Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №154/1389/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1389/26

2/154/1109/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Мушкета О.О.,

з участю секретаря Тивонюк А.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення частки майна в натурі,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення частки майна в натурі.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_2 . Вказує, що 25/100 частки вище зазначеного будинку належала її братові ОСОБА_4 . Згодом на дану частку було припинено право спільної часткової власності та виконавчим комітетом Володимир- Волинської міської ради було видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 16.12.2010/04.01.2021 на квартиру АДРЕСА_3 .

Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її брат ОСОБА_4 помер. Після його смерті спадщину прийняли його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , які є відповідачами у справі.

Інші 75/100 частки будинку належить їй, дана частина будинку була нею успадкована за законом після смерті її мами ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і належить їй на праві приватної часткової власності.

Позивачка вказує, що згідно технічного паспорта, в її користування входить: коридор «1» - площею 8,2 кв.м; санвузол «2» - площею 3,1 кв.м; кімната «3» - площею 15,0 кв.м; кімната «4» - площею 15,1 кв.м; кімната «5» - площею 21,5 кв.м. Загальна площа частки житлового будинку становить 62,9 кв.м.

Між приміщеннями 75/100 частки вище зазначеного будинковолодіння, які належать їй на праві спільної часткової власності, та приміщеннями, які виділені в окрему квартиру та належать відповідачам, поставлені перегородки, проведені окремі комунікації, у кожного свій вхід до будинку. Проте, за наявності однієї адреси та двох окремих квартир, виникають деякі складнощі в отриманні поштової кореспонденції, сплати комунальних послуг та оформленні юридичних документів, зокрема здійснення відчуження належної їй частки будинковолодіння.

Так як даний будинок вже давно розділений на дві окремі квартири з обладнаними окремими входами, підведеними до кожної з них окремо всіма комунікаціями та складається з двох окремих, ізольованих квартир, тому вважає, що в даній ситуації відсутні перешкоди у виділенні частки житлового будинку в натурі та присвоєння окремого номеру квартирі в житловому будинку.

Тому просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 75/100 частки в будинковолодінні АДРЕСА_1 та виділити їй з спільної часткової власності 75/100 частки житлового будинку, що становить квартиру АДРЕСА_4 , яка складається з: коридор «1» - площею 8,2 кв.м; санвузол «2» - площею 3,1 кв.м; кімната «3» - площею 15,0 кв.м; кімната «4» - площею 15,1 кв.м; кімната «5» - площею 21,5 кв.м та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_4 , що складається з наступних приміщень: коридор «1» - площею 8,2 кв.м; санвузол «2» -площею 3,1 кв.м; кімната «3» - площею 15,0 кв.м; кімната «4» - площею 15,1 кв.м; кімната «5» - площею 21,5 кв.м.

Ухвалою судді від 23.04.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явилась, подала суду письмову заяву згідно якої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та слухати справу у її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явились, подали суду письмові заяви, згідно яких позовні вимоги визнали повністю та просили суд слухати справу у їх відсутності.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних обов`язків, передбачених законом.

Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до реєстраційного посвідчення Волинського обласного бюро технічної інвентаризації, житловий будинок розташований у АДРЕСА_2 зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Володимир - Волинською держнотконторою 07.08.1989 року за № 1085.

Відповідно до довідки, виданої КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради № 6306/01-04 від 27.11.2025 року, станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної часткової власності за ОСОБА_1 75/100 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, виданого Володимир-Волинською держнотконторою 07.08.1989 року за р.№ 1085; ОСОБА_4 належить кв. АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності / НОМЕР_1 від 16.12.2010 / 04.01.2011 / виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради.

13 грудня 2025 року на замовлення ОСОБА_1 у КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради було виготовлено технічний паспорт з реєстраційним номером НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_4 , в користування якої входить: коридор «1» - площею 8,2 кв.м; санвузол «2» - площею 3,1 кв.м; кімната «3» - площею 15,0 кв.м; кімната «4» - площею 15,1 кв.м; кімната «5» - площею 21,5 кв.м. Загальна площа частки житлового будинку становить 62,9 кв.м.

Згідно висновку оцінювача, ринкова вартість жилої квартири станом на 05.01.2026 року, становить 118074,0 грн.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Володимир - Волинської державної нотаріальної контори Волинської області Билень Н.П., на підставі заповіту, посвідченого 04.04.2026 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевською М.В., зареєстрованого у реєстрі за № 434, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 (по 1/2 частки кожний).

Спадщина, на яку в указних частках видане це свідоцтво, складається з квартири з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , належної спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради Волинської області 04 січня 2011 року, право власності зареєстроване у реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 11 січня 2011 року, витяг № 28638054 від 11 січня 2011 року, номер запису 2645, в книзі 19, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 32553548. Загальна площа квартири 51,5 кв.м., житлова площа 32,8 кв.м. та надвірні будівлі та споруди: хлів Б-1, вигрібна яма К, огорожа 4, хвіртка 5.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2023 у справі №161/23210/21).

За приписами 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55 (далі Інструкція).

Пунктами 1.2, 2.4, 3.10, 3.11 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18 червня 2007 року, передбачено, що поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2), який готує суб`єкт господарювання.

Згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 липня 2021 року (справа № 310/7011/17), здійснено висновок про те, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року (справа № 495/3521/18) зазначено, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України), спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників. При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

Приймаючи до уваги, те, що позивачка виявила бажання виділити належну їй частку в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна та є технічна можливість такого виділення, невизначеність частки у праві спільної сумісної власності порушує права позивача, суд приходить до висновку, що порушене право підлягає захисту, позивач має право на звернення до суду з вимогами про визначення часток.

З урахуванням наведених норм законодавства, суд вважає, що позов ОСОБА_1 щодо виділу частки майна в натурі підлягає задоволенню, таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У зв`язку з виділом частки позивача слід припинити її право у спільній часткової власності на 75/100 частки в будинковолодінні АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення частки майна в натурі- задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 75/100 частки в будинковолодінні АДРЕСА_1 та виділити їй з спільної часткової власності 75/100 частки житлового будинку, що становить квартиру АДРЕСА_4 , яка складається з: коридор «1» - площею 8,2 кв.м; санвузол «2» - площею 3,1 кв.м; кімната «3» - площею 15,0 кв.м; кімната «4» - площею 15,1 кв.м; кімната «5» - площею 21,5 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_4 , що складається з наступних приміщень: коридор «1» - площею 8,2 кв.м; санвузол «2» -площею 3,1 кв.м; кімната «3» - площею 15,0 кв.м; кімната «4» - площею 15,1 кв.м; кімната «5» - площею 21,5 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ,проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя: Олександр МУШКЕТ