Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №752/8305/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8305/26

Провадження №: 1-кп/752/1895/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12026100010001420 від 06.02.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

інші учасники:

потерпілий - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , 05.02.2026 приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки VOLKSWAGEN моделі PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 (індивідуальний номерний знак НОМЕР_2 ), рухаючись у межах крайньої лівої смуги проїзної частини вул. Васильківська навпроти будинку № 8 з боку проспекту Голосіївського в напрямку вул. Маричанська, порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, а саме: проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в сусідній смузі зустрічного руху зупинився транспортний засіб, не зменшив швидкість, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, здійснив виїзд на нерегульований пішохідний перехід та допустив наїзд на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину в межах нерегульованого пішохідного переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку експерта № 042-306-2026 від 16.03.2026, дані наданої медичної документації свідчать про те, що після подій 05.02.2026 у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено наступні тілесні ушкодження:

- відкрита черепно-мозкова травма: геморагічні забої головного мозку лобних ділянок білатерально; травматичний субарахноїдальний крововилив потиличної ділянки білатерально; пневмоцефалія; уламкові переломи передньої та задньої стінок лобної пазухи справа без зміщення, переломи решітчастої кістки білатерально (з пошкодженням на клиноподібну кістку), нижньої, верхньої, медіальної стінок лівої орбіти та верхньої, медіальної стінок правої орбіти, передньої та медіальної стінок лівої гайморової пазухи, піднебінного відростку верхньої щелепи зліва, кісток носа; гемосинус лобних, гайморових та клиноподібних пазух білатерально; забійні рани м`яких тканин лобної, лобно-тім`яної ділянок справа, спинки носа; контузії очних яблук, периорбітальні гематоми, емфіземи м`яких тканин з обох боків;

- закрита травма грудної клітки у вигляді переломів 3-8 ребер справа, 5-6 ребер зліва зі зміщенням, лівої лопатки.

Вказана відкрита черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Згідно з пунктом 2.1.3.б) «Правил».

Вказана закрита травма грудної клітки за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.

Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони травмуючою дією тупого(их) предмета(ів), могли утворитись 05.02.2026, при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля з пішоходом).

Таким чином, між подіями транспортної травми від 05.02.2026 та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідно до висновку експерта № 1211-Е від 23.03.2026:

1.З технічної точки зору в даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «Volkswagen Passat» і.н.з. « НОМЕР_2 » (д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.18.1. та 18.4. Правил дорожнього руху.

2. В даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «Volkswagen Passat» і.н.з. « НОМЕР_2 » (д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди.

3. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки «Volkswagen Passat» і.н.з. « НОМЕР_2 » (д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 вбачаються невідповідності технічного характеру вимогам п.п.18.1. та 18.4. Правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, з причин наведених в дослідницькій частині висновку.

Порушення водієм ОСОБА_3 , вимог пунктів 2.3(б); 18.1, 18.4. ПДР України знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками, згідно яких:

2.3 (б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

18.4. Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ним вимог пунктів 2.3(б); 18.1, 18.4. Правил дорожнього руху України, а також, що внаслідок його дій потерпілий отримав тяжке тілесне ушкодження. Запевняє, що усвідомлює тяжкість вчиненого правопорушення, допомагає потерпілому, зробив для себе відповідні висновки, щиро кається. Відшкодував 15 000 грн на лікування та 25 000 грн моральної шкоди. Просить суд суворо не карати та не позбавляти права керування транспортним засобом.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілого.

Як обставини, які згідно ч.1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого діяння, яке згідно зі ст. 12 КК України є необережним тяжким злочином, його наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень потерпілого, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, має постійне місце роботи, розкаявся у вчиненому, при цьому добровільно шкоду потерпілому відшкодував.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засоби.

Разом із цим, з огляду на повне визнання обвинуваченого вини, щире каяття, необережний характер вчиненого, а також зважаючи на другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Щодо призначення додатково покарання - у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає, що особою вчинено необережний тяжкий злочин, пов`язаний з порушенням ПДР України, а тому, особа зобов`язана понести додаткове покарання - не керувати транспортними засобами протягом року, оскільки від основного покарання особа цим вироком в даний час звільняється. Разом з тим, оскільки є пом`якшуючі обставини, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання в мінімальних межах.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, визначивши іспитовий строк 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-транспортний засіб-автомобіль марки «Volkswagen» держаний номерний знак НОМЕР_3 («НОМЕР_2»), який залишено на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3 - залишити у розпорядженні власника.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати у розмірі 7328,16 гривень 60 копійок на залучення експерта (висновок експерта 1211-Е від 23.03.2026).

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1