Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №461/3558/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/3558/26

1-кп/461/485/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 р. м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026141360000570, від 05.05.2026 р. про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресок АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно із ст.89 КК України, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_4 19 квітня 2026 року, у точно не встановлений час, але не пізніше 16:22 год, перебуваючи поблизу приміщення Львівської Національної Опери, яка розташована по проспекту Свободи, 28, у місті Львові, побачив на землі банківську картку АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_1 , яка видана на прізвище ОСОБА_5 , та відповідно до Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні послуги», Закону України «Про банки та банківську діяльність» є різновидом офіційних документів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і бажаючи настання таких, з корисливих мотивів направлених на подальше незаконне використання банківської карти, шляхом вільного доступу, привласнив вказану банківську картку.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив привласнення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Крім цього ОСОБА_4 , заволодівши попередньо банківською карткою АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_1 , яка видана на прізвище ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи у час запровадження воєнного стану по всій території України, умисно, з корисливих мотивів та власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи єдиний умисел на крадіжку грошових коштів, які знаходяться на рахунку власника вказаної банківської картки, незаконно використовуючи таку, таємно, без відома та дозволу власника, перебуваючи на території Галицького району міста Львова, шляхом розрахунку в магазинах за придбані товари, з 16:22 год 19.04.2026 по 00:02 год 20.04.2026 здійснив 53 безготівкові оплати за допомогою «РауРаss», востаннє здійснивши оплату за придбаний товар о 00:02 год 20.04.2026 у магазині «Напої та тютюн» по вул. Джерельна, 39, в м. Львів, чим вчинив всі дії спрямовані на викрадення коштів із вказаної банківської карти.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 , майнової шкоди на загальну суму 9095 грн 85 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викраденні чужого майна (крадіжку), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини, у вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати. Також обвинувачений повністю визнав заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9095 грн 85 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Діїобвинувченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст.357 КК України, так як він вчинив привласнення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів.

Діїобвинуваченого ОСОБА_4 також слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне викраденні чужого майна (крадіжку), вчиненому в умовах воєнного стану.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, враховує його особу, відсутність судимості, ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, при яких такий вчинено.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з мети покарання, принципів його справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції інкримінованих йому статей КК України у виді обмеження волі та позбавлення волі.

Також, враховуючи фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим декількох кримінальних правопорушень, що кваліфіковані за різними статтями особливої частини Кримінального кодексу України, суд застосовує вимоги ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який розкаюється у вчиненні злочинів, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, шкоду потерпілій не відшкодовано, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, проте суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції інкримінованих йому статей у виді обмеження волі та позбавленняволі.

Однак, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 та обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України, та ОСОБА_4 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні слід задоволити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 , майнову шкоду в розмірі 9095 грн. 85 коп. (дев`ять тисяч дев`яносто п`ять гривень 85 коп.).

Запобіжний захід відносно обвинуваченого до вступу вироку у законну силу слід залишити особисте зобов`язання.

Речові докази по справі – п`ять оптичних носіїв інформації (диски) на яких збережено відео файли із камер відеоспостереження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст.357 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Цивільний позов у кримінальному провадженні задоволити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , банківська картка АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_1 ) майнову шкоду в розмірі 9095 грн. 85 коп. (дев`ять тисяч дев`яносто п`ять гривень 85 коп.).

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу - залишити особисте зобов`язання.

Речові докази по справі – п`ять оптичних носіїв інформації (диски) на яких збережено відео файли із камер відеоспостереження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1