Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №357/8061/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8061/25

1-кп/357/257/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської окружної прокуратури в Київській області: ОСОБА_3 ,

захисник: ОСОБА_4 ,

обвинувачений: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква, Київської області, кримінальне провадження №12025116030000305 від 16.04.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14.06.2002 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, умовно-достроково звільнений. 14.04.2006 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3, ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, умовно-достроково звільнений. 10.02.2009 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяці позбавлення волі. 19.07.2012 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. 04.02.2014 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі. 22.05.2017 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2, ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. 09.01.2018 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 190 ч. 2, ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі. 27.05.2021 Уманським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі. 11.10.2021 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2, ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік. 07.04.2022 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2, ст. 190 ч. 2, ст. 308 ч. 1 КК України до покарання у виді 4 років 3 місяці позбавлення волі. 17.08.2022 Канівським міським судом Черкаської області за ст. 190 ч. 2, ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон), якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі і «метадону» (фенадону), включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, а саме: використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно розшуковій діяльності (ст. 19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону); використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).

Однак, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, 16 квітня 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, під час етапування з державної установи «Київський слідчий ізолятор» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13 до державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» за адресою: м. Біла Церква, вул. Василя Симоненка, 16, ОСОБА_5 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, незаконно придбав 4 таблетки білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон» (фенадон) масою 0,088 г.

З метою приховування факту незаконного придбання та керуючись раптово виниклим умислом спрямованим на незаконне зберігання наркотичного засобу, ОСОБА_5 16.04.2025 помістив згорток з 4 таблетками, які містять у своєму складі «метадон» (фенадон) до спідньої білизни, у яку був одягнений, використавши її як схованку, таким чином незаконно зберігав при собі вказаний наркотичний засіб для особистого вживання, без мети збуту.

Цього ж дня, 16.04.2025, близько 15 години 20 хвилин ОСОБА_5 прибув етапом з державної установи «Київський слідчий ізолятор» до державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)», що за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Василя Симоненка, буд. 16 та був поміщений до кімнати чергової частини.

В період часу з 15 години 20 хвилини по 15 годину 40 хвилину 16.04.2025 в кімнаті чергової частини державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», працівниками оперативного відділу проведено особистий обшук ОСОБА_5 під час якого виявлено та вилучено згорток з 4 таблетками білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон» (фенадон) масою 0,088 г, який ОСОБА_5 всупереч встановленого законом порядку обігу наркотичний засобів і охорону здоров`я населення та положень Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням показань обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зокрема ОСОБА_5 показав, що він 16 квітня 2025 року під час етапування з державної установи «Київський слідчий ізолятор» до державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», придбав 4 таблетки білого кольору - «метадон» та помістив згорток з 4 таблетками до спідньої білизни, у яку був одягнений та зберігав при собі вказаний наркотичний засіб для особистого вживання, без мети збуту.

Цього ж дня, він прибув етапом з державної установи «Київський слідчий ізолятор» до державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)», та був поміщений до кімнати чергової частини, де працівниками оперативного відділу проведено особистий обшук ОСОБА_5 під час якого у нього виявлено та вилучено згорток з 4 таблетками білого кольору.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального проступку просив суд визнати недоцільним дослідження доказів у частині обставин вчинення цього кримінального правопорушення, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумніві суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального провадження, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки останній вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення відповідного покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, судом встановлена обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Крім цього при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, не одружений, у якого відсутні на утриманні члени сім`ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім, має місце реєстрації.

Також суд враховує доводи прокурора викладені в судових дебатах щодо призначення покарання у виді обмеження волі, позицію сторони захисту, яка просила призначити покарання у мінімальній межі санкціії статті, та позицію обвинуваченого, який вину визнав, щиро каявся, а також судом при призначенні покарання враховується відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій, отже суд вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_5 у межах встановлених у санкції ч. 1 ст. 309 КК України, що передбачає відповідальність за вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме у виді обмеження волі.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Крім цього, встановлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Запобіжний захід ОСОБА_5 під час досудового слідства не обирався, отже до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно останнього не обирати.

Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 у порядку статей 122, 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі відсутній.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 58 КВК України строк покарання у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_5 на облік у виправному центрі.

ОСОБА_5 в силу ст. 57 КВК України зобов`язаний за рахунок держави виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку самостійно не пізніше трьох діб з дня одержання припису уповноваженого органу з питань пробації про виїзд до місця відбування покарання.

У разі невиїзду ОСОБА_5 до місця відбування покарання без поважних причин або його ухилення від отримання припису направити його до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі статей 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3565, 60 грн.

Речові докази по справі, а саме: таблетки білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон» (фенадон) масою 0,088 г, що згідно квитанції №589 від 08.05.2025 зберігається в камері зберігання речових доказів Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, після вступу вироку в законну силу - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя: ОСОБА_6