Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №203/1004/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4989/26 Справа № 203/1004/26 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику у м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” на ухвалу Центрального районного суду м.Дніпра від 06 лютого 2026 року про повернення позову, у складі судді Колесніченко О.В. у цивільній справі № 203/1004/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2026 року ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” звернулося через суд із позовом, пред`явленим до ОСОБА_1 , на предмет стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором №8816452 від 13 березня 2025 року у загальному розмірі 22 203,50 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м.Дніпра від 06 лютого 2026 року позовну заяву ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернуто позивачу.

Повернуто ТОВ “ФК “Європейська агенція з повернення боргів” сплачений судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 150828 від 16 січня 2026 року.

Роз`яснено позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (а.с.57-59).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» завантажена до підсистеми «Електронний суд» у вигляді відсканованого паперового документа у PDF-форматі, що не є електронним документом, а є електронною копією паперового документа, а тому не може братися судом до уваги як належним чином подана позовна заява. Суди приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів лише як завірені копії оригіналів документів. Подана представником позивача позовна заява не є створеною із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду та не надіслана засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, як встановлено у пункті 26 Положення №1845/0/15-21, що суперечить також положенням ст. 14,43 ЦПК України, положенням ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та є підставою для застосування п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України.

Не погодившись з такою ухвалою, ТОВ “ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у лютому 2026 року через свого представника Костюшка П.М. в підсистемі “Електронний суд” звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.67-70).

Апеляційна скарга мотивована належним формуванням та направленням у підсистемі “Електронний суд” позовної заяви, пред`явленої до ОСОБА_1 . Вважає, що суд першої інстанції вдався до надмірного формалізму при вирішенні повернення позову позивачеві з цих підстав. Також скаржник наголошує на тому, що процесуальний закон не ототожнює форму створення електронного документу із способом його технічного формування в інтерфейсі системи, а визначальним є факт подання документу через ЄСІТС та його підписання КЕП. Суд першої інстанції ототожнив технічні особливості функціонування підсистеми з процесуальними вимогами закону, що призвело до необґрунтованого обмеження права позивача на судовий захист. Скаржник вважає, що позовна заява була подання через підсистему ЄСІТС із дотриманням вимог ч.8 ст. 43 ЦПК України та підписана кваліфікованим електронним підписом представника позивача, а відсутність її створення саме у вбудованому текстовому редакторі не передбачена процесуальним законом як підстава для повернення чи залишення без руху, що свідчить про порушення права позивача на доступ до правосуддя.

Відповідач, не скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подавала, але, в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Згідно із частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, позовна заява ТОВ “ФК “ЄАПБ” подана до суду через підсистему «Електронний суд», проте вона не містить підпису особи, що її подала. При цьому, позовна заява подана до суду у вигляді відсканованого паперового документа у PDF-форматі, що завантажений до підсистеми «Електронний суд» в якості додатку, що не є електронним документом, а є електронною копією паперового документа

Позовна заява повинна бути подана в такій підсистемі як електронний документ в якості оригіналу, а електронні копії паперових документів лише як завірені копії оригіналів документів.

Подана представником позивача позовна заява не є створеною із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду та не надіслана засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, як встановлено у пункті 26 Положення №1845/0/15-21.

Подана представником позовна заява в Електронному суді прикріплена, як додаток (зображення). При цьому накладення представником електронного цифрового підпису на заяву не свідчить про дотримання вимог щодо її підписання, а лише засвідчує правовий статус електронної копії паперового документа.

Ухвалюючи про повернення позову позивачеві, суд першої інстанції вважав, що встановив, що подана позовна заява ТОВ “ФК “ЄАПБ” не відповідає вимогам ст. 14, ч.8 ст. 43 ЦПК України, ст.17 ЗУ “Про електронні довірчі послуги”, ст. 7 ЗУ “Про електронні документи та електронний документообіг” та положенням Порядку функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року а, відтак, підлягає поверненню позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду та встановленими фактичними обставинами справи.

За ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 184 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, який має відповідати вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Також, відповідно до ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч.8 ст.43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції при вирішенні питання відкриття провадження у справі перевіряє відповідність поданого позову вищенаведеним нормам процесуального закону, при цьому, звернення до суду з позовною заявою в електронній формі має свої особливості, як вірно зазначив суд першої інстанції, пославшись на вимоги ч.ч.1,4,5,6,8 ст.14 ЦПК України щодо функціонування в судах Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Скаржник стверджує, що він звернувся до суду саме в такій системі, зокрема, у підсистемі “Електронний суд” з використанням КЕП, а позовна заява ним подана згідно інструкцій усіх технічних вимог цієї підсистеми, що передбачено Технічним описом програмного інтерфейсу електронного суду для корпоративних користувачів, що відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України.

Однак, з такими доводами скаржника погодитись не можна, адже Технічний опис програмного інтерфейсу електронного суду для корпоративних користувачів не регулює відповідне підтвердження оригіналу процесуального документу, що подається позивачем, тоді як у випадку подання саме позовної заяви до суду в електронній формі, вона повинна бути скріплена електронним цифровим підписом такої особи (підписанта) та сформована у формі електронного документу, що міститься у такі підсистемі ЄСІТС. Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.

Разом з цим доводи скаржника про те, що суд першої інстанції ототожнює форму створення електронного документу із способом його технічного формування в інтерфейсі системи, та визначальним є той факт, що документ поданий через систему ЄСІТС та його підписано КЕП, колегія суддів відкидає, оскільки позовну заяву ТОВ “ФК “ЄАПБ”, пред`явлену до ОСОБА_1 , надіслано у відсканованому форматі PDF та на таку позовну заяву не накладався кваліфікований електронний підпис уповноваженого представника позивача, як це передбачно ч.8 ст. 43 ЦПК України. Крім того, така відсканована форма документу не стосується технічного інтерфейсу підсистеми та не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України.

Пунктом 1 ч.4 ст.185 ЦПК України встановлено, що заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовна заява у справі, що переглядається, не підписана у відповідності до вимог процесуального закону, не є оригіналом, що створений у форматі підсистеми “Електронний суд”, а є електронною копією письмового документу, що є результатом повного відтворення інформації та реквізитів паперового документу у електронно-цифровій формі, що стало підставою для застосування п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України і не спростовано скаржником.

Колегія суддів доходить висновку, що доводи, приведені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин, чому дана належна правова оцінка, і незгоди з висновками суду першої інстанції, тому підстави для застосування колегією суддів положень ст. 379 ЦПК України відсутні.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без порушень норм процесуального права, тому вона підлягає залишенню без змін на підставі ст. 375 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” - залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м.Дніпра від 06 лютого 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено “19” травня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров