Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №127/39377/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/39377/25

Провадження 2/127/9386/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 17.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір про надання грошових коштів у позику № 8210890525. Договір позики разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024, складають єдиний договір, у якому визначені всі його істотні умови, а позичальник перед укладенням договору був ознайомлений із цими умовами. Позивач указав, що за умовами договору позикодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 7000,00 грн шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути позику у погоджений договором строк та сплатити проценти за користування позикою. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. Кредитні кошти перераховано за допомогою платіжного сервісу EasyPay через технологічного партнера ТОВ «ФК «Контрактовий Дім». Водночас відповідач, всупереч умовам договору та вимогам цивільного законодавства, належним чином свої зобов`язання не виконав, кредит не повернув, проценти за користування коштами не сплатив у повному обсязі. Станом на дату підготовки позовної заяви заборгованість відповідача за договором про надання грошових коштів у позику № 8210890525 від 17.05.2025 становить 32718,00 грн, з яких: 7000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 11718,00 грн — заборгованість за процентами, 14000,00 грн — неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів.

З огляду на викладене ТОВ «ІННОВА-НОВА» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 8210890525 від 17.05.2025 у розмірі 32718,00 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позовну заяву, а позивачем — відповіді на відзив.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та в АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяви, клопотання чи докази на спростування позовних вимог від відповідача до суду не надходили.

Будь-які інші докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Враховуючи зазначене та положення ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Суд установив, що 17.05.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 8210890525.

Згідно з п. 2.1 договору укладення договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через вебсайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, у порядку, передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», зокрема шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону позичальника.

Відповідно до п. 2.2 договору товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту, якщо умовами договору передбачено сплату комісії, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.3 договору сума кредиту становить 7000,00 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору тип кредиту — кредит.

Відповідно до п. 2.5 договору строк кредиту, тобто строк дії договору, становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів — кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів.

Відповідно до п. 2.6 договору тип процентної ставки — фіксована.

Відповідно до п. 2.6.1 договору стандартна процентна ставка застосовується в межах строку кредиту, визначеного п. 2.5 договору, та становить 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору і 0,87 % за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п. 2.7 договору комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за договором кредиту в день надання кредиту.

Відповідно до п. 2.8 договору мета отримання кредиту — споживчі, особисті потреби.

Відповідно до п. 2.9 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 3195,29 % річних.

Відповідно до п. 2.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 31612,00 грн.

Відповідно до п. 2.11.1 договору денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, де ДПС — денна процентна ставка за договором; ЗВСК — загальні витрати за кредитом; ЗРК — загальний розмір кредиту; t — строк кредитування у днях.

Відповідно до п. 2.11.2 договору загальні витрати за кредитом за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом на дату укладення договору складають 24612,00 грн.

Відповідно до п. 2.11.3 договору денна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 0,98 %. У договорі наведено розрахунок денної процентної ставки: 24612,00 грн / 7000,00 грн / 360 днів ? 100 % = 0,98 % на день.

Відповідно до п. 7.4 договору за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Позичальник зобов`язався сплатити нараховану пеню у день закінчення строку дії договору або в день дострокового повернення кредиту у повному обсязі.

Відповідно до п. 7.5 договору нарахування неустойки здійснюється товариством з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 7.6 договору нарахування процентів за користування кредитом в інформаційно-комунікаційній системі товариства відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання кредиту до останнього дня надання коштів у кредит за цим договором.

У реквізитах договору зазначено, що позичальником є ОСОБА_1 , з-поміж іншого також зазначено електронний платіжний засіб відповідача: НОМЕР_2 . Договір підписано одноразовим ідентифікатором 6722 17.05.2025 о 19:49.

Паспорт споживчого кредиту містить основні умови кредитування, що надавались відповідачу до укладення кредитного договору.

Позивач також подав анкету клієнта - витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://finsfera.ua/, у якій зазначено інформацію про позичальника, сума бажаного кредиту — 7000,00 грн, дата отримання кредиту — 17.05.2025, номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів — НОМЕР_1 .

Позивач подав роздруківку з підтвердженням відправлення одноразового ідентифікатора 6722 для підписання договору.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 20225-1354-218347803 встановлено, що 17.05.2025 о 19:49:12 через ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» здійснено переказ 7000,00 грн. Платником зазначено ТОВ «Іннова Фінанс», отримувачем — ОСОБА_1 , надавачем платіжних послуг отримувача — АТ «Сенс Банк», призначення платежу — кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс», Pay from account to card, ідентифікатор операції 1608439928.

Між ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» укладено договір № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023.

Відповідно до п. 1.1 цього договору ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» доручає ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» за відповідну плату здійснювати перекази коштів з використанням реєстру виплат на користь отримувачів. У договорі зазначено, що призначенням платежу є надання кредиту згідно з відповідним договором.

На виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2025 АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь від 26.12.2025 № 20.1.0.0.0/7-251223/91795-БТ. У цій відповіді банк повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у банку емітовано картку № НОМЕР_4 , рахунок до картки — НОМЕР_5 . Банк також повідомив, що по цьому рахунку 17.05.2025 зараховано кошти у сумі 7000,00 грн, платник — CASH2CARD A2C EASYCASH, Visa Direct.

Відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки за договором за період з 17.05.2025 по 20.05.2025 встановлено, що картка № НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 . У виписці відображено операцію від 17.05.2025 щодо зарахування на картку 7000,00 грн з призначенням CASH2CARD A2C EASYCASH, Visa Direct. Надалі у виписці відображено рух коштів за карткою, зокрема списання коштів та інші операції.

Суд звертає увагу, що Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8210890525 від 17.05.2025, станом на 03.12.2025, усього за цим договором нараховано 13818,00 грн процентів, 1050,00 грн комісії, 14000,00 грн пені. Відповідач сплатив 3150,00 грн, із яких 2100,00 грн зараховано на погашення процентів, 1050,00 грн — на погашення комісії, 0,00 грн — на погашення пені. Залишок заборгованості станом на 03.12.2025 складає 32718,00 грн, з яких: 7000,00 грн — заборгованість за кредитом, 11718,00 грн — заборгованість за процентами, 0,00 грн — заборгованість за комісією, 14000,00 грн — заборгованість за пенею.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановив закон або якщо суд не визнав його недійсним.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона — боржник — зобов`язана вчинити на користь другої сторони — кредитора — певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановив договір або закон.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше встановив договір або закон, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконує належний боржник або виконання приймає належний кредитор чи уповноважена на це особа, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше встановив договір між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлює договір, закон або інший акт цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановив договір або закон.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Установлено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина перша статті 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які закон визначає як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін сторони мають досягти згоди.

Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановив закон.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо закон не вимагав такої форми для цього виду договорів.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше встановив договір або закон. Розмір і порядок одержання процентів встановлює договір.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику — грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, які встановив договір.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа — кредитодавець — зобов`язується надати грошові кошти — кредит — позичальникові у розмірі та на умовах, які визначив договір, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у цій сфері.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої, шостої, сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Електронний договір, крім визначених частиною першою цієї статті випадків, укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має підписати сторона електронного правочину, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 зазначено, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

У постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 зазначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства, а його правова сила не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, у яких Верховний Суд зазначив, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, якщо сторони дотримались вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК) / t ? 100 %, де ДПС — денна процентна ставка; ЗВСК — загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК — загальний розмір кредиту; t — строк кредитування у днях.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, у тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, найменування та місцезнаходження кредитодавця, тип кредиту, загальний розмір наданого кредиту, порядок та умови надання кредиту, строк, на який надається кредит, процентна ставка за кредитом, її тип, порядок її обчислення та порядок сплати процентів, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору, порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про споживчий кредит, які не відповідають вимогам цього Закону, положення таких договорів, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Сукупна сума неустойки, штрафу, пені та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», яке у подальшому змінило найменування на ТОВ «ІННОВА-НОВА», та ОСОБА_1 договору про надання грошових коштів у позику №8210890525 від 17.05.2025.

