Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №175/3303/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1574/26 Справа № 175/3303/26 Суддя у 1-й інстанції - О. М. Білоусова Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю захисника Сергєєва А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Сергєєва А.М. на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 12.01.2026 року о 00-44 год. в м. Краматорськ по вул. Богдана Хмельницького біля буд. 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volvo XC90» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту склав 0,52%, чим порушив п.2.9.а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Сергєєв А.М. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує на порушення порядку огляду, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і на момент складання протоколу виконував обов`язки військової служби, та до нього діє спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. Вважає, що оскільки проведення огляду ініційовано неналежним суб`єктом, то акт огляду слід визнати недійсним, недопустимим та недостовірним доказом. Наголошує, що поліцейський який здійснював огляд та складав протокол не був присутнім під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не називав останньому будь-яких ознак сп`яніння, наявність яких підозрював, не конкретизував, ознаки саме якого сп`яніння він визначив у ОСОБА_1 та не запропонував скористатись правом пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі після огляду на місці зупинки. Звертає увагу, що працівниками поліції не доведено факту наявності у ОСОБА_1 ознак сп`яніння. Зазначає про порушення процедури огляду. Зауважує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості. Наголошує, що наявні у матеріалах справи докази не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» та не свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані алкогольного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд із дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував всі обставин справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, а також повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564367 від 12.01.2026 року, згідно якого 12.01.2026 о 00:41:00 год. в м. Краматорськ по вул. Богдана Хмельницького біля буд. 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volvo XC90» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту склав 0,52‰, чим порушив п.2.9.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результат огляду на стан сп`яніння – позитивний 0,52 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився.

Роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Alcotest 6820 Drager», тест № 1698 від 12.01.2026 року, з якої вбачається, що 12.01.2026 року о 01:01 годині протестовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено 0,52 ‰.

Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, здійснення огляду на стан сп`яніння за допомогою Alcotest Drager, зафіксовано результат 0,52‰, з яким ОСОБА_1 погодився.

Рапортом інспектора від 12.01.2026 року, згідно якого під час патрулювання у м. Краматорськ по вул. Богдана Хмельницького, біля буд. 26 за порушення комендантської години зупинено транспортний засіб марки «Volvo XC90» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та спілкування у останнього виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, тест 1698, результат позитивний 0,52 ‰ (з результатом згоден). Складено проткол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонено.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

Доводи апеляційної скарги про порушення порядку огляду, так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем і на момент складання протоколу виконував обов`язки військової служби, тому огляд має бути проведений відповідно до Порядку № 32 та ст. 266-1 КУпАП, не можуть бути взяті до уваги, оскільки положення ст. 266-1 КУпАП не розповсюджуються на осіб, які керують транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу, тобто спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції мали відповідні повноваження щодо зупинки транспортного засобу, проведення огляду водія на стан сп`яніння, відповідно до ст. 266 КУпАП та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Твердження захисника про те, що зупиняв транспортний засіб один працівник поліції, складав протокол інший працівник, а відео записане на бодікамеру третього працівника на увагу не заслуговують, оскільки вони всі перебували під час виконання службових обов`язків та діяли відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та «Інструкції про порядок огляду водіїв на стан сп`яніння».

Як убачається з оглянутого відеозапису, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинений за порушення комендантської години, під час перевірки документів та спілкування у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, повідомлено останнього про їх наявність та запропоновано пройти огляд для визначення стану сп`яніння. Спочатку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, оскільки мало місце вживання алкоголю, однак після роз`яснення наслідків відмови погодився на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager, пройшов огляд з результатом 0,52‰ алкоголю у видихуваному повітрі та погодився із його результатом.

З огляду на вищезазначене доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду є безпідставними.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, апеляційний суд не приймає, оскільки останній погодився з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Посилання захисника на недоведення факту наявності у ОСОБА_1 ознак сп`яніння на увагу не заслуговують, оскільки виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм та в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що рапорт працівника поліції є неналежним доказом на увагу не заслуговують, оскільки рапорт є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника про законність своїх дій, наведені у рапорті дані повністю узгоджуються з іншими матеріалами провадження щодо послідовності дій працівників поліції при оформлені ними протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Сергєєва А.М. залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя