Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №153/793/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"19" травня 2026 р. Справа153/793/26

Провадження3/153/310/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії – кулеметника 2 групи ІПС віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » військової частини НОМЕР_1 , громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №334265 від 23.04.2026 інспектор прикордонної служби 3 категорії – кулеметник 2 групи ІПС віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що 23.04.2026 о 15:00 год., під час виконання обов`язків прикордонного наряду «Чатовий» МТНС в районі прикордонного знаку 0209, порушив правила несення прикордонної служби, що виразилось у відволіканні від несення прикордонної служби перебуваючи у службовому приміщенні, незадовільному веденні спостереження та неналежному реагуванні при виявленні особи біля державного кордону України, що призвело до порушення вимог абз. 1, 5 п.9 глави 2 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України №1261 від 19.10.2015 року, в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав письмове клопотання про закриття провадження у справі, вх.№3947 від 19.05.2026, в якому просив провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання мотивує тим, що правопорушення, за яке притягається до адміністративної відповідальності, він не вчиняв, доказів не надано. З наданих матеріалів справи не вбачається, що він неякісно ніс службу, перебуваючи в складі прикордонного наряду. Відсутні дані про те, що він неналежно, неякісно та халатно віднісся до своїх обов`язків під час несення служби по охороні державного кордону України або умисно не виконував покладені на нього обов`язки. Зазначив, що він дійсно перебував в наряді в якості чатового на НТНС в районі прикордонного знаку 0209 в с.Велика Кісниця. О 15:00 він зайшов в службове приміщення НТНС, щоб на «ВІПС ОСОБА_2 » доповісти планово про результати несення служби за час чергування, які він зобов`язаний робити кожні 30 хвилин. Дотримуючись відповідних інструкцій він вийшов на зв`язок та доповів про результати несення служби. Далі, продовжуючи дотримуватись вимог інструкції, він сів за стіл, щоб записати в журнал про вихід на зв`язок з ВІПС. Записуючи у відповідний журнал про вихід на зв`язок, він помітив людину чоловічої статі у військовій формі з пістолетом, яка рухалась пішки зі сторони лісу в сторону державного кордону. Відстань між цим чоловіком та НТНС, де він знаходився, становила біля 25 метрів. Помітивши вказану особу, з метою його затримання, він відреагував миттєво, а саме: відповідно до інструкції він вибіг з приміщення та ключами закрив приміщення НТНС, оскільки його заборонено залишати відчиненим у зв`язку з тим, що в ньому зберігаються певні матеріальні цінності та зброя. Коли він наздогнав чоловіка, то він встиг віддалитись в НТНС на відстань біля 50 метрів. Наздогнавши невідомого, він представився працівником ДПСУ. В ході розмови з ним, з`ясувалось, що це була навчальна перевірка і ним виявився підполковник ОСОБА_3 , який і склав на нього протокол про адміністративне правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорт, його пояснення, службова характеристика, витяг з книги несення служби. Однак, жоден з перерахованих документів не підтверджує вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.

Відповідно до статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.172-18 КУпАП не належать до категорії справ, які розглядаються за обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому є підстави для розгляду справ у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №334265 від 23.04.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 ; рапорт начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковника ОСОБА_4 від 23.04.2026; витяг з списку особового складу, книги прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) станом з 08.00 22.04.2026 по 20.00 22.04.2026; витяг з книги прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) в період з 08:00 22.04.2026 по 20:00 22.04.2026; службову характеристику; копію службової картки; копію військового квитка, серія НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст.172-18 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України. При цьому частиною 2 вказаної норми передбачено відповідальність за вчинення діянь, передбачених частиною першою цієї статті, вчинених в умовах особливого періоду.

Разом з тим, оскільки така норма закону є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з`ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №334265 від 23.04.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за порушення вимог абзаців 1, 5 п.9 глави 2 розділу 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України №1261 від 19.10.2015 року.

Однак положення абзаців 1, 5 п.9 глави 2 розділу 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України №1261 від 19.10.2015 року визначають права прикордонних нарядів під час виконання завдань та не встановлюють обов`язків прикордонного наряду, невиконання чи неналежне виконання яких могло б утворювати об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-18 КУпАП.

Так, абзацом 1 пункту 9 глави 2 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено право прикордонних нарядів під час виконання завдань розташовуватися, пересуватися на будь-яких ділянках місцевості, перебувати на земельних ділянках, у житлових та інших приміщеннях громадян за їх згодою або без їх згоди у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності з повідомленням про це їх адміністрації, а абзацом 5 – право прикордонних нарядів самостійно, а в разі перебування транспортних засобів, товарів та інших предметів, що переміщуються через державний кордон України, під митним контролем - разом з компетентними органами проводити відповідно до законодавства огляд, у разі потреби - і супроводження зазначених транспортних засобів, товарів та предметів.

Зі змісту вказаних положень Інструкції вбачається, що вони визначають виключно права прикордонних нарядів під час виконання завдань з охорони державного кордону України, а не встановлюють конкретних обов`язків, порядку їх виконання чи заборон, порушення яких могло б свідчити про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 заява №36673/04).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу додано рапорт начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковника ОСОБА_4 від 23.04.2026 із змісту якого вбачається, що під час перевірки порядку несення служби прикордонним нарядом встановлено перебування ОСОБА_1 у службовому приміщенні та відкритий шлагбаум, який перекриває дорогу до державного кордону. Однак, вказаний рапорт не містить відомостей про тривалість перебування ОСОБА_1 у приміщенні, обставини та причини такого перебування, а також не спростовує пояснення останнього щодо здійснення планового виходу на зв`язок та ведення службової документації відповідно до встановленого порядку несення служби.

Разом з тим, слід зазначити, що наявність лише рапорта начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковника ОСОБА_4 від 23.04.2026. за відсутності будь-яких інших доказів не може слугувати достатнім доказом, який поза розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч.2 ст. 172-18 КУпАП.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 листопада 2021 року № 815, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14 січня 2022 року за № 39/37375, затверджено Порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України. Відповідно до зазначеного Порядку ним визначено підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов`язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень, а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування.

За приписами вказаного Порядку підставою для призначення службового розслідування, зокрема, є: наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов`язків; наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень; виявлення фактів завдання шкоди.

При цьому службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення; наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який учинив правопорушення; порушення вимог законодавства, організаційно-розпорядчих актів Адміністрації Держприкордонслужби, посадових інструкцій, які було допущено військовослужбовцем; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до вчиненого; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов`язків; наявність шкоди та її розмір.

Проте до матеріалів щодо вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 відповідних відомостей про результати службового розслідування та встановлення в його діях вини не долучено.

Із огляду на наведене, судом з`ясовано, що обставини, які викладені в вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та є такими, що не доведені доказами.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу означеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.172-18, 221, 247, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-18 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець