Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №390/3085/25 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №390/3085/25 провадження № 2/403/250/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Муляві В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості в загальному розмірі 15473,64 грн. станом на 06 серпня 2025 року, яка складається із заборгованості: за тілом кредиту в сумі 14964,40 грн., за відсотками - 509,24 грн..

Позов обгрунтовано тим, що 10 грудня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, шляхом накладення удосконаленого електронного цифрового підпису, було підписано в електронній формі заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» за №0001/980/2739452/23, на підставі якої банк відкрив відповідачу поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 та надав електронний платіжний засіб - картку МС Gold PayPass. Підписавши заяву-анкету, відповідач погодився з тим, що дана анкета-заява разом із Правилами користування карткою, тарифами банку складають договір про надання банківських послуг (кредитний договір), за умовами якого відповідачу надається кредит у формі кредитної лінії із процентною ставкою протягом пільгового періоду - 001% річних та процентною ставкою 3.3% в місяць. Банк свої зобов`язання щодо надання відповідачу суми кредиту виконав повністю. Натомість відповідач, активувавши картку та користуючись кредитними коштами, своїх зобов`язань за кредитним договором не виконує належним чином, що обумовило виникнення у нього заборгованості у зазначеному вище розмірі.

З огляду на викладене, позивач прохав стягнути із відповідача на його користь заборгованість у розмірі 15473,64 грн., а також понесені ним судові витрати у виді сплаченого при подачі позову до суду судового збору в сумі 2422,40 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву АТ «ОТП Банк» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог у встановлений судом строк не подав.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник позивача АТ «ОТП Банк» згідно письмового клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви, прохав суд провести розгляд справи без його участі у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ухвалити заочне рішення (а.с.52 зворот).

12 травня 2026 року представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання по справі без його участі та ухвалення судом заочного рішення у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача (а.с.128).

12 травня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 подана заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги «ОТП Банк» про стягнення з нього заборгованості у розмірі 15473, 64 грн. визнає в повному обсязі. Судові витрати прохає стягнути відповідно до чинного законодавства (а.с.131).

Інших заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.40-41).

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10 грудня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 за допомогою удосконаленого електронного цифрового підпису була підписана заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» за №0001/980/2739452/23, згідно з умовами якої відповідач після ознайомлення з договором про видачу та обслуговування платіжних карток (далі - Договір, кредитний договір), невід’ємною частиною якого є тарифи банку та ця заява-анкета, яка є одночасно заявою на відкриття карткового рахунку, виявив намір оформити поточний (картковий) рахунок (IBAN): НОМЕР_1 із встановленням кредитної лінії в національній валюті на споживчі цілі на наступних умовах: розмір фіксованої процентної ставки становить 3,3% в місяць або річних, а впродовж пільгового періоду - 0,01% річних; розмір кредитного ліміту від 1000,00 грн. до 500000,00 грн.; строк дії кредитної лінії - 12 календарних місяців з правом продовження; всі інші умови кредитування (у тому числі права, обов’язки та відповідальність клієнта) визначені у розділі 8 Кредитування» Публічної частини Договору та у тарифах банку (а.с.54-58).

Відповідач ОСОБА_1 також підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, викладені у паспорті споживчого кредиту, що були надані йому до укладення кредитного договору про споживчий кредит (а.с.57-58).

Отже, приєднання відповідача до запропонованих банком умов вчинене у письмовій формі та відповідає положенням ст.634 ЦК України.

Факт підписання 10 грудня 2023 року зазначеної вище анкети-заяви, яка включає умови кредитування у вигляді узгодженого сторонами розміру кредитної лінії, строку кредитування та відсоткової ставки за користування кредитним лімітом, відповідачем по справі ОСОБА_1 під час судового розгляду спростований не був.

Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору відповідач ОСОБА_1 отримав станом на 04 березня 2024 року кредит у вигляді встановленого на поточний рахунок № НОМЕР_2 кредитного ліміту в сумі 10000,00 грн., який 17 травня 2024 року був підвищений до 20000,00 грн., а станом на 11 червня 2025 року зменшений до 14800,00 грн. (а.с.59).

Визнання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором №0001/980/2739452/23 від 10 грудня 2023 року підтверджується випискою з його карткового рахунку, з якого вбачається періодичне внесення відповідачем грошових коштів на погашення кредиту (зокрема, 13 грудня 2023 року - 200,00 грн., 03 січня 2024 року - 4500,00 грн. 05 квітня 2024 року - 173,68 грн. та ін.) (а.с.60-69).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором заборгованість відповідача за наданим кредитом за період з 12 грудня 2023 року по 05 серпня 2025 року складає 15473,64 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 14964,40 грн. та заборгованості за процентами в сумі 509,24 грн. (а.с.71-76).

Під час судового розгляду відповідачем з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані банком докази отримання та користування ним кредитними коштами.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З урахуванням викладеного, судом встановлений факт перебування сторін по справі у договірних відносинах, що підтверджується підписанням 10 грудня 2023 року відповідачем по справі заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0001/980/2739452/23, в якій сторони погодили умови надання позивачем грошових коштів (кредиту) відповідачу, як клієнту, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, який встановлюється у вигляді кредитної лінії (до 500000,00 грн.), фіксованої процентної ставки (3,3%), строку кредитування (дії кредитної лінії) - 12 місяців з правом продовження, а також випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , яка містить відомості про користування ним кредитними коштами (здійснення покупок, переказів) та внесення періодичних платежів на погашення заборгованості за отриманим кредитом, починаючи з 13 грудня 2023 року (внесена сума платежу 200,00 грн.).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивач АТ «ОТП Банк» згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору від 10 грудня 2023 року виконав взяті на себе зобов’язання, надавши відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у виді встановленого на відкритий йому поточний рахунок кредитного ліміту із визначеним строком дії кредитної лінії.

Натомість відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконував в повному обсязі, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти у вигляді щомісячних платежів для погашення заборгованості за кредитом та відсотками в розмірах, визначених умовами укладеного між ним та банком кредитного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором від 10 грудня 2023 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 06 серпня 2025 року складає 15473,64 грн., з яких: 14964,40 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 509,24 грн. - заборгованість за відсотками.

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов’язань за укладеним з банком договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку кредитної заборгованості та її розміру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов’язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності кредитного договору, укладеного між ним та АТ «ОТП Банк» 10 грудня 2023 року.

Зазначений договір з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавався судом недійсним.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснював часткове виконання умов договору шляхом внесення грошових сум на погашення кредиту (зокрема, 13.12.2023 - 200,00 грн., 03.01.2024 - 4500,00 грн., 08.02.2024 - 150,00 грн. 23.02.2024 - 1500,00 грн., 05.04.2024 - 173,68 грн., 07.05.2024 - 218,38 грн., 13.06.2024 - 300,00 грн., 28.07.2024 - 20,00 грн., 09.08.2024 - 310,00 грн., 19.09.2024 - 300,00 грн. та ін.); кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і її розміру.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов’язань за кредитним договором №0001/980/2739452/23 від 10 грудня 2023 року щодо сплати кредиту та інших платежів (процентів) у передбачених ним розмірі та строки, внаслідок чого приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь позивача АТ «ОТП Банк» заборгованості за цим договором в загальному розмірі 15473,64 грн..

VI. Розподіл судових витрат.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач АТ «ОТП Банк» звернувся до суду з позовом майнового характер, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2901611064 від 14 жовтня 2025 року (а.с.2).

За змістом ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно положень ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті в першому судовому засіданні, призначеному на 12 травня 2026 року, була подана письмова заява про визнання ним позову АТ «ОТП Банк» в повному розмірі заборгованості.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог АТ «ОТП Банк» та визнання позову відповідачем ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті, у відповідності до ч.1 ст.142 ЦПК України, з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь позивача АТ «ОТП Банк» підлягають стягненню судові витрати у виді 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору при поданні позову до суду в розмірі 1211 грн. 20 коп., а 50 відсотків сплаченого судового збору, що складає суму 1211 грн. 20 коп., підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №0001/980/2739452/23 від 10 грудня 2023 року в загальному розмірі 15473 грн. 64 коп. (п’ятнадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні шістдесят чотирикопійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» в порядку розподілу судових витрат 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду, в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Повернути Акціонерному товариству «ОТП Банк» з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), сплаченого позивачем згідно платіжного доручення №2901611064 від 14 жовтня 2025 року.

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», адреса місцезнаходження: вул.Жилянська, буд.№43 м.Київ, поштовий індекс 01033, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21685166.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 15 травня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова

.