Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №524/16226/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/16226/25

Провадження № 2/524/1517/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши в м Кременчуці в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

У С Т А Н О В И В:

18.12.2025 адвокатом Пасюком В.В. в інтересах ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» сформована позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що 02 червня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 500 доларів США та 5300 гривень, а остання зобов`язалась повернути позивачу таку ж суму грошових коштів (суму позики) в строк до 01 грудня 2025 року. Позивач вказує, що у встановлений строк - 01.12.2025 відповідач грошові кошти не повернула. Станом на день звернення до суду року розмір заборгованості за договором позики складає 5300 грн. та 500 доларів США. Просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором позики у сумі 500 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 18.12.2025 складає 21169,20 грн. і 5300 грн,. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. та у повернення сплаченого судового збору 1211,20 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.02.2026 відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

Судова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній»

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8ст. 178 ЦПК України зі згоди позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що 02 червня 2025 року між ОСОБА_1 як позикодавцем та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено договір позики, за яким позикодавець передає позичальникові грошові кошти в сумі 5300 грн. та 500 доларів США, а позичальник приймає кошти та зобов`язується повернути їх позикодавцеві у порядку визначеному цим договором.

Укладення вказаного правочину та передача ОСОБА_2 грошових коштів підтверджується розпискою, написаною відповідачем власноруч 02 червня 2025 року.

У розписці від 02 червня 2025 позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк до 01 грудня 2025 року.

На підставі викладеного вище, між сторонами мають місце договірні правовідносини, що походять з договору позики, нормативне регулювання яких визначено параграфом 1глави 71 ЦК України.

Відповідно дост.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1ст.1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2ст.1047 ЦК України).

У справі, що розглядається, судом на підставі досліджених доказів, зокрема оригіналу розписки, який надано позивачем та долучений до матеріалів справи, встановлено, що між сторонами виникло позикове зобов`язання, відповідно до якого відповідачем взято у борг у позивача грошові кошти: 5300 грн. та 500 доларів США, які відповідач зобов`язалась повернути до 01 грудня 2025 року

Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з розпискою від 02 червня 2025 року позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем ) у строк до 01 грудня 2025 року.

Тобто, дійсна воля сторін була спрямована на повернення суми позики в національній валюті України та в іноземній валюті.

Вказаний порядок визначення розміру зобов`язання відповідає положенням ст. ст.524,533 ЦК України та не суперечить вимогам (засадам) справедливості, добросовісності, розумності та усталеній практиці у сфері цивільних відносин.

Відповідно до ч.1ст.530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.526ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України)

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги, що строк повернення відповідачем ОСОБА_2 коштів за договором позики від 02 червня 2025 року є 01 грудня 2025 року, поряд з цим відповідачем кошти за договором позики в зазначений строк не повернуті та, наявність у позикодавця після спливу терміну повернення грошей оригінала розписки, свідчить про прострочення виконання позичальником свого зобов`язання, чим порушено право позивача як позикодавця за договором позики на повернення коштів, виходячи з положень ст.ст. 1046-1049 ЦК України, які регулюють спірні правовідносини, та розглядаючи зазначену цивільну справу на підставі ст.ст.12,13ЦПК України в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав зобов`язання перед позивачем щодо повернення суми позики за зазначеним договором, на підставі чого заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування позову за встановлених судом обставин.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків. Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 здійснював адвокат Пасюк В.В. Суду надано копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги та квитанцію № 86/Д від 15.12.2025.

Таким чином, враховуючи співмірність судових витрат із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000грн.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач не подавала.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5,12,13,81,89,137,141,200,259,263-264,280-289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 5300 гривень та 500 доларів США, у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , рнокпп суду не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , проживає за адресою АДРЕСА_3

Суддя: Олена Предоляк