Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №728/926/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/926/26

Номер провадження 1-кп/728/106/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Бахмач

Бахмацький районний суд у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження, відомості про яке 26.12.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025270390000348, стосовно обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодон, Луганської області, особи ромської національності, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, утримання неповнолітніх/недієздатних не здійснюючого, освіта професійна, непрацюючого, на обліку лікарів нарколога/психіатра не перебуваючого, раніше судимого, останній раз вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.10.2017 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 187 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16.06.2023,

у ймовірному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі також – КК України),

а також за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілої– ОСОБА_5 ,

потерпілого – не з`явився,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. Обвинувачений ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки “ЗАЗ FORZA”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на автодорозі по вул. Центральна в с. Красне, Ніжинського району, Чернігівської області, неподалік господарства за адресою вул. Центральна, буд. 16, с. Красне, Ніжинського району, Чернігівської області, в напрямку від с. Митченки, Ніжинського району, Чернігівської області до м. Конотоп, Сумської області, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки “ВАЗ 2105” реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по зустрічному напрямку по своїй смузі.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки “ЗАЗ FORZA”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла п`ятого поперекового хребця, закритого багато уламкового перелому нижнього суглобового кінця правої променевої кістки та закритого лінійного перелому нижнього епіметафізу правої ліктьової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров`я, строком понад 21 день та пасажир автомобіля “ВАЗ 2105” реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми, яка виражалася струсом головного мозку, закритого перелому лівого поперечного відростку п`ятого поперекового хребця, а також закритої травми грудної клітини, яка виражалася переломами ребер з обох сторін та правобічним гемо пневмотораксом, закритої травми тазу, яка виражалася переломом правої вертлюжної впадини з порушенням цілісності тазового кільця, заднім вивихом правого стегна та переломом голівки правої стегнової кістки, а також переломом лобкової та сідничної кісток, закритого перелому тіл обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, закритого перелому – вивиху лівої таранної кістки та закритого перелому нижніх суглобових кінцівок обох кісток лівої гомілки з вивихом ступні назовні, які відносяться до ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння і за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження тяжкого ступеня тяжкості.

У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі), пункт 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), пункт 12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що є причиною та умовою виникнення та настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з її наслідками, які наступили в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

2. Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив, що він погоджується з обвинуваченням і жалкує про вчинене.

Зазначив, що 26 грудня 2025 року приблизно об 11 годині ранку вони з дружиною поверталися з м. Новгород-Сіверська до м. Конотоп, де перебували в особистих справах. Обвинувачений ОСОБА_3 був за кермом близько півтори години і не був втомленим. Його активний водійський стаж становить приблизно 5-6 років. Дорога, якою вони рухалися, була слизькою і тому швидкісний режим руху транспортного засобу під його керуванням знаходився у діапазоні від 50 до 60 км/год. На повороті він помітив яму на дорозі та спробував її об`їхати зліва, однак, хоч різких рухів кермом не робив, автомобіль почав зміщуватися до правого узбіччя, а потім пішов у ліву сторону на полосу для руху зустрічних транспортних засобів, де і відбулося зіткнення. Одразу після зіткнення відстібнув пасок безпеки дружини і надавав їй першу допомогу, а потім – намагався надати допомогу пасажиру іншого автомобіля, але у цей час на місці події з`явилося вже багато людей, хтось викликав швидку і потерпілого ОСОБА_7 та потерпілу ОСОБА_5 було госпіталізовано.

У подальшому намагався зв`язатися у лікарні з потерпілим ОСОБА_7 , щоб запропонувати свою допомогу, однак це спочатку не вдалося і тільки через певний проміжок часу вони знайшли порозуміння та обвинувачений надав матеріальну допомогу для покриття збитків, нанесених ушкодженням здоров`я.

На стадії досудового розслідування він добровільно повідомив всю інформацію стосовно обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Під час судових дебатів просив Суд врахувати, що, не зважаючи на свою складну життєву історію, він змінив ставлення до життя, щиро розкаюється у вчиненому та просить суворо його не карати.

ІІІ. Позиція потерпілих.

3. Потерпіла ОСОБА_5 , допитана під час судового розгляду, повідомила, що вона є дружиною обвинуваченого.

Вказала, що не пам`ятає багато деталей події, а з того, що пам`ятає – вони їхали з чоловіком у автомобілі і була слизька дорога, якою неможливо було рухатися швидко. Вона побачила зустрічну машину і впала на чоловіка. Автомобілі зіткнулися своїми правими сторонами. Вона була госпіталізована до Бахмацької ЦРЛ на три дні, а потім відправлена додому, де за нею увесь час здійснював догляд обвинувачений ОСОБА_3 . Він перепросив за нанесену шкоду і потерпіла його пробачила, претензій морального та матеріального характеру у неї немає.

Під час судових дебатів також просила суворо не карати обвинуваченого.

4. Потерпілий ОСОБА_7 не з`явився у судове засідання, однак направив заяву від 23.04.2026, за змістом якої інформував Суд, про те, що обвинувачений ОСОБА_3 компенсував йому заподіяну шкоду і претензій морального та матеріального характеру до нього він теж немає.

ІV. Оцінка Суду.

