Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №192/3048/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 192/3048/25 2/335/827/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А. В., за участю секретаря судового засідання Махненко А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2025 із Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 28 липня 2014 року у справі № 319/686/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 липня 2014 року і до повноліття дитини. На виконання рішення суду був виданий виконавчий лист № 319/686/14-ц, який перебуває на виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ВП № 51552333.

На теперішній час позивач офіційно працевлаштований, обіймає посаду старшого слідчого СВ Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області та отримує стабільний дохід. Позивач зазначає, що з моменту ухвалення попереднього рішення його матеріальний стан та життєві обставини суттєво змінилися. У зв`язку з військовою агресією рф та окупацією м. Приморська, де він мав власне житло, позивач став внутрішньо переміщеною особою та проживає у м. Запоріжжі. З 27.09.2025 позивач вимушений орендувати житло для проживання зі своєю новою родиною (цивільною дружиною та її сином), витрати на оренду якого становлять 9000 грн на місяць без урахування витрат на оплату комунальних послуг.

Заборгованості зі сплати аліментів позивач не має. Суми, які стягуються в рахунок сплати аліментів (за період з квітня по вересень 2025 року — 98 262,70 грн), значно перевищують прожитковий мінімум для дитини. На думку позивача, зменшення розміру аліментів до 1/4 не погіршить становище дитини та дозволить забезпечити справедливий баланс інтересів. Позивач також вказує, що добровільно бере участь у додаткових витратах на дитину, перераховуючи кошти понад суму аліментів.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 28.07.2014 у справі № 319/686/14-ц на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до розміру 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 09.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач, остання відома адреса місця проживання (перебування) якої знаходиться на тимчасово окупованій території України, викликалася в судове засідання через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України в порядку, передбаченому ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в редакції, чинній на момент розгляду справи. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, відповідач в судове засідання повторно не прибула, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталася.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечував.

З огляду на викладене, суд постановив здійснити заочний розгляд справи, обмежившись дослідженням доказів, наданих позивачем, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 28.07.2014 (справа № 319/686/14-ц, провадження № 2/319/215/2014) стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на утримання неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.07.2014 року і до повноліття дитини (а. с. 12 зворот — 13).

Позивач працевлаштований у Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області. Згідно з довідкою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України ГУНП в Запорізькій області від 18.08.2025 заборгованість зі сплати аліментів відсутня (а. с. 14).

Місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Після тимчасової окупації військами РФ частини Запорізької області позивач був вимушений залишити своє місце проживання та переїхати до м. Запоріжжя. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачеві на праві власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 11–12), тобто на тимчасово окупованій території України. Відомості щодо зареєстрованих за позивачем речових прав на інше нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Отже, іншого житла на підконтрольній території України позивач не має.

З 11.04.2022 позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується відповідною довідкою (а. с. 9). 27.09.2025 між позивачем та орендодавцем було укладено договір оренди квартири, згідно з умовами якого позивач зобов`язаний щомісячно сплачувати орендну плату в розмірі 9000,00 грн та оплачувати комунальні послуги (а. с. 14 зворот — 15). Факт сплати орендної плати та оплати комунальних послуг підтверджується наданими позивачем квитанціями.

За період з жовтня 2025 року до грудня 2025 року позивачеві нараховано заробітну плату в загальному розмірі 254 791,00 грн, з якої утримано податки та збори в загальному розмірі 54 018,44 грн та аліменти в розмірі 59 572,49 грн, що підтверджується довідкою про доходи від 09.01.2026.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Положення частини другої статті 182 СК України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Отже, судом встановлено, що майновий стан позивача змінився у зв`язку із тим, що він був вимушений залишити своє єдине житло на тимчасово окупованій території України та переїхати до міста Запоріжжя. Через відсутність власного житла в м. Запоріжжі позивач вимушений нести додаткові витрати на оренду останнього в розмірі 9000,00 грн на місяць без урахування витрат на оплату комунальних послуг. Сукупний розмір витрат позивача на оренду житла становить третину від суми отриманого ним доходу.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вказана обставина є достатньою підставою для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів на утримання неповнолітньої доньки з 1/3 до 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ст.ст. 180-183, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів — задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 28.07.2014 (справа № 319/686/14-ц, провадження № 2/319/215/2014), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на утримання неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини до 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Відповідачів повідомити про ухвалене рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя А.В. Стеценко