Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №199/950/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1480/26 Справа № 199/950/26 Суддя у 1-й інстанції - ДЯЧЕНКО І. В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника Кощеєва В.М., прокурора — Коломієць В.Д., переглянувши апеляційну скаргу захисника Кощеєва В.М., на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 14 квітня 2026 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Районний суд встановив, що статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-X1V (далі - Статут), передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно з положеннями ст. 16 вказаного Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, наказами.

Відповідно до ст. 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як встановлено з положень ст. 28 Статуту, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 318 від 01.11.2024 року майор ОСОБА_1 , з 01.11.2024 року приступив до виконання службових обов`язків за посадою заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №27 від 15.01.2025 року «Про організацію роботи з проваджень у справах про адміністративні правопорушення у 2025 році» - відповідальним за облік та ведення діловодства щодо провадження у справах про адміністративні правопорушення у відповідності з вимогами чинного законодавства, контроль за виконанням постанов про адміністративні правопорушення, направлення необхідних документів на стягнення штрафів до місцевих відділів Державної виконавчої служби призначено головного спеціаліста командування (юриста) службовця ОСОБА_2 .

При цьому, згідно пункту 8 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 27 від 15.01.2025 «Про організацію роботи з проваджень у справах про адміністративні правопорушення у 2025 році» - контроль за виконанням даного наказу було покладено на заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 - начальника мобілізаційного відділення майора ОСОБА_1 .

Як вбачається з аркушу ознайомлення з наказом №27 від 15.01.2025 року - майор ОСОБА_1 був 15.01.2025 року під підпис ознайомлений з вищевказаним наказом.

Відповідно до функціональних обов`язків ОСОБА_1 , як заступник начальника, підпорядковується начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 та під час виконання рішень начальника має право віддавати накази (розпорядження) підпорядкованому особовому складу, від його імені.

Згідно статті 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Разом з тим, як вбачається зі змісту журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 17.04.2025 по 22.01.2026 з ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 були направлені за належністю для розгляду протоколи про адміністративне правопорушення, складені уповноваженою службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .

В ході перевірки зазначених обставин, заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону був направлений запит за №5-4-491ВИХ-26 від 16.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_6 на предмет підтвердження отримання протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно вище перелічених військовозобов`язаних.

20.01.2026 на адресу Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшов лист-відповідь за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , з якого вбачається, що за період часу з 17.04.2025 року по 20.01.2026 з ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст. 210-1, 210 КУпАП стосовно: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 не надходили.

Зазначені обставини свідчать, що ІНФОРМАЦІЯ_8 повноцінно заходи адміністративного реагування щодо правопорушників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 не було вжито та фактично було допущене уникнення порушника військового обліку від можливого покарання, що суперечить принципу правової визначеності та завданням Кодексу про адміністративні правопорушення, а також завдає шкоди державі.

Також слід зазначити, що починаючи з 17.04.2025 (дата набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію») стаття 276 КУпАП передбачає, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.

Однак, всупереч чинному законодавству, складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП, починаючи з 17.04.2025 уповноваженими на їх складання особами на розгляд начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо вирішення питання винесення постанов про притягнення винних осіб до відповідальності - не подавались та продовжували, відповідно до відомостей з журналу обліку протоколів, головним спеціалістом командування (юристом) службовцем ОСОБА_2 перенаправлятися до інших РТЦК та СП, при цьому, як було достовірно та поза розумним сумнівом встановлено - фактично нікуди не надсилались.

В свою чергу заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - начальником мобілізаційного відділення майором ОСОБА_1 зазначені факти ігнорувались, контроль за виконанням своїх посадових та службових обов`язків осіб, визначених в наказі №27 від 15.01.2025 ним не здійснювався, тобто майор ОСОБА_1 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов`язки, що передбачені Статутом внутрішньої служби ЗСУ, Дисциплінарним статутом ЗСУ та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 27 від 15.01.2025 та не проконтролював належність та сумлінність виконання обов`язків відповідальних службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 за складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, у період часу з 17.04.2025 по 03.12.2025 року під час несення служби на посаді заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - начальника мобілізаційного відділення, в порушення функціональних обов`язків за посадою, ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту ЗСУ, в порушення військової дисципліни, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №27 від 15.01.2025 року, Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022, вимог КУпАП, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам військової служби, не виконав свої посадові обов`язки та не виконав наказ начальника, а саме: не проконтролював виконанням посадових та службових обов`язків осіб, визначених в наказі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №27 від 15.01.2025, які є відповідальними за складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП та організацію роботи з проваджень у справах про адміністративні правопорушення, що мало наслідком не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , в діях яких були встановлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що вказує на недбалість та безвідповідальність, неналежний контроль за особовим складом, що створило негативні наслідки для держави, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1

Вимоги обгрунтовані тим, що відсутня подія правопорушення та поза увагою залишилися особи, які безпосередньо не виконали наказ і не склали протоколи. При цьому, у ОСОБА_1 не має функціональних обов`язків щодо контролю за іншими посадовими особами стосовно складання протоколів, а в наказі не зазначено, що він має обов`язок щодо такого контролю. Крім цього, відсутні докази вини ОСОБА_1 . Також, порушено порядок накладення стягнення.

Під час апеляційного перегляду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги, а прокурор заперечував у її задоволенні.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасника перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Безпосереднім об`єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Невиконання службових обов`язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов`язків. Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків. Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено перелік загальних обов`язків 138. Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується необережністю, яка може виступати у двох формах: злочинна самовпевненість або злочинна недбалість.

Злочинна самовпевненість полягає в тому, що винний передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків, які є результатом недотримання спеціальних правил, що регламентують службову діяльність військових службових осіб, але легковажно розраховує на їх відвернення.

Злочинна недбалість характеризується тим, що військова службова особа не передбачає, що в результаті недотримання спеціальних правил, які регламентують військову службову діяльність, може бути завдано шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла це передбачити.

Суб`єктом цього правопорушення є лише військові службові особи, під якими згідно з приміткою до ст. 172-15 КУпАП розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Так, як вірно встановив районний суд, що майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, у період часу з 17.04.2025 по 03.12.2025 року під час несення служби на посаді заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпро - начальника мобілізаційного відділення, в порушення функціональних обов`язків за посадою, ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту ЗСУ, в порушення військової дисципліни, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №27 від 15.01.2025 року, Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022, вимог КУпАП, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам військової служби, не виконав свої посадові обов`язки та не виконав наказ начальника, а саме: не проконтролював виконанням посадових та службових обов`язків осіб, визначених в наказі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №27 від 15.01.2025, які є відповідальними за складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП та організацію роботи з проваджень у справах про адміністративні правопорушення, що мало наслідком не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , в діях яких були встановлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що вказує на недбалість та безвідповідальність, неналежний контроль за особовим складом, що створило негативні наслідки для держави, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду.

Дані обставини підтверджуються дослідженими районним судом доказами, а саме: відомостями з протоколів про адміністративне правопорушення № 2, №3, №12, №13, №14, №15, №17, №18, № 19, № 20, № 21, № 22, №23, № 24, № 25, №26, №30, № 31, №32, №33, №34, № 35, №36, №37, №38 від 22.01.2026 року; витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 318 від 01.11.2024 року; функціональними обов`язками ОСОБА_1 ; наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 27 від 15.01.2025 «Про організацію роботи з проваджень у справах про адміністративні правопорушення у 2025 році»; аркушем ознайомлення з наказом № 27 від 15.01.2025 року; журналом обліку протоколів про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 17.04.2025 по 20.01.2026 року; запитом заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону за № 5-4-491ВИХ-26 від 16.01.2026 року; листом за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.01.2026, який 20.01.2026 (Вх. № 455-26) надійшов на адресу Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону; витягом з ЄРДР № 42025041110000685 від 03.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України; постановою першого заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 22.01.2026 про закриття кримінального провадження за №42025041110000685 від 03.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.

Отже доводи апеляційної скарги про відсутність доказів вини ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність обов`язку у ОСОБА_1 щодо контролю над іншими посадовими обов`язками, які повинні були складати протоколи, то такі доводи перевірялися районним судом. Так, відповідно до функціональних обов`язків ОСОБА_1 , як заступник начальника, підпорядковується начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 та під час виконання рішень начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 має право віддавати накази (розпорядження) підпорядкованому особовому складу, від його імені; ОСОБА_1 відповідає за: успішне виконання заходів оповіщення, призову та поставки мобілізаційних ресурсів у військові організаційні структури; планування роботи з військового обліку військовозобов`язаних, які мешкають на території відповідальності, своєчасність, повноту, точність, об`єктивність, достовірність і реальність військового обліку. Крім цього, Начальник Амур- ІНФОРМАЦІЯ_9 пунктом 8 наказу № 27 від 15.01.2025 «Про організацію роботи з проваджень у справах про адміністративні правопорушення у 2025 році» визначив, що контроль за виконанням даного наказу покладено на заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 - начальника мобілізаційного відділення майора ОСОБА_1 , який згідно аркушу ознайомлення з наказом № 27 від 15.01.2025 у той же день, тобто 15.01.2025, під підпис був ознайомлений з даним наказом.

Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33, а також ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Кощеєва В.М. - залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 14 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький