Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №317/3091/25 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/3091/25

№/п 1-кп/317/164/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12023082230000577 від 23.09.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зеленівка Приморського району Запорізької області, українця, громадянина України, одруженого, має на вихованні неповнолітню дитину, має вищу освіту, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 НГУ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ВПО проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2023 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по автодорозі Н-23 Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя, у напрямку від м. Нікополь до м. Запоріжжя на території Запорізького району, Запорізької області.

В цей час, попереду в попутному з ним напрямку, здійснював рух невстановлений легковий автомобіль перед яким в попутному напрямку рухався автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в районі нерегульованого перехрестя автодороги Н-23 Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя та автодороги на с. Нове Запоріжжя, Запорізького району, Запорізької області, змінив напрямок свого руху вліво та почав виконувати маневр повороту ліворуч у напрямку с. Нове Запоріжжя.

Під час руху, водій ОСОБА_4 , наближаючись до перехрестя автодороги Н-23 Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя та автодороги на с. Нове Запоріжжя, Запорізького району, Запорізької області, в районі кілометрового стовпчика 276 км + 400 м, з метою виконання маневру обгону невстановленого легкового автомобіля та автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухались попереду в попутному напрямку, змінив напрямок свого руху вліво, перетнув лінію дорожньої розмітки 1.5 ПДР України, виїхав на зустрічну смугу руху, де передньою лівою частиною керованого ним автомобілю Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_2 допустив зіткнення з лівою боковою частиною кузова автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 .

Своїми діями водій ОСОБА_4 , порушив вимоги п.п. 10.1, 14.2 (б),

14.6 (а) Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями відповідно до яких:

-п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

-п.14.2 «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроюванням) ліворуч….»;

-п.14.6 Обгін заборонено:

а) на перехресті.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-25/6286-ІТ від 27.03.2025, у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 10.1, 14.2(б), 14.6(а) Правил дорожнього руху.

В цій дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткненню для водія автомобіля Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , визначалась виконанням вимог п. 10.1, 14.2(б), 14.6(а) Правил дорожнього руху.

У діях водія автомобіля Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер

НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вбачається невідповідность технічним вимогам

п. 10.1, 14.2(б), 14.6(а) Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , відповідно до висновку експерта № 1966п від 18.10.2023, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху дистального відділу ключиці, що кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості та не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав провину та розповів про обставини скоєного правопорушення та події після правопорушення.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_4 пояснив, що він 22 вересня 2023 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по автодорозі Н-23 Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя, у напрямку від м. Нікополь до м. Запоріжжя на території Запорізького району, Запорізької області.

В цей час, попереду в попутному з ним напрямку, здійснював рух невстановлений легковий автомобіль перед яким в попутному напрямку рухався автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який в районі нерегульованого перехрестя автодороги Н-23 Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя та автодороги на с. Нове Запоріжжя, Запорізького району, Запорізької області, змінив напрямок свого руху вліво та почав виконувати маневр повороту ліворуч у напрямку с. Нове Запоріжжя.

Під час руху, водій ОСОБА_4 , наближаючись до перехрестя автодороги Н-23 Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя та автодороги на с. Нове Запоріжжя, Запорізького району, Запорізької області, в районі кілометрового стовпчика 276 км + 400 м, з метою виконання маневру обгону невстановленого легкового автомобіля та автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухались попереду в попутному напрямку, змінив напрямок свого руху вліво, перетнув лінію дорожньої розмітки 1.5 ПДР України, виїхав на зустрічну смугу руху, де передньою лівою частиною керованого ним автомобілю допустив зіткнення з лівою боковою частиною кузова автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 . Після зупинки він одразу викликав швидку допомогу. Знахоився на місці події до приїзду лкарів. Надавав потерпілому допомогу. Спілкувався з його сином після того, як потерпілий опинився в лікарні. За наданим списком купував ліки. Також на вимогу родичів потерпілого надав гроші на відновлення та реабілітацію. Сума яку він надав була такою, що він міг надати з урахуванням наявності своєї родини та розміру заробітку. Також просив врахувати що він є ВПО, влітку 2022 року перебував в полоні. З січня 2024 року по теперішній час проходить службу в лавах ЗСУ.

Одним із принципів національного кримінального процесу є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст.7 КПК України).

Реалізуючи вказаний принцип законодавець зобов`язав суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).

Цивільний позов по провадженню а ні під час розслідування, а ні під час розгляду справи не подавався.

Потерпілий в судові засіданні на виклики не з`явився. Жодних заяв з висловлюванням думки щодо відшкодування спричиненої шкоди не надавав.

Суд приймає покази обвинуваченого з приводу того, що ним після скоєння ДТП були вчинені дії щодо надання медичної допомоги потерпілому, купувалися ліки та надані гроші для реабілітації обвинуваченого та відшкодування моральної шкоди. Обвинувачений не зміг підтвердити це наданням фіскальних чеків, оскільки гроші надавалися потерпілому та його синові без отримання розписок.

Натомість потерпілим не було надано заяв, клопотань та заперечень проти такого твердження.

Згідно п.10 ч.1 ст.56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Вина ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на думку суду, повністю доведена. Суд враховує думку обвинуваченого та його бажання відшкодувати спричинену шкоду. За ст. 41 Конвенції розмір сатисфакції має бути справедливим.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпечність, вік та здоров`я обвинуваченого (на обліках у нарколога та психіатра не перебуває), позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. З часу скоєння ДТП досудове розслідування відбувалося практично 2 роки. Потерпілий викликався до суду, але жодного разу не з`явився. Обвинувачений жодного разу не пропустив судові засідання без поважної причини, кожного разу висловлюючи та демонструючи своє каяття.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає, щире каяття, добровільне та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи особистість ОСОБА_4 , конкретні обставини кримінального провадження, думку потерпілого, що самоусунувся від розгляду справи, наявність неповнолітньої дитини, перебування ОСОБА_4 в лавах ЗСУ, постійне виконання бойових завдань у складі мобільної вогневої групи.

Суд, враховуючи також відсутність обтяжуючих покарання обставин, та наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) . На підставах, передбачених у частині першій ст.69 КК України, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове.

Суд вважає, що виправлення та перевиховування останнього можливо без ізоляції від суспільства та без позбавлення водійських прав і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Вирішуючи питання, щодо обрання запобіжного заходу, суд враховуючи всі обставини справи, поведінку обвинуваченого під час розгляду провадження, приходить до висновку, що підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не має.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 24672 грн 90 коп за залучення експертів на проведення інженерно-транспортної, авто технічної експертиз.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені в обвинувальному акті документально підтверджені матеріалами кримінального провадження (довідками про витрати на проведення експертиз), тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 368, 373-374, 376, 395 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим в скоєнні правопорушення передбаченого ст.69, ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання

у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно вимог ст.76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведених експертиз 24672 грн 90 коп. (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят дві гривні 90 коп).

Речові докази:

автомобіль «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , а користувачем ОСОБА_4 - що зберігається на території спецмацданчику за адресою м.Запоріжжя вул. Привокзальна, 13 – зняти арешт та повернути ОСОБА_4 .

автомобіль «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що зберігається на території спецмацданчику за адресою м.Запоріжжя вул. Привокзальна, 13, власником якого є ОСОБА_7 – зняти арешт та повернути власникові.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до протягом тридцяти днів до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1