Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №727/2697/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2697/26

Провадження № 2/727/1467/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців цивільну справу за позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

УСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою. Ціна позову становить 109540,90 грн. Також позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати, які складаються з 3328,00 грн судового збору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06 березня 2026 року відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду судовому засіданні. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачці наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідачки не надійшло.

Правом на подання відзиву відповідачка не скористалася, подала суду заяву про визнання позовних вимог.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, клопотав про розгляд справи у його відсутності, вимоги, викладені в позові, підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву в якій просить розглянути справу без її участі, та не заперечує щодо винесення рішення по справі.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Стислий виклад позиції учасників справи

Позовні вимоги Моторне (транспортне) страхове бюро України мотивує таким.

17 квітня 2025 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «Mercedes-Benz ML 280 CDI» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водійки ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно з постановою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 19 травня 2025 року у справі № 725/3328/25 винною у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідачку ОСОБА_1 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідачки не була застрахована, остання, як особа, винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати позивачу завдану шкоду в порядку регресу, розмір якої становить 107640,90 грн та 1900,00 грн - послуги за проведене експертне дослідження.

Відповідачка ОСОБА_1 подала заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 квітня 2025 року о 09:45 у м. Чернівцях на площі Центральній, 5, водійка транспортного засобу «Mercedes-Benz ML 280 CDI» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконалася у безпечності такого маневру та не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустила наїзд на автомобіль «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , та скоїла зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Згідно з постановою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 19 травня 2025 року у справі № 725/3328/25, винним у вказаній вище ДТП визнано відповідачку ОСОБА_1 .

Згідно з відповіддю від НПУ, станом на дату вказаної ДТП, цивільно-правова відповідальність водійки ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz ML 280 CDI» державний номерний знак НОМЕР_1 , не була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з відповіддю від НПУ, станом на дату вказаної ДТП, транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224882657.

17 квітня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 17 квітня 2025 року о 06:45 у м. Чернівцях по Центральній площі, 5.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_2 .

Відповідно до полісу № 224882657 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.11.2024, ОСОБА_2 застрахований транспортний засіб «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 . Строк дії договору до 19.11.2025.

Відповідно до звіту № 42-2957 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 09 червня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності — експертом ФОП ОСОБА_3 – за дорученням МТСБУ у справі № 121089, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 станом на дату оцінки становить 227064,49 грн.

Згідно з актом огляду транспортного засобу (дефектною відомістю) від 30.04.2025, складеним за результатами огляду автомобіля Volkswagen Passat VIN: НОМЕР_4 державний номерний знак НОМЕР_2 , встановлено перелік пошкоджених вузлів та деталей. Наведені в акті пошкодження узгоджуються з механізмом дорожньо-транспортної пригоди та свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між ДТП і заподіяною шкодою.

Відповідно до калькуляції / наряду-замовлення № SID_2025-05-08-000029 від 08.05.2025, складеного СТО «G CAR Service, Україна», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 становить 107640,90 грн.

Відповідно до наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 15.07.2025 у справі № 121089, МТСБУ прийняло рішення про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 107640,90 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 25053 виплата відшкодування була здійснена 09 вересня 2025 року.

Згідно з платіжною інструкцією № 20035 від 18 червня 2025 року, МТСБ сплатило послуги за експертне дослідження, збір документів та врегулювання страхового випадку по справі № 121089 на користь ФОП ОСОБА_3 у сумі 1900,00 грн.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідачки на користь позивача суми витрат сплаченого майнового відшкодування в порядку регресу за регламентною виплатою.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Щодо стягнення сплаченого страхового відшкодування

За приписами частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, зокрема транспортним засобом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє таким транспортним засобом, якщо не доведе відсутність своєї вини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України, у разі взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода відшкодовується на загальних підставах, а саме – винною особою.

Отже, за загальним правилом цивільного законодавства шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Разом з тим, законодавством України передбачено спеціальний механізм відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шляхом страхування цивільно-правової відповідальності.

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент скоєння ДТП регулювалися Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX (далі – Закон № 3720-IX).

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 3720-IX, визначено, що договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована відповідно до договору № 224882657, який був укладений із страховиком 19.11.2024, тобто до введення в дію положень Закону № 3720-IX.

З огляду на наведене, до правовідносин, які є предметом даного спору, суд застосовує положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі – Закон № 1961-IV).

Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи за шкоду, заподіяну третій особі.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон України № 1961-IV), який був чинним на момент настання страхового випадку, вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до пункту 21.1. статті 21 Закону № 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкової страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженої організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угод про взаємне визнання договорів такого страхування.

Згідно з частиною 2 пункт 22.1. статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України № 1961-IV цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Відповідно до пункту 39.1. статті 39 Закону № 1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до підпункту а) пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонд захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповіла вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно зі статтею 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу: урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місці дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону України № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надав останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається статтею 35 Закону України № 1961-IV. Зокрема, потерпілий подав Заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, у зв`язку з викладеним вище та зважаючи на те, що постанова суду в адміністративній справі, за якою відповідачку визнано винною у вчиненні ДТП, набрала законної сили, і на підставі даного рішення потерпілій стороні відшкодована матеріальна шкода, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги саме до відповідачки, як до винної особи, в розмірі понесених витрат в сумі 107640,90 грн, оскільки дана особа на момент ДТП не мала договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того судом встановлено, що для встановлення розміру відшкодування у справі № № 121089, МТСБУ звернулось до ФОП ОСОБА_3 за складанням звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту, за виконання якого, згідно з платіжною інструкцією № 20035 від 18 червня 2025 року сплатило послуги аваркома (екперта) в розмірі 1900,00 грн.

Так, згідно з пунктом 40.3 Закону № 1961-IV МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статтею 41 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року № 5417, залучення представника МТСБУ для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з МТСБУ.

Згідно з пунктом 41.4. Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що вказані вище витрати знаходяться в причинному зв`язку з пошкодженням транспортного засобу з вини відповідачки та повинні бути нею відшкодовані відповідно до вимог закону.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо суті позовних вимог

Таким чином, беручи до уваги досліджені під час розгляду справи докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що витрати, пов`язані з регламентною виплатою у порядку регресу відповідачкою не відшкодовані, з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню шкода в порядку регресу у розмірі 107640,90 грн, а також витрати на встановлення розміру збитків та збір документів у розмірі 1900,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За розгляд справи судом першої інстанції МТСБ України сплатило судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 визнала позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе стягнути з неї 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, що становить 1664,00 грн, решта суми судового збору в розмірі 1664,00 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування, пов`язаного з регламентною виплатою, в розмірі 107640,90 грн (сто сім тисяч шістсот сорок грн 90 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 1900,00 грн (одна тисяча дев`ятсот грн 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого судового збору в розмірі 1664,00 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири грн 00 коп.).

Повернути Моторному (транспортному) страховому бюро України з Державного бюджету сплачений згідно з платіжною інструкцією № 0004063 від 13.02.2026 судовий збір в розмірі 1664,00 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складання повного судового рішення 19 травня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.