Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №357/2821/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2821/26

3/357/1503/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

який притягується до адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585402 від 07.02.2026 вбачається, що 07.02.2026 о 12 год. 20 хв. на дорозі М-05(Київ-Одеса) 78 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Golf , номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встаноленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager ARLM-0358, результат огляду позитивний 0,22 % проміле. Від прорходження огляду у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога для встановлення стану сп`яніння категорично відмовився та з результатом згоден, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився. До суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначив, що він свою вину не визнає та з протоколом і результатом огляду не згоден. Так, 07.02.2026 приблизно о 12:20 год. його було зупинено працівниками поліції, та останні відразу запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, при цьому не встановивши в нього ознаки такого сп`яніння, які відповідають Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та в порушення ч. 4 ст. 256 КУпАП не роз`яснили йому права, передбачені ст. 268 КУпАП. Так, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду, оскільки був впевнений, що в стані алкогольного сп`яніння не перебував, оскільки алкогольних напоїв не вживав, про що наголошував працівникам поліції коли результат огляду показав 0,22 проміле, у зв`язку з чим він був дуже здивованим вказаному результату та вважав, що такий результат є нормою, яка не перевищує допустиму норму, однак на його запитання поліцейський повідомив, що 0,22 перевищує норму.

Так, враховуючи вказаний результат 0,22 проміле та заперечення і незгоду ОСОБА_1 із вказаним результату, однак огляд на стан алкогольного сп`яніння повторно через 15 хвилин не проводився, та не роз`яснивши ОСОБА_1 при цьому можливість проходження повторного огляду, запевнивши його в тому, що як прилад показав значить так і є, тим самим позбавивши його можливості оскаржити вказаний результат, при цьому поліцейськими було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, яка визначена ст. 266 КУпАП та ОСОБА_1 не було роз`яснено про те, що в разі незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, водій має право пройти такий огляд в медичному закладі, направлення в медичний заклад не вручали, медичний заклад не оголошували.

Суддя, дослідивши матеріали справи та подане клопотання та відеозапис приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до п. 22 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв`язку із цим при розгляді справи про адміністративне правопорушення, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Згідно п.1.1розділу 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 року № 1306 (далі ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок).

Так, згідно з п. 2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, за наявності ознак алкогольного сп`яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з п. 7 Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З роздруківки з приладу Drager ALCOTEST 7510, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено 0,22% проміле алкоголю.

При цьому, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, (Сlip-1 12:20:55) що працівник поліції після зупинки автомобіля Volkswagen Golf , номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , перевіривши у ОСОБА_1 документи, не встановивши та не оголосивши ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому ОСОБА_1 знаходився у транспортному засобі, відразу запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (Сlip-1 12:20:55), на що ОСОБА_1 беззаперечно погодився, зазначивши, що не вживав алкогольних напоїв (Сlip-1 12:22:00).

Після чого, з відеозапису вбачається, що поліцейські чекають поки привезуть прилад Alcotest Drager для освідування ОСОБА_1 (Сlip-1 12:23:06), при цьому працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що якщо прилад покаже позитивний результат, його транспортний засіб нікуди не поїде.

Суддя зазначає, що працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані сп`яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя, вимагаючи проїхати до медичного закладу.

Так, відповідно до вищевказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп`яніння, які передбачені Інструкцією. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння.

Слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.

Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обов`язковими для доведення у своєму взаємозв`язку та сукупності підлягають наступні обставини: законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння; дотримання процедурного (процесульного) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння; факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження такого огляду; а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.

В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до переглянутого відеозапису, у ОСОБА_1 не було виявлено будь-яких ознак алкогольного сп`яніння та не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, а лише на місці, направлення не виписувалося і не вручалося. З чого вбачається, що направлення, як міститься в матеріалах справи виписано формально, після складання протоколу.

Під час дослідження відеозапису з нагрудних камер поліцейських, який міститься в матеріалах справи, суддя не виявив в поведінці ОСОБА_1 таких ознак, які б свідчили про можливе перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння. Також на вказаному відеозаписі зафіксовано, що перед тим, як запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, поліцейським не було встановлено та зазначено, які є підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом огляду у 0,22 проміле, однак, поліцейський з метою забезпечення достовірності результатів огляду не направив ОСОБА_1 в заклад охорони здоров`я.

Згідно п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно п.9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Так, відеозапис фіксації обставин події свідчить, що ОСОБА_1 працівником поліції не було доведено до відома про можливість пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, як це обумовлено ст. 266 КУпАП.

Отже, з відеозапису вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Зокрема, останньому не запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я, враховуючи його фактичну незгоду з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Таким чином, враховуючи, що прилад показав результат 0,22% проміле алкоголю, який є близьким до безсимптомного, що на місці зупинки мало б викликати у працівників поліції сумнів у перебуванні останнього у стані алкогольного сп`яніння та підставою для з`ясування стану здоров`я та враховуючи заперечення останнього щодо вживання алкогольних напоїв, для встановлення всіх обставин справи та вірної кваліфікації, доречно було б провести його огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, чого зроблено не було.

Крім того, згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 7510 умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі «Інтервали технічного обслуговування».

Так, згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», після попадання алкоголю в рот до замірів необхідно витримати інтервал не менше 15 хв., інакше реальні залишки алкоголю в роті можуть привести до неправильних показників.

Як зазначено в загальній Інструкції з експлуатації газоаналізатора DragerAlkotest 7510 реальні залишки алкоголю в роті можуть призвести до неправильних показань. Вони можуть залишатися після вживання ароматичних напоїв (наприклад,фруктових соків), аерозолів для освіження рота на спиртовій основі, ліків і крапель, а також після відрижки і блювоти.

При позитивних результатах тесту рекомендовано через 10-15 хвилин провести повторне вимірювання для підтвердження результатів.

Разом з тим, повторне вимірювання рівня концентрації алкоголю в видихуваному повітрі працівниками поліції ОСОБА_1 не проводилося.

До уваги також слід взяти й те, що самі по собі показники газоаналізатора не можуть свідчити про винуватість, якщо їх результат заперечується. Його показники можуть бути недостовірні, перевищення допустимої концентрації алкоголю незначне, може бути в межах похибки або пов`язане з недоліками приладу, і тому вони також під сумнівом.

При цьому, суддя зазначає, що підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008).

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (ст. 13) судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Судді здійснюють правосуддя на основі Конституції та законів України, забезпечуючи незалежний розгляд справ.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП.

Так, огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням зазначеного у ст. 266 КУпАП порядку вважається недійсним, і не є доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.

З урахуванням викладеного, оцінивши наведені вимоги законодавства і наявні докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що справу належить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС