Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №202/3979/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/3979/26

Провадження № 2/202/4101/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

19 травня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

До Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. У позові позивачка просить розірвати шлюб, зареєстрований між сторонами 12.08.2009 року, а також залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_4 ».

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 01.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання 15.05.2026 року позивач ОСОБА_2 не з`явилася, проте у судовому засіданні брала участь її представник – адвокат Полупанова О.О., яка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, судові витрати залишити за позивачкою, а копію рішення направити на адресу представника.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Зважаючи на наявні у справі матеріали та пояснення представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги щодо розірвання шлюбу та залишення прізвища підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про шлюб, відповідно до якої ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали шлюб 12.08.2009 року, який зареєстрований Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 511.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 20.11.2009 року, виданого Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1358.

В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено, що спільне життя не склалося, відносини між сторонами погіршились. Шлюбні стосунки припинилися з травня 2015 року, з того часу сторони перестали вести спільне господарство, спільний сімейний бюджет відсутній. Після розірвання стосунків неповнолітня дитина залишилась проживати разом з позивачкою. Подальше збереження шлюбу позивачка вважає неможливим та таким, що суперечить її інтересам.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше сумісне життя сторін та збереження сім`ї не відповідає волевиявленню сторін, є неможливим та суперечить їх інтересам. Шлюб між сторонами підлягає розірванню.

Відповідно до ст. 1, ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно зі ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання щодо залишення позивачці прізвища після розірвання шлюбу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 СК України наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.

Згідно з ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки судом встановлено, що позивачка при укладенні шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », та у позовній заяві, а також через свого представника в судовому засіданні, виявила бажання після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 », суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вказаної вимоги, у зв`язку з чим вона підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог. Суд встановив обставини справи на підставі належних та достатніх доказів (ст. 76, 80, 81 ЦПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України. Враховуючи, що представник позивача під час судового засідання просила залишити судові витрати за позивачкою, суд вважає за необхідне залишити судові витрати по сплаті судового збору за позивачкою.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 35, 113 СК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , зареєстрований 12 серпня 2009 року в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 511 – розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_9 прізвище « ОСОБА_4 ».

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. залишити за позивачкою ОСОБА_10 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 19 травня 2026 року.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Н. В. Недобитюк