Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №544/16/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/16/26

пров. № 2/544/416/2026

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Малицької О. Л.

секретаря судового засідання Ралець О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пирятин цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №175650 від 19.03.2025 в сумі 26 617,97 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19.03.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №175650, відповідно до умов сума (загальний розмір) кредиту становить 18 750.00 грн та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 4 923.28 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №163042 від 05.12.2024 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 10 076.72 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3 750.00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією за надання кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних. Тип процентної ставки – фіксована. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Комісія за надання кредиту складає 3 750,00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 20,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 19.03.2025 р. (дата надання кредиту) по 23.07.2025 р.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

В свою чергу відповідач не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повернув, комісію та проценти за користування коштами не сплатив. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальниці за договором №175650 від 19.03.2025 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 26 617,97 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 16 204,11 грн; заборгованість по процентах – 9 812,86 грн; заборгованості за комісією – 601,00 грн.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16042025, за яким ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників №6 від 03 вересня 2025 року, в тому числі і до відповідача.

З врахуванням вищенаведеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 26 617,97 грн, судові витрати, які поніс позивач у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи, які складаються із судового збору в сумі 2 422,40 грн за подання даного позову та витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. 19 лютого 2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Пузіна Д. М. про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву мотивуючи це тим, що ним через Електронний суд отримана ухвала про відкриття провадження по даний справі лише 04 лютого 2026 року, а відповідач в Електронному суді не зареєстрований та за місцем реєстрації не проживає, а тому був позбавлений можливості надати відзив.

Суд вважає за можливе поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву.

19 лютого 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пузіна Д. М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення між сторонами оспорюваного кредитного договору, в тому числі що укладався кредитний договір у вказаний день, та був підписаний електронним підписом відповідача та представником первісного кредитора.Окрім цього, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що кредитні кошти були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 . Також відсутні належні докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача. Окрім цього, з відповіді наданої АТ «Універсал Банк» вбачається, що відсутнє підтвердження зарахування на картку відповідача кредитної суми 18 750,00 грн згідно кредитного договору №175650 від 19.03.2025, а тому з урахуванням викладеного, просив суд в задоволенні позову ТОВ «Споживчий центр» відмовити.

20 лютого 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що відповідачем не надано жодного доказу на спростування доводів позовної заяви. Кредитний договір №175650 від 19.03.2025 року був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообігу», a також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронний підпис одноразовий ідентифікатор d6617396 відправлено на номер телефону НОМЕР_2 відповідача та введено ним 19.03.2025 о 16:01:06. Окрім цього, договір містить удосконалений електронний підпис директора ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" Македонського О.Є. та електронну печатку установи, накладені 19.03.2025 року. На підтвердження цього факту долучається відповідний Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, згідно з яким підпис створено та перевірено успішно, а цілісність даних підтверджено. Факт перерахування коштів відповідачу повністю підтверджується наявними матеріалами справи та наданою випискою АТ «Універсал Банк». Окрім цього, факт переходу права вимоги до відповідача також підтверджується належними доказами. Враховуючи викладене, представник позивача просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

Позовна заява містить клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, від останнього надійшла заява про розгляд справи без їх участі із врахуванням наданого відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що 19.03.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №175650.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року,сума (загальний розмір) кредиту становить 18 750.00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 4 923.28 грн для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №163042 від 05.12.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 10076.72 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3750.00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п. 2.3. Договору (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних. Тип процентної ставки – фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Відповідно до п. 2.4. Договору (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п. 2.5. Договору (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року, комісія за надання кредиту складає 3 750,00 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 20,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п. 2.6. Договору (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року, загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 19.03.2025 р. (дата надання кредиту) по 23.07.2025 р.

Відповідно до п. 2.6.1. Договору (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року,строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Договір про споживчий кредит (публічна частина) в редакції з 21.11.2023, затверджений ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», Наказ № 35-од від 20.11.2023 року, що знаходиться в публічному доступі

Відповідно до п. 4.7. Договору (публічна частина), що діяла на момент укладення Договору (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року, кредитодавець на письмову вимогу Позичальника, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої Кредитодавцю,

Окрім цього, в матеріалах справи міститься Договір про споживчий кредит (публічна частина) в редакції з 21.11.2023, затверджений ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», Наказ № 35-од від 20.11.2023 року, що знаходиться в публічному доступі на сайті первісного кредитора.

Відповідно до п. 4.7. Договору (публічна частина), що діяла на момент укладення Договору (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року, кредитодавець на письмову вимогу Позичальника, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої Кредитодавцю,

Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За частинами 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, на підтвердження існування договірних відносин позивачем по справі було надано Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року, Заяву на видачу кредиту № 100785886 від 19.03.2025 року, Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма),

Вказані документи підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором d6617396, що був відправлений на номер телефону НОМЕР_2 відповідача та введено ним 19.03.2025 о 16:01:06.

Окрім цього, вказані документи були підписані удосконаленим електронним підписом директора ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ОСОБА_2 19.03.2025 о 15:59:39 та на них було накладено електронну печатку ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" 19.03.2025 о 15:59:40, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с.185).

Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами.

Водночас, всупереч зазначеним нормам, відповідачем та його представником не надано жодного належного і допустимого доказу для спростування факту укладення відповідачем вказаного договору позики в електронному вигляді та накладення на нього будь якого іншого підпису (одноразового ідентифікатора) ніж зазначеного у таких договорах, внаслідок чого відповідні аргументи представника відповідача суд відхиляє.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність доказів, що підтверджували б надання ОСОБА_1 кредитних коштів у відповідності з укладеним договором, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із вказаною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19); від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21); від 26.05.2021 у справі №204/2972/20 (провадження №61-168св21); від 13.10.2021 у справі №209/3046/20 (провадження №61-9207св21); від 01.12.2021 у справі №752/14554/15-ц (провадження №61-14046св21), від 01.06.2022 у справі №175/35/16-ц (провадження №61-648св21).

Суд звертає увагу на те, що саме такою випискою, наданою на запит суду АТ «Універсал Банк» від 06.02.2026, по особовому рахунку ОСОБА_1 , підтверджено реальне виконання вищевказаного договору, а саме зарахування 19 березня 2025 року коштів в сумі 10 076,72 грн (а.с. 145-146).

Щодо доводів представника відповідача про відсутність підтвердження зарахування на картку відповідача кредитної суми 18 750,00 грн згідно кредитного договору №175650 від 19.03.2025, то суд вважає їх безпідставними з огляду на таке:

Відповідно до п. 2.2.1. Договору (індивідуальна частина) №175650 від 19.03.2025 року,дійсно сума (загальний розмір) кредиту становить 18 750.00 грн, однак вказана сума була розділена на три частини:

у розмірі 4 923.28 грн для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №163042 від 05.12.2024 укладеним з Кредитодавцем;

у розмірі 10 076.72 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті;

у розмірі 3 750.00 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини, таким чином кредитні кошти саме у сумі 10 076,72 грн повинні були зарахуватися на рахунок відповідача № НОМЕР_3 , що і знайшло своє підтвердження в матеріалах справи.

При цьому, факт зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача, тобто фактичне виконання, підтверджує укладення кредитного договору №175650 від 19.03.2025.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у справі в повній мірі не виконав, заборгованість не погасив.

В матеріалах справи, наявна Картка обліку виконання договору 175650, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов`язання, в результаті чого виникла заборгованість в загальній сумі 26 617,97 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 16 204,11 грн; заборгованість по процентах – 9 812,86 грн; заборгованості за комісією – 601,00 грн.

Окрім цього, первісним кредитором була нарахована пеня в розмірі 2 800 грн, однак вказана сума не заявлена до стягнення в позовних вимогах.

Доказів, які б спростовували правильність наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем та його представником не надано, тому Картка обліку виконання договору 175650 узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16042025, за яким ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників №6 від 03 вересня 2025 року, в тому числі і до відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем було надано: копію Договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025; копію витягу з Реєстру прав вимог №6 від 03.09.2025 до Договору № 16042025 від 16.04.2025; копію Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог №6 від 03.09.2025 до Договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025; скан-копію платіжної інструкції про сплату за право грошової вимоги згідно Реєстру прав вимог №6 від 03.09.2025 до Договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025.

Таким чином ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»наділено правом вимоги до відповідача за договором №175650 від 19.03.2025.

Доказів протилежного відповідачем чи його представником надано не було.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Докази про належне виконання відповідачем взятих на себе згідно з умовами Кредитного договору №175650 від 19.03.2025, зобов`язань, повернення сум позики матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначені обставини, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 26 617,97 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 16 204,11 грн; заборгованість по процентах – 9 812,86 грн; заборгованості за комісією – 601,00 грн.

Інші аргументи представника відповідача суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і не здатні вплинути на рішення суду.

Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимога судом задоволені в повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, який був сплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції № 33277 від 26.12.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та АБ «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» домовились, що в порядку та на умовах, визначених договором, АБ «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» надає ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» юридичну допомогу.

Позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн, що підтверджується: копією договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025; копією Додаткової угоди № 25771372415 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025; копією Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025; копією свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю; копієюДовіреності адвоката.

Заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу від відповідача чи його представника не надходило.

Враховуючи вищезазначене, витрати на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн, які поніс позивач у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними доказами, а тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором №175650 від 19.03.2025 року, яка становить 26 617 (двадцять шість тисяч шістсот сімнадцять) гривень 97 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) 2 422,40 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) 7 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», 01133 м.Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: ПузінДенис Миколайович, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя О.Л.Малицька