Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №367/13019/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/13019/25

Провадження №2/367/2365/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18 травня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі

головуючого судді Білогруд О.О., за участю секретаря судового засідання Гончаренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

установив:

позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просила розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , а також стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову зазначила, що 13.08.2022 між нею та ОСОБА_2 . Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) зареєстровано шлюб, за актовим записом № 337. Вони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, виховання дитини, через несумісність характерів та втрату поваги один до одного. Спір про зо поділ майна відсутній. Суперечки про місце проживання спільної дочки ОСОБА_3 не мають, дитина залишається проживати з позивачкою. Позивачка зазначає, що на підставі статті 112 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідач вже більше двох років, не бере участі у вихованні та утриманні спільної дитини. Дитині має бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, такий рівень у будь якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум на кожну дитину. Такий рівень, позивачка не має змоги забезпечити. З огляду на викладене просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену цивільну справу передано судді Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О. Ухвалою від 27.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судові засідання 12.01.2026, 05.03.2026 та 29.04.2026 позивачка не з`являлася, на адресу суду нею надіслано заяви про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та просила суд їх задовольнити. Відповідач також в указані судові засідання не з`являвся, повідомлявся судом належним чином в установленому законом порядку. Зокрема, судові повістки направлено за адресою його зареєстрованого місця проживання, які повернуто до суду з відмітками "адресат відсутній за указаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 29.04.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

У зв`язку з відсутністю учасників на підставі положень статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснювалося.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).

Фактичні обставини, встановлені судом.

13.08.2022 між відповідачем ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) укладено шлюб, який зареєстрований Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), про що 13.08.2022 зроблено актовий запис за №337, указане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . У сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка – ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.08.2022.

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Сім`я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно з частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України).

Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відповідно до частини другої статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до частини третьої статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини першої статті 27 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995, та статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку.

Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано (частина друга статті 27 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995).

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (статті 141 СК України). Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 СК України). Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частини перша, друга статті 155 СК України).

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Тобто обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги статей 182 та 183 СК України.

Суд зауважує, що обов`язок з утримання дитини покладений на обох батьків.

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно - сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи його розірвання, тобто шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається, враховуючи, що сторони ініціативи щодо примирення не проявили, відповідач заперечень проти задоволення позовних вимог не подав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів слід допустити до негайного виконання у мужах платежу за один місяць.

При цьому, суд вважає на необхідне звернути увагу на таке.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У зв`язку із задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , на підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору у розмірі 1211,20 грн.

З урахуванням наведеного‚ на підставі статей 24, 56, 105, 110, 112, 180, 182-183, Сімейного кодексу України та керуючись статтями 12, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 273, 280, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

2. Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (до шлюбне прізвище ОСОБА_4 ), уродженкою міста Тальне, Тальнівського району, Черкаської області, Україна, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем міста Ірпеня, Київської області, Україна, зареєстрований 13.08.2022 у Бучанському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), за актовим записом № 337, - розірвати.

3. Після набрання законної сили рішення суду про розірвання шлюбу направити до органу Державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

4. Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви про стягнення аліментів, а саме з 28.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

5. Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) понесені нею судові витрати у виді судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

6. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

8. Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2026.

Відомості про учасників:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстрєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Білогруд