Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №130/1051/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1421/2026

130/1051/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, -

приходить до такого

Позиція позивача

Позивачка звертається до суду з цим позовом, в якому просить змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2014 року - у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) на утримання двох дітей, на 1/4 частину зі всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 1-2).

Позов обґрунтовано тим, що відповідач сплачував аліменти на користь позивачки на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18 серпня 2014 року і до досягнення старшим сином повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На сьогоднішній день син ОСОБА_4 набув повноліття та нього припинено стягнення аліментів, у зв`язку з чим розмір аліментів на молодшого сина ОСОБА_5 змінився на 1/6 частку від доходу відповідача. На даний час витрати на сина значно збільшились, зважаючи на стрімке зростання цін на продукти харчування, споживчі товари та послуги. Позивачці матеріально важко утримувати дитину. Відповідач є працездатним, а тому має можливість надавати дитині гідне утримання.

На підтвердження позовних вимог надала копію свідоцтва про народження, копію рішення суду про розірвання шлюбу, копію рішення суду про стягнення аліментів, довідку про склад сім`ї.

Позиція відповідача

Відповідач свою позицію не виклав. Правом надання відзиву на позов не скористався.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява надійшла до суду 30 березня 2026 року (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк п`ять днів для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с. 17).

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання (а.с. 16).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач особисто отримав надісланий судом пакет документів 24 квітня 2026 року (а.с.19).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Цивільного процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Згідно з копією свідоцтва про народження, сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

Позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі із 22 липня 2007 року, який рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 3 грудня 2014 року розірвано (а.с.8).

Відповідно до копії рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2014 року, справа № 130/2454/14-ц, з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент.номер НОМЕР_1 , уродженця с. Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , працюючого слюсарем в Жмеринському міжрайонному управлінні газового господарства ПАТ "Вінницягаз" - на користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18 серпня 2014 року і до досягнення старшим сином повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

Відповідно до довідки Северинівської сільської ради Жмеринського району № 104 від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , до складу її сім`ї входять її діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 9).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

При вирішенні спору суд виходить з положень статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того,чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 180, частинами першою, другою статті 1-2 статті 181 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері,батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до статті 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у статтях 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 Сімейного кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

У відповідності до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зміни розміру аліментів, позивач посилається на те, що після ухвалення первісного рішення про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання їх спільних дітей, старший син досяг повноліття та стягнення на його утримання припинено, витрати на молодшу дитину зросли і тому вона вважає, що в інтересах дитини слід змінити спосіб стягнення аліментів.

Зміна розміру аліментів на 1/4 частину зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, на думку суду не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між доходами позивача та захистом прав неповнолітньої дитини .

Висновки суду

При вирішенні питання про зміну способу стягнення аліментів суд враховує обставини викладені в позові, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, вважає що є підстави для задоволення позовних вимог та зміну способу та розміру стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме до 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, враховуючи вимоги статей 181, 182, 191 Сімейного кодексу України та виходячи з обставин справи.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 141, 223, 235 ,259, 263, 264, 265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 180, 182, 185, 191 Сімейного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2014 року у справі № 130/2454/14-ц.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відкликати виконавчий лист Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2014 року № 130/2454/14-ц після набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_3 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