Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №305/642/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/642/26

Провадження по справі 2/305/262/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Шемота М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Поштак Юстина Степанівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Поштак Юстина Степанівна, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 12 лютого 2008 року між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що виконавчим комітетом Нижньоапшанський сільської ради Тячівського району Закарпатської області, складено відповідний актовий запис за №41. Від шлюбу у них народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають на повному її утриманні та вихованні. Причиною звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, стало те, що сімейне життя з відповідачем в них не склалося через різні часті конфлікти, які призвели до втрати взаєморозуміння. Шлюбні відносини між ними припинені понад сім місяців, спільного господарства вони не ведуть. Впевнившись в тому, що їх сім`я розпалася остаточно, відновити її неможливо, подальше спільне життя з відповідачем буде суперечити її інтересам позивачки, тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та винести судове рішення, яким шлюб між нею та відповідачем розірвати та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_6 ".

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 16.03.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з`явилася. Поряд з цим, разом з позовною заявою про розірвання шлюбу, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання жодного разу не з`явився. Був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи засобами поштового зв`язку, які згідно з роздруківками відстеження трекінгу Укрпошти, були вручені відповідачу 21.03.2026 та 18.04.2026. Заяв чи клопотань про надання строку на примирення від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши надані позивачкою письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 12 лютого 2008 року, про що виконавчим комітетом Нижньоапшанський сільської ради Тячівського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис за №41 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу у подружжя народилося троє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В роз`ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Зі статті 56 СК України вбачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

Позивачка, ОСОБА_1 , на задоволенні позову наполягає. Відповідач, ОСОБА_2 , відзиву на позов не подавав. Таким чином, враховуючи, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивачки, порушує її особисті інтереси, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка, ОСОБА_1 , як особа, яка змінила своє прізвище при реєстрації шлюбу, у позовній заяві зазначила, що після розірвання шлюбу, вона бажає залишити собі прізвище ОСОБА_6 .

Відповідно до вимог ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.

Питання про відшкодування судових витрат позивачкою не ставилося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12 лютого 2008 року виконавчим комітетом Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за №41 - розірвати.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_6 .

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , мешканка: АДРЕСА_1 .

Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк