Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №599/595/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 Справа №599/595/25 Провадження №2/607/931/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

позивача та його представника ОСОБА_1 , Крамара В.П.

представника відповідача Мельника Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу -

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Адвокат Крамар В.П. в інтересах позивача ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Позивач) у квітні 2025 року звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3 , Відповідач), треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, у якому просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4 ) у період з 01.01.2021 року по 11.11.2024 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує на те, що вона не перебуваючи у шлюбі, із 01.01.2021 року почала постійно проживати із ОСОБА_4 , який не перебував у шлюбі, разом, як подружжя, вели спільне господарство та побут, мали спільний бюджет, виховували дітей позивача та проживали у будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить матері позивача. У зв`язку із агресією рф проти України, ОСОБА_4 у червні 2024 року було призвано по мобілізації до лав ЗС України. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 отримала сповіщення сім`ї №311, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 29795 від 15.11.2024 у якому вказано, що її цивільний чоловік ОСОБА_4 11.11.2024 зник безвісти, під час виконання бойових завдань пов`язаних із захистом України. Звертає увагу суду, що ОСОБА_4 зазначив позивача у своїх військових документах, як цивільну дружину та вказав її адресу проживання. У зв`язку із цим, вважає, що у неї виникло право на отримання та виплату грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців Збройних Сил України, безвісти відсутніх.

2.Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив.

Представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Мельником Ю.О. 11.07.2025 подано відзив на позов, згідно якого сторона відповідача позову не визнає. Вважає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували ведення спільного господарства та проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 . У наданих стороною позивача спілкування у меседжерах ОСОБА_1 із ОСОБА_4 відсутня ідентифікація автора повідомлень, що на думку відповідача ставить під сумнів надані до матеріалів справи дані докази. Крім цього, на думку сторони відповідача надані позивачем фототаблиці, як підтвердження спільного проживання із ОСОБА_4 на увагу не заслуговують, оскільки такі підтверджують лише контакт між особами, але не свідчать про ознаки, характерні для подружнього життя. Сторона відповідача вважає, що ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу у зазначений період часу.

24.07.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній вважає, що поданими стороною позивача доказами у справі повністю підтверджено спільне проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявності між ними спільного побуту, ведення спільного господарства, та виникнення між ними ознак притаманних подружжю. Відтак, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Стороною відповідача 16.03.2026 подано додаткові пояснення у даній справі, відповідно до яких представник вказав, що на його думку у справі відсутній предмет спору, оскільки стороною позивача поряд із вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу не заявлялась матеріально-правова вимога до відповідача, тому провадження у справі повинне було б закрите судом на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, у якому судом, на його думку, було відмовлено стороні відповідача безпідставно.

Представник третьої особи Міністерства оборони України через систему «Електронний суд» 10.10.2025 подав письмові пояснення, в яких просив у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що ОСОБА_1 не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували спільність побуту, взаємні права та обов`язки із ОСОБА_4 , який пропав безвісти під час виконання бойових завдань. Також вважає, що встановлення юридичного факту, який просить позивач, не породжуватиме бажаного юридичного наслідку у вигляді набуття статусу дружини з метою отримання грошового забезпечення, позаяк такий правовий статус підтверджується лише свідоцтвом про шлюб, зареєстрований у відповідному органі ДРАЦС.

Представник третьої особи військової частини НОМЕР_1 21.04.2025 надав письмові пояснення, в яких вважає, що встановлення факту проживання позивача однією сім`єю без реєстрації шлюбу із безвісти відсутнім військовослужбовцем не впливає на виплату грошового забезпечення ОСОБА_4 , оскільки перелік осіб, які отримують такі виплати є вичерпним. Особа, визнана такою, що проживала однією сім`єю із військовослужбовцем як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу не набуває прав на отримання грошового забезпечення у випадку безвісно відсутності такого військовослужбовця.

Представником позивача через систему «Електронний Суд» подано письмові заперечення на пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України у яких останній зазначив, що встановлення факту проживання однією сім`єю позивача із ОСОБА_4 без шлюбу як чоловіка та жінки породить юридичні наслідки, оскільки відповідно до ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», ОСОБА_1 , як член сім`ї ОСОБА_4 матиме право на соціальний захист у порядку визначеному законодавством України.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.

11 листопада 2025 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу для розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Крамар В.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо заявленого позову заперечила просить відмовити у його задоволенні, пояснивши, що її син ОСОБА_4 не проживав однією сім`єю без шлюбу із позивачкою, не вів спільного господарства та не повідомляв про це їй особисто, як своїй матері.

Представник відповідача - адвокат Мельник Ю.О. в судовому щодо задоволення позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях.

Представники третьої особи Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, подавши клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

ІІ. Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини встановлені судом

Як вбачається із копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , повного витягу № 00048019923 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 17 листопада 2024 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , яка є відповідачем у справі.

Як слідує з повного витягу №00048019925 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про шлюб від 17 листопада 2024 року, ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі із 23 вересня 2007 року із ОСОБА_6 (до шлюбу ОСОБА_7 ), який в подальшому на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від12 жовтня 2011 року №2-7142/11, яке набрало законної сили, розірвано.

Судом також з`ясовано, що позивач ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі із 19 липня 2016 року із ОСОБА_8 , який рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 березня 2020 року в справі №599/533/20, яке набрало законної сили, розірвано.

ОСОБА_4 у зв`язку із збройною агресією рф проти України 12.06.2024 призвано по мобілізації до лав ЗС України.

Згідно із копією сповіщення сім`ї №311 від 15 листопада 2024 року, складеного ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке адресоване ОСОБА_1 , у ньому зазначено, що її чоловік (цивільний) - солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрілець-помічник гранатометника 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 4-ої механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 11 листопада 2024 року, під час виконання бойових завдань пов`язаних із захистом Батьківщини, поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області. Здійснені пошукові дії не дали результату.

Згідно акту наявності власних речей, цінностей і особистих документів загиблого (померлого) військовослужбовця від 27 вересня 2024 року, комісією військової частини у якій проходив військову службу ОСОБА_4 , проведено та складено опис власних речей, цінностей і особистих документів загиблого (померлого) військовослужбовця, а саме ОСОБА_4 , призваного 12 червня 2024 року. Місце проживання сім`ї останнього вказане: « АДРЕСА_1 », у графі 2 «прізвище, власне ім`я, по батькові дружини, батька, матері або близького родича» зазначено: «цивільна дружина, ОСОБА_1 ».

Із копії військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого 14 червня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 вбачається, що у графі 4 «Сімейний стан» вказано «…цивільний шлюб др.. ОСОБА_9 , 1988 р.н…».

Як вбачається із акту №49 про фактичне місце проживання від 02 грудня 2024 року, складеного власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_10 , в присутності сусідів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та старости Гаї-Шевченківського старостинського округу Байковецької сільської ради Рудого Я.Т., складено акт, про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав без реєстрації до 15 жовтня 2024 року по АДРЕСА_1 , фактичне місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Допитані в судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтвердили суду те, що позивач, упродовж 2021 року до мобілізації ОСОБА_4 проживали спільно, сім`я за адресою: АДРЕСА_1 разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_1 , вели спільний побут та господарство, купували меблі та різні речі, разом працювали на городі та проводили час дозвілля та святкування. Також зазначили, що ОСОБА_4 із вказаної адреси був призваний по мобілізації на військову службу, після поранення його у серпні 2024 року приходив на реабілітацію після лікування та в подальшому вибув у військову частину для проходження служби.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 вказали, що ОСОБА_4 не повідомляв їм про спільне проживання разом із ОСОБА_1 однією сім`єю, ведення ним із нею спільного побуту та господарства. Вказали, що ОСОБА_1 бачили разом із ОСОБА_4 лише 2-3 рази та він не повідомляв, що має намір одружитись із позивачем.

Із наданих стороною позивача скріншотів спілкування ОСОБА_1 у месенджері із користувачем під ім`ям « ОСОБА_18 », яким із її слів є ОСОБА_4 вбачається їх постійне спільне спілкування упродовж 2023-2024 років, у тому числі, як до призову ОСОБА_4 на військову службу, так і після перебування його у військовій частині, які свідчать про спільні їх інтереси один до одного, побут, вирішення різних життєвих питань. Крім цього, суд констатує, що зазначені дані містять світлини ОСОБА_4 під час проходження ним військової служби, а також його дані паспорту та банківських карток. Відтак, суд вважає дані докази належними та допустимими та відкидає твердження сторони відповідача про те, що із них не можливо встановити іншого адресата спілкування на ім`я « ОСОБА_18 » із яким спілкувалась позивач та яким є ОСОБА_4 ..

Із наданих суду стороною позивача фототаблиць, датованих 21.11.2021, 21.08.2022, 05.12.2021, 06.01.2022, вбачається проведення часу дозвілля, спільної участі у святкуваннях ОСОБА_4 разом із позивачем ОСОБА_1 та її неповнолітніми дітьми.

2.Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї") визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з вимогами частини 4 Сімейного кодексу України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

Про необхідність встановлення вказаних обставин як обов`язкової умови для визнання осіб членами сім`ї зазначено у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц (провадження № 61-10270св18), від 25 листопада 2019 року у справі № 202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18) та від 05 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц (провадження № 61-28377св18).

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин.

Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №244/4801/13-ц, від 23 вересня 2019 року у справі №279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі №712/14547/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі №761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі №490/10757/16-ц, від 25 вересня 2024 року у справі № 461/8250/20.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти, який забезпечує правове регулювання відносин, пов`язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Частиною 1 ст. 3 Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що цей Закон регулює суспільні відносини, пов`язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

У ст. 6 вищевказаного Закону зазначено права близьких родичів та членів сім`ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України).

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та оцінивши докази надані ним, а також у їх сукупності доходить до переконання, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу слід задовольнити, встановивши факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період часу із 01.01.2021 року по 11.11.2024 року.

Вирішуючи позов, суд не бере до уваги твердження сторони відповідача, який вважає, що обставини спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, не підтверджено належними доказами, оскільки, як уже зазначав суд, наведеними вище доказами, які суд проаналізував та вважає їх належними та допустимими, встановлено даний факт.

Також, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 обрала належний спосіб захисту, звертаючись до суду у порядку позовного провадження, а факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується не окремими епізодами, а сталим і безперервним ланцюгом взаємопов`язаних життєвих обставин сторін упродовж вказаного періоду часу, а саме з 01.01.2021 по 11.11.2024. Суд розцінює зазначені вище дані, як відображення реального внутрішнього устрою сім`ї, що базується на високому рівні взаємної довіри та єдності їх спільних інтересів.

Особливу доказову увагу суд надає офіційному самовизначенню військовослужбовця при заповненні ним військово-облікових документів, у яких ОСОБА_4 власноруч визначив ОСОБА_1 як свою цивільну дружину, зазначивши її рік народження, адресу спільного проживання ( АДРЕСА_1 ) та у подальшому якій прийшло сповіщення про те, що останній зник безвісти. Відтак, суд вважає зазначену обставину прямим та документально зафіксованим підтвердженням того, що ОСОБА_4 ідентифікував позивача, як члена своєї сім`ї, із якою спільно проживав за вказаною адресою та на яку поширюється його волевиявлення щодо повідомлення про критичні ситуації, що повністю корелюється з положеннями Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач ОСОБА_1 зазначала, що встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю зі зниклим безвісти ОСОБА_4 необхідно для реалізації в повному обсязі своїх прав, здійснення комунікації із органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів щодо його розшуку та ініціювати питання виплати грошового забезпечення, які гарантовані державою України.

Встановлення вказаного факту має для позивачки не лише матеріальний аспект, а й глибоке юридичне значення для правового визнання її статусу (status recognition). Це є єдиним правовим шляхом для подолання перешкод у взаємодії з державними органами, отримання інформації про хід розшуку близької людини та забезпечення належного соціального захисту особи, яка тривалий час фактично виконувала права та обов`язки дружини.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4,13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у період часу із 01.01.2021 року по 11.11.2024 року .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний зміст рішення складено 18.05.2026.

Дані про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місто проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 .

Міністерство оборони України, , ЄДРПОУ 00034022.

Головуючий суддя В. В. Ромазан