його теперішньою дружиною.

Отримані судовий наказ та рішення суду про стягнення аліментів на дружину - не подаються відповідачем ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду. Це вказує на отримання даних рішень лише з метою звернення до суду з позовом про зменшення аліментів на дитину від першого шлюбу - ОСОБА_13 , а також на введення суду в оману, з метою отримання позитивного рішення. Позивачем викладаються систематично фото з дружиною ОСОБА_3 та дитиною в період, коли за її позовами, судами вирішується питання про стягнення аліментів на неї та їх спільну з позивачем дитину. В той же час, питання щодо розірвання шлюбу між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_3 - перед судом не ставилось. Щодо утримання позивачем вітчима. Дана підстава не може бути взята судом до уваги, оскільки: - хворобу вітчима було діагностовано 20 березня 2023 року (згідно висновку, долученого позивачем до позову). Тобто, вона існувала на момент звернення до суду з позовом про зменшення аліментів на ОСОБА_13 ще в жовтні 2024 року. - вітчим є сторонньою особою для позивача; - вітчим має власного повнолітнього сина, котрий несе перед ним обов`язок щодо його утримання; - в матеріалах справи не міститься доказів понесення позивачем витрат на утриманні вітчима; - шлюб між мамою позивача та вітчимом, було укладено лише в 2021 році. На той момент позивачу вже виповнилось 28 років, а тому слова про «замінив батька» - не мають належного підтвердження.

Тому просить позовні вимоги залишити без задоволення, а понесені нею витрати на професійну правничу допомогу стягнути з позивача.

В судових засіданнях представник позивача-адвокат Лукіянчин І.П. просив позов задовольнити, при цьому пояснив, що позивач є діючим військовослужбовцем, стягнення аліментів на двох дітей та на дружину негативно вплинули на його майновий стан. При цьому аліменти на другу дитину і дружину він сплачує за своєю заявою без відкриття виконавчого провадження. Тобто стягнення, що здійснюються із позивача перевищують 50% усіх видів його доходів.

В судових засіданнях відповідач ОСОБА_1 та її представник-адвокат Антонович О.С. заперечували проти задоволення позову, підтримавши відзив на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилася, однак надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, заперечень щодо даного позову не має, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_14 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Комінтернівського районного суд Одеської області від 07.02.2023р. розірвано. Після розірвання шлюбу відновлено ОСОБА_5 прізвище – « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 07.12.2022р. у справі №759/5869/22, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_7 в розмірі частини всіх видів заробітку, щомісячно але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03.06.2022р. і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 аліменти на утримання дружини в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 03.06.2022р. і до досягнення ОСОБА_7 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

14.04.2023р. між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_15 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_8 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ).

Раніше ОСОБА_2 вже звертався до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, постановою Одеського апеляційного суду від 20.06.2025р., апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.03.2025р. скасовано, ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів – залишено без задоволення.

Надалі, судовим наказом Пересипського районного суду м.Одеси від 04.09.2025р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 07.08.2025р. до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, згідно договору оренди житла від 03.09.2025р. ОСОБА_2 , орендує квартиру, орендна плата за користування житлом за один календарний місяць становить 12 000 грн.

Заочним рішенням Пересипського районного суду м.Одеси від 03.12.2025р. з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дружини до досягнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно, тобто до 20.09.2027р.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст.141 СК мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платників аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23).

Суд погоджується із думкою представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Антонович О.С. про неспроможність тверджень позивача щодо утримання вітчима, оскільки обов`язок щодо утримання вітчима не віднесений сімейним законодавством до обов`язків позивача, а відтак самі по собі посилання на надання допомоги вітчиму не можуть бути безумовною підставою для висновку про погіршення матеріального становища позивача чи враховуватися як обставина, що впливає на вирішення питання щодо зменшення розміру аліментів.

Суд наголошує на тому, що обидві дитини позивача мають рівні права на утримання з боку батька, й відповідно позивач, як їх батько несе рівний перед дітьми обов`язок. З огляду на матеріали справи, на утримання дітей від першого. та другого шлюбу позивач сплачує аліменти в загальному частини заробітку, а отже половину заробітку. Крім того, позивачу присуджено до стягнення аліменти на утримання дружини ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частки його доходів до досягнення дитиною трьох років.

Водночас, суд відхиляє посилання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Антонович О.С. про те, що в попередній справі №504/4602/24 Одеський апеляційний суд у постанові від 20.06.2025р. надав оцінку доводам позивача щодо перебування на його утриманні сина ОСОБА_12 та дружини ОСОБА_3 , оскільки судовий наказ Пересписького районного суду м.Одеси про стягнення аліментів на утримання дитини був ухвалений 04.09.2025р., а заочне рішення Пересипського районного суду м.Одеси про стягнення аліментів на утримання дружини ухвалено 03.12.2025р., тобто ці обставини виникли після ухвалення Одеським апеляційним судом постанови від 20.06.2025р., відтак не досліджувалися в межах даної справи.

Таким чином, зазначені обставини підлягають врахуванню судом при вирішенні даного спору, оскільки ухвалення судового наказу про стягнення аліментів на утримання другої дитини та заочного рішення про стягнення аліментів на утримання дружини свідчить не лише про зміну матеріального стану позивача у зв`язку з виникненням додаткових обов`язкових витрат, а й про зміну його сімейного стану, а саме виникнення обов`язку щодо утримання інших членів сім`ї. Вказані обставини перебувають у взаємозв`язку, оскільки зміна сімейного стану позивача зумовила виникнення нових аліментних зобов`язань, що, у свою чергу, вплинуло на його матеріальний стан та обсяг доходів, які залишаються у його розпорядженні після виконання обов`язків з утримання членів сім`ї.

Отже, наведені обставини є новими порівняно з тими, які були предметом дослідження у справі №504/4602/24, та підлягають самостійній оцінці судом при вирішенні питання щодо наявності підстав для зменшення розміру аліментів.

Також суд не бере до уваги твердження представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Антонович О.С. про те, що дана позовна заява є позовом, котрий позивач використовує з метою зменшення аліментів на дитину від першого шлюбу та є зловживанням правами позивачем та відповідачем – теперішньою ОСОБА_3 . Вказані доводи ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами у розумінні вимог цивільного процесуального законодавства. Сам по собі факт звернення дружини позивача до суду з вимогами про стягнення аліментів на утримання дитини та на власне утримання не свідчить про недобросовісність її дій чи зловживання процесуальними правами, оскільки відповідне право прямо передбачене положеннями сімейного законодавства. При цьому право дружини на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання житини і на своє утримання не поставлено законом у залежність від факту розірвання шлюбу. Отже, реалізація ОСОБА_3 передбаченого законом права на судовий захист не може сама по собі розцінюватися як зловживання правом або як обставина, що свідчить про штучне створення підстав для зменшення розміру аліментів.

З довідки про доходи позивача, вбачається що: ОСОБА_2 (т.н. НОМЕР_4 ) дійсно проходить військову службу в в/ч НОМЕР_5 за формою працевлаштування «Основне місце роботи» займає посаду командир взводу, 12ТР. З зазначеної довідки вбачається що ОСОБА_2 за квітень 2026 року нараховано 26314,65 грн., з яких 17288,59 - сплачені аліменти, що складає 65,70% ( (17 288,59 / 26 314,65) * 100 = 65,699%). Таким чином, наявним є суттєва зміна фінансового становища платника аліментів.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог в частині необхідності зменшення аліментів не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Таким чином, з врахуванням викладено, суд вважає розумним та справедливим, зменшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання дітей до 1/6 частки доходу (заробітку) щомісячно на кожну дитину, що відповідатиме інтересам дітей.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.81, 180, 182, 184, 191 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 07.12.2022 року (справа 759/5869/22, провадження №2/504/1682/22) на користь ОСОБА_16 на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів мого заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати виконавчий лист № 759/5869/22, виданий 28.12.2022 Комінтернівським районним судом Одеської області на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 07.12.2022 року у цивільній справі 759/5869/22 за позовною заявою ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_7 .

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , на підставі судового наказу Пересипського районного суду міста Одеси від 04.09.2025 року (справа 523/16167/25, провадження № 2-н/523/2989/25) на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, до 1/6 частини з усіх видів мого заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати судовий наказ №523/16167/25, виданий 04.09.2025 року Пересипським районним судом м.Одеса у цивільній справі 523/16167/25 за заявою ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_8 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя П. В. Жовтан