Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №636/4979/26
Суддя: Бунін Є. О.
ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/4979/26 Провадження 3/636/2269/26
Дата 18.05.2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-11, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
встановив:
В провадження суду надійшли справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-11, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за протоколами серії ДНХ/Ч/2692 від 09.05.2026 та серії ДНХ/Ч/2701 від 09.05.2026.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом, справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Враховуючи те, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 перебувають в провадженні одного судді, призначені на один час та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому зазначені матеріали належить об`єднати в одне провадження.
Згідно наданих протоколів про адміністративне правопорушення 09.05.2026 о 08:00 відповідно до доповіді командира 1 танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 , під час ранкової перевірки наявності особового складу у тимчасовому пункті дислокації 2 танкової роти НОМЕР_3 танкового батальйону військової частини НОМЕР_4 поблизу АДРЕСА_2 , виявлено відсутність механіка-водія 1 танкового взводу 2 танкової роти НОМЕР_3 танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_1 . 09.05.2026 відповідно до рапорту затримання №3499/ппс, старший солдат ОСОБА_1 затриманий о 10:00 09.05.2026 року, представниками відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 . Отже, старший солдат ОСОБА_1 з 08:00 09.05.2026 до 10:00 09.05.2026 був відсутній у розташуванні військової частини НОМЕР_5 та проводив час на власний розсуд.
Крім цього, об 11:10 год. 09.05.2026 старший солдат ОСОБА_1 , виявлений за адресою: АДРЕСА_4 , з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду під час виконання обов`язків військової служби
ОСОБА_1 надав письмову заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та підтвердив факт перебування у стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права – однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім визнання провини самим ОСОБА_1 , факт допущених ним порушень, передбачених ч. 3 ст. 172-11, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується належними і допустимими доказами:
- доповіддю командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 старшим солдатом ОСОБА_1 ;
- рапортом затримання старшого солдата ОСОБА_1 №35323499/ппс від 09.05.2026;
- копією військового квитка серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом огляду за допомогою алкотесту Алкофор 507 від 09.05.2026, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (результат 2,69%);
- іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, його дії необхідно кваліфікувати:
-за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП – самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах особливого періоду;
-за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП – виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані, вчинене особою в умовах особливого періоду.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вважає щире каяття.
Обставини, що обтяжують відповідальність, не встановлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи дані про особу правопорушника та ступінь його вини, наявність обставин що пом`якшують відповідальність, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, характер вчинених правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, і накладає на нього стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Згідно з п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 278-280, 283-284, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Справи про адміністративні правопорушення № 636/4979/26 (провадження № 3/636/2269/26) та № 636/4982/26 (провадження № 3/636/2270/26) про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-11, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, об`єднати та присвоїти єдиний номер № № 636/4979/26 (провадження № 3/636/2269/26).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-11, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП – штраф у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень;
- за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП – штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень;
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на р/р UA478999980313060106000020651, отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Чугуїв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, тобто 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Чугуївський міський суд Харківської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Бунін Є.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua