Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №635/6970/25 — Харківський районний суд Харківської області

15.05.26

Справа №635/6970/25

Провадження №3/635/181/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., за участю: секретаря судового засідання Гончарової К.Д., захисника-адвоката Клочкової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2025 року о 04 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Форд Фокус, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в сел. Безлюдівка Харківського району Харківської області, вул. Нагірна, буд. 57, з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, млява мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARLJ0409 та в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Клочкова А.О. в судовому засіданні просила провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Як на підставу закриття провадження по справі захисник Клочкова А.О. посилалася на такі обставини:

- у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом;

- працівниками поліції у ОСОБА_1 не було встановлено ознак алкогольного сп`яніння, а тому його направлення на огляд на стан алкогольного сп`яніння є безпідставним та протиправним;

- ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, він висловив свою згоду, проте враховуючи, що він є військовослужбовцем і мав при собі службову зброю, просив дочекатися приїзду побратимів і передати їм ключі від автомобіля та зброю, проте працівники поліції безпідставно відмовили в проханні ОСОБА_1 та протиправно склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП;

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом;

- працівниками поліції під час виконання своїх службових обов`язків порушені вимоги інструкції № 1026, оскільки останніми не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинки транспортного засобу, весь процес спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , оформлення адміністративного матеріалу. До матеріалів справи долучено 8 відеофайлів, які датуються 01 січня 2020 року, що не відповідає викладеним в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення обставинам. В п.п. 10,11 протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що до нього додається запис бодікамери № 113057280/71, проте долучені до матеріалів справи відеозаписи не містять посилань на те, ким, за допомогою якого приладу і його серійного номеру здійснена відеофіксація. Вказані вимоги свідчать про істотне порушення вимог інструкції від 18 грудня 2018 року № 1026 та недопустимість відеофайлів;

- ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, є спеціальним суб`єктом правопорушення у розумінні КУпАП. Відносно військовослужбовців під час виконання службових обов`язків діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться не працівниками поліції, а виключно посадовою особою , уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, відповідно до порядку, встановленого ч.ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП. Згідно копії військового квитка ОСОБА_1 на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення від 17 липня 2025 року був та на теперішній час є військовослужбовцем та з 19 липня 2025 року перебував на службі та виконував обов`язки військової служби. Працівниками поліції був встановлений факт перебування ОСОБА_1 в статусі військовослужбовця та виконання ним обов`язків військової служби. Враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та під час зупинки транспортного засобу виконував обов`язки військової служби, його огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, або командиром його військової частини, а не працівниками поліції. Відтак, огляд, проведений працівниками поліції, є недійсним.

Крім того, захисник Клочкова А.О. в судовому засіданні просила у разі притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, вирішити питання щодо можливості застосування аналогії закону та призначення ОСОБА_1 більш м`якого стягнення, ніж передбачене законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396017 від 19 липня 2025 року,складеного стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARLJ0404 не проводився, у зв`язку з відмовою водія;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджується, що 19 липня 2025 року о 04 годині 30 хвилин водій ОСОБА_1 направлявся поліцейськими до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, водій ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився;

- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, яким підтверджується, що на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 вчинив дії, що свідчать про його ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

За ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

За п. 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Згідно з п. 8 зазначеного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Сукупністю досліджених у справі доказів підтверджується, що водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського вчинив дії, що свідчать про його ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження огляду у встановленому законом порядку з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Відтак, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів сторони захисту, то суддя зазначає наступне.

Посилання сторони захисту на те, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом суддя вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вони спростовуються відеозаписом, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортними засобом.

Щодо доводів захисника про те, що наданий відеозапис не містить повної фіксації перебігу події 19 липня 2025 року, зокрема, факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , зупинки його транспортного засобу, процедури оформлення адміністративного матеріалу транспортного засобу, то суддя зазначає наступне.

Суддя переглянув відеозапис, долучений до проколу про адміністративне правопорушення, та встановив, що зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейського та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відеозапис, що долучений до матеріалів провадження, узгоджується з іншими доказами по справі, які у своїй сукупності повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Доводи захисника щодо невідповідності дати, зазначеної на відеозапису, даті складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд не приймає, оскільки така розбіжність сама по собі не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення та не свідчить про недопустимість доказів. Суддя враховує, що технічні засоби відеофіксації можуть містити некоректно встановлені дату та час, а тому вирішальне значення має зміст відеозапису, його узгодженість з іншими доказами у справі та можливість ідентифікувати подію і особу водія.

Наданий відеозапис узгоджується з іншими доказами у справі, надає можливість ідентифікувати подію та особу водія, а тому суддя вважає його належним та допустимим доказом.

Доводи захисника про те, що відеозаписи не містять посилань на те, ким, за допомогою якого приладу і його серійного номеру здійснена відеофіксація не спростовують висновків суду, оскільки відеозаписи були долучені уповноваженими працівниками поліції в межах виконання ними службових повноважень.

Твердження сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння суддя не приймає до уваги, оскільки підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.

Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, поліцейським викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суддя зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння.

Суддя зважає на те, що відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння спростовуються відеозаписом, на якому зафіксовані дії останнього щодо ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є спеціальним суб`єктом правопорушення і підлягає огляду в порядку ст. 266-1 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Так, згідно з ч.9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Вирішуючи питання про порядок огляду військовослужбовця, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, крім іншого, суди в кожному конкретному випадку мають встановлювати факт виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Натомість суддею не встановлено факту виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби під час відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому його дії мають кваліфікуватися за ч.1 ст. 130 КУпАП, а його огляд на стан алкогольного сп`яніння має здійснюватися за правилами ст. 266 КУпАП.

Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, то вони жодним чином не впливають на обставини вчинення адміністративного правопорушення, кваліфікацію дій ОСОБА_1 та не спростовують факту вчинення ним цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Громадянин ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 16 лютого 2017 року, що підтверджується довідкою інспектора САП Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області І. Дудко.

Відтак, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Підстав для застосування аналогії закону та призначення ОСОБА_1 більш м`якого адміністративного стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, суддею не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч.1, 248, 251,252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківська область/Харківобл./21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 18 травня 2026 року.

Суддя І.В.Березовська