Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №361/3643/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3643/24

Провадження № 2/361/3542/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.26

31 березня 2025 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі – Михальовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі часток майна, що перебуває у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа.

В обгрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначено, що згідно копії договору від 07.10.1970 року, чоловік позивача – ОСОБА_5 – придбав у власність 2/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, від 24.08.2023р., на момент звернення із позовною заявою, житловий будинок з господарськими спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 – перебуває у спільній частковій власності таких осіб:

- ОСОБА_1 – 2/3 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.06.2011р. та до складу майна входять: будинок «А-1» загальною площею 131,1 кв.м., житловою площею 76,5 кв.м. з надвірними будівлями: сарай л-кухня «Е», погріб «Ж», вбиральня «З», сарай «Б», погріб «В», вбиральня «Г», огорожа «№», альтанка «И»);

- ОСОБА_4 – 1/9 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2004р. та до складу майна входять: будинок «А-1», сарай л-кухня «Е», погріб «Ж», вбиральня «З», сарай «Б», погріб «В», вбиральня «Г», огорожа «№») ;

- ОСОБА_3 – 1/9 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2004р. та до складу майна входять: будинок «А-1», сарай л-кухня «Е», погріб «Ж», вбиральня «З», сарай «Б», погріб «В», вбиральня «Г», огорожа «№»);

- ОСОБА_6 – 1/9 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.03.2009р. та до складу майна входять: будинок «А-1», сарай л-кухня «Е», погріб «Ж», вбиральня «З», сарай «Б», погріб «В», вбиральня «Г», огорожа «№»).

Вулицю «Пархоменка» було перейменовано на вулицю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі рішення Броварського міської ради №52-04-07 від 25.12.2015р.

Фактично, більше 50 років, будинок розділений між співвласниками на два окремі домоволодіння, яким рішенням виконкому Броварської міської ради Київської області №553 від 15.09.2015р., присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_2 - на 2/3 частини домоволодіння позивача, а також поштову адресу – АДРЕСА_1 – на частину будинку відповідачів.

Поділити вищевказане майно в натурі позивач позбавлений можливості, шляхом укладення договору між співвласниками, та посвідчити його нотаріально, оскільки, відповідач ОСОБА_7 не надає такої згоди, незважаючи на наявну згоду інших відповідачів.

Враховуючи наведене, позивач просить суд виділити в натурі належні на праві власності ОСОБА_1 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, приміщення будинку загальною площею 81,8 кв.м., житловою площею 51,4 кв.м., припинивши її право спільної часткової власності на вказане майно. Також просить суд виділити в натурі на праві власності відповідачам ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на належну їм 1/3 частку у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як окреме індивідуально визначене нерухоме майно.

Сповіщена про час та дату розгляду справи позивач ОСОБА_1 до зали суду не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Також подала заяву про зміну предмету позову та просила суд, враховуючи наявний доказ – висновок експерта №1360/12/2025 від 03.12.2025р. – здійснити поділ майна в натурі на підставі варіанту поділу №1 та вважала, що відхилення від ідеальної долі на 3,5 кв.м. для неї є незначним, а тому не претендує на отримання компенсації вартості цієї площі від відповідачів.

Сповіщені належним чином про час та дату розгляду справи відповідачі до зали суду не з`явились. Від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли заяви про визнання позовних вимог ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи , суд доходить наступного.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана «ідеальна частка у праві власності на спільне майно», яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності.

Частинами третьою, четвертою статті 357 ЦК України передбачено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна; співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з пунктами 3.1, 3.3 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, розрахунок часток у спільній власності на об`єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об`єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлювальних документів. За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.

З вищезазначених норм матеріального права вбачається, що підставою для збільшення частки у праві спільної часткової власності є поліпшення спільного майна такою особою, які не можна відокремити.

Відповідно до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Положеннями частини першої статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин першої, другої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. За для здійснення поділу спірного домоволодіння та земельної ділянки, на якій воно розташовано, у матеріалах справи міститься експертний висновок із запропонованими варіантами поділу.

Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними (частина перша статті 367 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України співвласник має право на надання йому в окреме володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтями 364, 367 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до суду, власниками спірного будинку є: ОСОБА_1 – 2/3 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.06.2011р. та до складу майна входять: будинок «А-1» загальною площею 131,1 кв.м., житловою площею 76,5 кв.м. з надвірними будівлями: сарай л-кухня «Е», погріб «Ж», вбиральня «З», сарай «Б», погріб «В», вбиральня «Г», огорожа «№», альтанка «И»); ОСОБА_4 – 1/9 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2004р. та до складу майна входять: будинок «А-1», сарай л-кухня «Е», погріб «Ж», вбиральня «З», сарай «Б», погріб «В», вбиральня «Г», огорожа «№») ; ОСОБА_3 – 1/9 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2004р. та до складу майна входять: будинок «А-1», сарай л-кухня «Е», погріб «Ж», вбиральня «З», сарай «Б», погріб «В», вбиральня «Г», огорожа «№»); ОСОБА_6 – 1/9 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.03.2009р. та до складу майна входять: будинок «А-1», сарай л-кухня «Е», погріб «Ж», вбиральня «З», сарай «Б», погріб «В», вбиральня «Г», огорожа «№»).

Відповідно до статей 183, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Системний аналіз статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз`яснено, що виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2022 року по справі № 509/3687/16-ц.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про задоволення змінених позовних вимог позивача виходячи з вивчених письмових доказів.

Питання щодо розподілу судових витрат, суд вирішує на підставі вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі часток майна, що перебуває у спільній частковій власності – задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності та виділити в натурі належні ОСОБА_1 16/25 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: 16/25 частки житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, що складається із наступних приміщень: веранда (1-1) площею 4,0 кв.м., кухня (1-2) площею 8,1 кв.м, санвузол (1-3) площею 7,5 кв.м, сходова (1-4) площею 6,0 кв.м, житлова (1-5) площею 16,2 кв.м, житлова (1-6) площею 12,5 кв.м, сходова (1-7) площею 4,8 кв.м, житлова (1-8) площею 9,9 кв.м, житлова (1-9) площею 12,8 кв.м, погріб «Ж», вбиральня «З», 2/3 огорожі №, сарай-літня кухня «Е», альтанка «И».

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті вартості судової будівельно-технічної експертизи будинку в сумі 59 850,00 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.