Договір містить істотні умови договору споживчого кредиту: сторони договору, суму кредиту, строк кредитування, порядок надання кредиту, порядок повернення кредиту, розмір і тип процентної ставки, розмір комісії, денну процентну ставку, загальні витрати за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку та графік платежів.

Договір укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства. У договорі визначено порядок ідентифікації позичальника, порядок направлення та використання одноразового ідентифікатора, а також зазначено, що одноразовий ідентифікатор використовується для підписання договору відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач не подав доказів того, що інша особа використала його персональні дані, номер телефону, електронну адресу, електронний платіжний засіб або інші ідентифікаційні дані для укладення договору від його імені.

Факт надання кредитних коштів підтверджено сукупністю письмових доказів. Так, квитанція до платіжної інструкції № 20225-1354-218347803 підтверджує переказ 7000,00 грн 17.05.2025 о 19:49:12, отримувачем якого зазначений ОСОБА_1 . Договір № 160523/1 від 16.05.2023 підтверджує договірні відносини між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» щодо здійснення переказів коштів на користь отримувачів.

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду підтвердило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 , рахунок до картки — НОМЕР_5 . Надана банком виписка містить відомості про рух коштів за цією карткою та підтверджує зарахування 17.05.2025 коштів у сумі 7000,00 грн.

Отже, позивач довів, що виконав свій обов`язок за договором та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 7000,00 грн.

Щодо заявлених до стягнення процентів суд зазначає таке.

Кредитний договір № 8210890525 укладено 17.05.2025, тобто після набрання чинності змінами до Закону України «Про споживче кредитування», якими встановлено максимальний розмір денної процентної ставки.

Частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Умовами договору передбачено, що протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом, а починаючи з 181 календарного дня — 0,87 % за кожен день користування кредитом. У договорі також визначено, що денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,98 %.

Таким чином, погоджена сторонами денна процентна ставка не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач заявив до стягнення 11718,00 грн процентів за користування кредитом. Наданий розрахунок заборгованості містить щоденне відображення нарахування процентів, сплачених відповідачем сум та залишку заборгованості.

Із розрахунку встановлено, що всього за договором нараховано 13818,00 грн процентів, із яких 2100,00 грн погашено, а залишок заборгованості за процентами станом на 03.12.2025 становить 11718,00 грн.

Відповідач не подав доказів, які б спростовували правильність розрахунку заборгованості в частині тіла кредиту та процентів, не надав доказів повернення тіла кредиту або сплати процентів у більшому розмірі, ніж врахував позивач у розрахунку.

Також Позивач заявив до стягнення 14000,00 грн пені за прострочення виконання зобов`язань за договором про надання грошових коштів у позику № 8210890525 від 17.05.2025. Таку пеню позивач нарахував у період дії воєнного стану - після 24.02.2022.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Також установлено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

З цих підстав вимога про стягнення 14000,00 грн пені не підлягає задоволенню, оскільки пеня нарахована за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану, а така відповідальність прямо виключена законом.

Доказів визнання договору недійсним, припинення зобов`язання шляхом належного виконання або інших підстав для звільнення відповідача від обов`язку повернути тіло кредиту та сплатити проценти за правомірне користування кредитом матеріали справи не містять.

Зважаючи на встановлені судом обставини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІННОВА-НОВА» підлягають частковому задоволенню.

З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» необхідно стягнути заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 8210890525 від 17.05.2025 у розмірі 18718,00 грн, з яких: 7000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 11718,00 грн — заборгованість за процентами. У задоволенні позовних вимог про стягнення 14000,00 грн пені необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 57,21%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1385,85 грн - пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, статтями 11, 204, 509, 525-527, 530, 536, 610, 611, 625, 626-629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 8210890525 від 17.05.2025 у розмірі 18718 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11718 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судовий збір у розмірі 1385,85 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк