Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №932/11617/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 932/11617/25

2/703/1554/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого-судді Прилуцького В.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1435035581 у розмірі 21319 грн. 36 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1435035581. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 15249 грн. строком на 30 днів, зі сплатою річних процентів за користування кредитом в розмірі 10 % від суми боргу за договором, що в грошовому виразі складає 167 грн. 91 коп. Порядок повернення кредиту, а саме кількість та розмір платежів, періодичність внесення передбачено Графіком платежів, згідно п.6 Паспорту кредиту відповідно до якого граничні терміни повернення кредиту з 02 листопада 20220 року по 28 квітня 2023 року.

На підставі Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР – 10-2016 від 07 жовтня 2016 року від укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.

15 травня 2024 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року Реєстру Прав Вимог, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до Відповідачки в сумі 21319 грн. 36 коп., з яких: 7621 грн. 33 коп. заборгованість по тілу кредиту; 0,55 грн. заборгованість по відсоткам; 13697 грн. 48 коп. заборгованість по комісії.

Відповідачка не виконала свого зобов`язання та не здійснила відповідних платежів для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 21319 грн. 36 коп.

Оскільки, ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за вище вказаним договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вимушене звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року відкрите провадження у справі та призначений судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України не надходило. В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Від представника відповідачки, адвоката Сухомудренка Б.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідачка не визнає позовні вимоги. Заперечення на позов ґрунтуються тим, що на думку відповідачки позивачем не надано доказів перерахування коштів за кредитом та отримання нею їх. Крім того, вказує на те, що позивачем незаконно нараховано в тіло кредиту 3000 грн. сплати страхового платежу, 200 грн. і 299 грн. електронні ключі. Відповідно на вказану суму позивачем незаконно нараховувались і відсотки. Зазначає, що відповідачка є ВПО та перебуває у скрутному матеріальному становищі, не має власного житла та за випадку стягнення такої суми це призведе до безпідставного збагачення позивача та зубожіння відповідачки. З урахуванням зазначеного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторін, викладену письмово, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 лисопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1435035581. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 15249 грн. строком на 30 днів, зі сплатою річних процентів за користування кредитом в розмірі 10 % від суми кредиту, що в грошовому виразі складає 167 грн. 91 коп.

Також відповідачка підписала паспорт кредиту від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» № 5035581, який містить аналогічні умови кредитування викладені раніше у кредитному договорі, зокрема спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору.

В порушення умов Кредитного договору відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 21319 грн. 36 коп., що вбачається з розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви.

На підставі Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР – 10-2016 від 07 жовтня 2016 року від укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.

15 травня 2024 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року Реєстру Прав Вимог, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до Відповідачки в сумі 21319 грн. 36 коп., з яких: 7621 грн. 33 коп. заборгованість по тілу кредиту; 0,55 грн. заборгованість по відсоткам; 13697 грн. 48 коп. заборгованість по комісії.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» було надано копії Договору кредиту, паспорта кредиту, заяви – анкети на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР», договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР – 10-2016, договору факторингу № НІ/11/19-Ф, акту прийому – передачі реєстру Прав Вимоги за Договром факторингу № НІ/11/19-Ф, реєстру прав вимоги, а також розрахунок заборгованості за укладеним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.

За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.

Крім того факт перерахування коштів відповідачці за кредитним договором № 1435035581 підтверджується виписками по особовим рахункам кредитного договору.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Сухомудренко Б.В. заперечуючи факт отримання кредитних коштів, жодних доказів на підтвердження не отримання вказаних коштів до суду не надали. Клопотань про витребування доказів відповідачкою та її представником також заявлено не було.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачкою грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором № 1435035581 від 02 листопада 2020 року.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернула, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка не сплачувалась ні новому, ні попередньому кредитору.

При таких обставинах, суд вважає доведено вимогу позивача в частині стягнення з відповідачки 7621 грн. 33 коп. тіла кредиту.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщоінше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Договором кредиту, пунктом 5 передбачено реальну процентну ставку, що в грошовому вигляді складає 167 грн. 91 коп.

Як убачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, відсотки нараховані в розмірі 0 грн. 55 коп., які підлягають стягненню з відповідачки.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки суми боргу комісії, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, передбаченим ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час існування спірних правовідносин) загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

В кредитному договорі № 1435035581 від 02 листопада 2020 року не передбачено плату за комісію.

Отже, з огляду на те, що договором не передбачено сплати позичальницею будь – яких комісій за користування кредитом, як і Паспортом кредиту та графіком погашення кредиту, суд позбавлений можливості встановити за які саме послуги позивачем нарахована така комісія, перевірити законність її нарахування та розмір.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч.5 ст.216 ЦК України).

За правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Таким чином, складова сукупної кредитної заборгованості позичальниці у виді боргу за комісією в сумі 13697 грн 48 коп. є безпідставною і не підлягає стягненню з відповідачки.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме в сумі 1082 грн. 54 коп.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268,279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1054, 1055 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором в сумі 7621 грн. 33 коп. тіла кредиту, 0 грн. 55 коп. заборгованості по відсоткам та судовий збір в сумі 1082 грн. 54 коп, а всього 8704 грн. 42 коп.

В іншій частині позову позивачу відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий: В. О. Прилуцький