5. Судом, згідно із статтею 316 Кримінального процесуального кодексу України (далі також – КПК України), призначено розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликано для участі в ньому учасників кримінального провадження.

6. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

7. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункт 1).

8. Враховуючи показання обвинуваченого та потерпілої, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною другою статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

9. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

V. Призначення покарання.

10. На думку прокурора достатнім покаранням за вчинене є покарання у виді позбавлення волі, у межах наближених до мінімальної санкції частини статті кримінального закону, за якою обвинувачується ОСОБА_3 .

11. Потерпіла ОСОБА_5 погодилася з думкою прокурора щодо запропонованого покарання.

12. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення було встановлено обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України, а саме – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

12.1. Щире каяття обвинуваченого проявилося в критичній оцінці ним своїх діянь шляхом визнання вини у повному обсязі, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись;

12.2. Активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надає допомогу органам досудового розслідування або суду у з`ясуванні тих обставин його вчинення, що мають істотне значення для повного його розкриття. Активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, серед іншого, означає:

1) повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі,

2) надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб,

3) викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні,

4) видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.

Так, учасниками судового провадження не заперечувалось, що на досудовому розслідуванні обвинувачений ОСОБА_3 розповів про час, місце вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочинів), назвав інші обставини вчиненого, що стало наслідком його швидкого розкриття. Вказані обставини він підтвердив у судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному проваджені.

12.3. Також слід зазначити, що згідно з пунктом 2-1 частини першої статті 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання, віднесено надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

Слід врахувати, що така форма поведінки особи є різновидом так званого дійового каяття, яке полягає в тому, що здійснюється: а) особою, яка вчинила кримінальне правопорушення; б) після його вчинення, але до ухвалення вироку; в) добровільно; г) шляхом активних дій; ґ) для відвернення, зменшення чи відшкодування злочинних наслідків.

Враховуючи, що інші учасники судового розгляду не заперечували стосовно правдивості показань обвинуваченого, Суд вважає за можливе врахувати надання допомоги потерпілій безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та потерпілому у подальшому в якості обставини, яка пом`якшує покарання.

13. Обставини, які обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України Судом не встановлено.

14. Вирішуючи питання про призначення покарання Суд враховує, що санкцією частини статті, інкримінованої обвинуваченому, визначено основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке не є обов`язковим.

15. Призначаючи покарання Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК України враховує:

15.1. ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином;

15.2. враховує наслідки та обставини вчиненого (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

15.3. особу винного – його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

15.4. наявність місця проживання та характеристики, яка містить позитивну інформацію;

15.5. наявність декількох обставини, які пом`якшують покарання, і відсутність обставин, що обтяжують його;

15.6. те, що він має судимість;

15.7. його посткримінальну поведінку, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України, готовність понести покарання за вчинене діяння.

16. За таких обставин, Суд доходить висновку, що в даному випадку відсутні підстави для обрання покарань ОСОБА_3 не пов`язаних з позбавленням волі, але обираючи таке є всі підстави обрати його не в межах максимальної санкції статті закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

17. Проте Суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

18. При цьому Суд, окрім наведених вище мотивів, в даному конкретному випадку враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК України).

19. У цій ситуації важливу роль також відіграє і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК України у правовідносинах, що розглядаються.

20. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_3 статті 75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим правопорушенням та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

21. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

22. Також, виходячи з наведених мотивів у пункті 15 цього вироку і додатково беручи до уваги те, що призначення покарання впливає на формування суспільної думки, яка має бути непохитною у неприпустимості нехтуванням вимог Правил дорожнього руху та чіткого розуміння про невідворотність справедливого покарання за вчинення тяжкого злочину, де потерпілими є двоє осіб, а також, що у зв`язку з неналежним використанням права керування транспортними засобами обвинувачений наразив на суттєву небезпеку себе та інших учасників дорожнього руху і використання транспортного засобу обвинуваченим не пов`язано з отриманням засобів до існування, Суд знаходить підстави для застосування до останнього даного виду додаткового покарання.

23. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань ОСОБА_3 . Суд не знаходить.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

24. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

25. На підставі частини другої статті 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню процесуальні витрати на користь держави за проведення судових експертиз в сумі 19 610,80 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот десять гривень 80 коп.).

26. Питання про зняття арешту необхідно вирішити відповідно до статті 174 КПК України.

27. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК України.

28. Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обирався і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, –

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку у 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

3. Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_3 :

3.1. періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

5. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

6. Стягнути зі ОСОБА_3 19 610,80 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот десять гривень 80 коп.) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертиз.

7. Скасувати арешти, накладені на транспортний засіб марки ЗАЗ, модель FORZA, державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду від 30.12.2025 у справі № 728/3419/25 (провадження № 1-кс/728/418/25), та, накладений на автомобіль марки ВАЗ, модель 2105, державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно з ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду від 30.12.2025 у справі № 728/3418/25 (провадження № 1-кс/728/417/25).

8. Речові докази, після набрання вироком законної сили,:

8.1. автомобіль марки ЗАЗ, модель FORZA, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на території ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, повернути ОСОБА_3 як власнику;

8.2. автомобіль марки ВАЗ, модель 2105, державний номерний знак НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_8 як власнику.

На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя

Бахмацького районного суду ОСОБА_1