Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №947/39496/25 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Хуліганство

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №947/39496/25

Суддя: Тішко Д. А.

Справа № 947/39496/25

Провадження № 1-кп/947/615/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12025164480000509, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Одеси, Одеської області, громадянин України, з вищою освітою, фізичної особи - підприємця, є, одружений, має на утриманні дитину, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

28.09.2025 року близько 18:30 години, ОСОБА_5 , перебував за адресою: місто Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, 99Б, в приміщенні ветеринарного госпіталю «Айболіт», власницею якого є ОСОБА_6 , де у останнього виник умисел направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Під час перебування у вказаному місці, у робочі години ветеринарного госпіталю «Айболіт», ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на демонстративну неповагу до оточуючих правил поведінки у суспільстві та норм моральності, почав поводитися агресивно, кричати, допускаючи образливі, лайливі висловлювання на адресу персоналу та лікарів госпіталю, які працювали та виконували свої професійні обов`язки, на зауваження не реагував та діючи з особистою зухвалістю, наніс удар ногою по дверях одного з приміщень госпіталю, пошкодивши їх, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на суму 6518 гривень.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 , використовуючи малозначний привід, який полягав у незадоволенні оголошеною ціною за послуги, які надає ветеринарний госпіталь «Айболіт», діючи з особистою зухвалістю, утримуючи в правій руці грошові кошти, умисно наніс один удар в область обличчя потерпілій ОСОБА_7 , внаслідок чого остання отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді контузії лівого очного яблука та повік легкого ступеня, а також синця нижньої повіки лівого ока.

На неодноразові законні вимоги присутніх осіб припинити хуліганські дії ОСОБА_5 не реагував, продовжуючи демонструвати явну зневагу до громадського порядку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.296 КК України, винним себе визнав частково, та пояснив, що 28.09.2025 року близько 18год 30хв він перебуваючи в приміщені ветеринарної лікарні «Айболіт», яка знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, 99Б, привіз свою дружину з собако на лікування. Цю клініку він знає давно, оскільки займався продажем та розведенням собак, та неодноразово звертався до цієї клініки. 28.09.2025 року його собака з`їла невідомий предмет та вони приїхали в лікарню. В лікарні їм повідомили, що вартість послуги буде 9000грн. та авансовий платіж має складати 8000грн., це його обурило. В ході розмови його з адміністратором, потерпілою ОСОБА_4 він дістав грошові кошти в сумі 8000грн та проводив ними біля обличчя, він удари не наносив. Після цього потерпіла ніякої реакції на це е подавала, почервоніння обличчя або ока в неї не було. Між ним була сварка, він грубо висловлювався в бік працівників, та був конфлікт з іншим працівником, в ході якого він вибив двері. В скоєному каявся, зауважив, що в нього був важкий період в житті, він проходив психологічне лікування, в нього померла бабуся яка була для нього дуже близька. В той же час, під час судових дебатів, обвинувачений зазначив, що визнає провину та повністю жалкує про вчинене, компенсував матеріальну шкоду. Просив суворо не карати.

У судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_7 яка суду пояснила, що 28.09.2025 перебувала на робочому місці в приміщенні ветеринарного госпіталю «Айболіт» куди прийшов клієнт, дружина ОСОБА_5 . З нею було домовлено ціна операція після обговорення клієнтка вийшла та повернулась з чоловіком ОСОБА_5 , який почав сваритись та кричати образливі та лайливі висловлювання. Жінка забрала свою собаку, вони посварились та вийшли з госпіталю, через деякий час вони повернулись та обвинувачений кинув гроші на стійку та розмовляв нахабно, після чого ОСОБА_7 пішла до хірургів з`ясувати чи готові вони, після викладених обставин продовжити операцію, в цей час обвинувачений пішов за потерпілою та з ноги вдарив по дверям. За потерпілу заступився колега, якому обвинувачений ОСОБА_5 також наніс декілька ударів. Під час сварки обвинувачений зробив плівок потерпілій та вдарив грошима по обличчю, сварка продовжувалась ще деякий час, після чого обвинувачений і його дружина пішли. Просила призначити обвинуваченому найсуворіше покарання.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_8 яка суду пояснила, що 28.09.2025 року перебувала на робочому місці в приміщенні ветеринарного госпіталю «Айболіт» який розташований за адресою Люстдофорська дорога, 99 Б, в кімнаті реанімації почула шум в залі. Коли вийшла побачила, як обвинувачений висловлюється нецензурною лайкою в адрес потерпілої ОСОБА_7 через, що робота в госпіталю повністю припинилися. Вона стояла біля рецепції та бачила, як обвинувачений тримаючи в руці грошові кошти, наніс один раз удар кулаком в область обличчя, вслід за чим колега ОСОБА_9 відтягнув обвинуваченого ОСОБА_5 від потерпілої ОСОБА_7 і почали штовхатися. В наслідок сутички були пошкоджені двері. Вона спілкувалась з колегами які їй пояснили причини конфлікту, все сталось із-за небажання клієнта вносити передоплату за проведення оперативного втручання. Крім того додала, що потерпіла ОСОБА_7 їй розповіла, що в наслідок конфлікту та зверталась до лікаря за отриманням медичної допомоги.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_10 яка суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_5 це її чоловік з яким 28.09.2025 року вони приїхали в ветеринарну лікарню «Айболіт» який розташований за адресою Люстдофорська дорога, 99 Б, на огляд собаки яка проковтнула сторонній предмет. Цю клініку вони знають більше 10 років. Лікар сказав, що собака з`їла сторонній предмет та необхідне оперативне втручання, вартість якого вісім тисяч гривень, вона з чоловіком були обурені цим, але погодились та забрали собаку та поїхали до дому забрати кошти. Після того як вони повернулись близько 18 год., вони зайшли в лікарню та чоловік на рецепції просив прийняти собаку, то адміністратор їх ігнорувала, із-за чого і почався конфлікт. Обвинувачений дістав кошти та кинув їх на стіл, після чого адміністратор пішла в інше приміщення, її чоловік пішов за нею та вдарив по дверям з ноги, зламавши їх. Після чого вийшов співробітник клініки та в них була сварка та сутичка. Обвинувачений їй розповідав, що не хотів причиняти шкоди, він був дуже засмучений станом своєї собаки та психологічними переживаннями через втрату близької людини, смерті його бабусі. Крім того вона додала, що дії її чоловіка є неприпустимими та не звичайними для нього.

Потерпіла ОСОБА_6 до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що матеріальних претензій не має, цивільний позов не заявляє.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, на думку суду, його винуватість повністю підтверджується наступними доказами, які суд безпосередньо дослідив під час судового слідства та, які містяться в наступних процесуальних джерелах:

-Висновком експерта №1325 від 02.10.2025 року №б/н Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи згідно якої у ОСОБА_7 виявлено тілесне ушкодження : травма лівого ока у вигляді контузії лівого очного яблука та повік легкого ступеню, синця на нижній повіці лівого ока, дані ушкодження утворились від дії тупого твердого предмета, можливо було утворено 28.09.2025 року. Дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Дане ушкодження нехарактерне для само спричинення.

-Комерційною пропозицією №5587 від 29.09.2025 року згідно якого ФОП ОСОБА_11 надає послуги по відновленню пошкоджених дверей на суму 6518грн.

-Протоколом огляду місця події від 02.10.2025 року з фото таблицями згідно якого було оглянуто ветеринарну лікарню «Айболіт» який розташований за адресою Люстдофорська дорога, 99 Б, в ході огляду було виявлено пошкодження дверей.

-Протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-, кінозйомки, відеозапис чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 04.10.2025 року в ході превдення слідчої дії було вилучено відеозапис за 28.09.2025 року у ветеринарній лікарні «Айболіт» яка розташований за адресою Люстдофорська дорога, 99 Б

-Протоколом огляду від 04.10.2025 року згідно якого було оглянуто відео файл з камер відео нагляду з приміщення ветеринарної лікарні «Айболіт» яка розташована за адресою Люстдофорська дорога, 99 Б.

Крім того, в судовому засіданні було оглянуто відеозапис з камер відеоспостережень долучений до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-, кінозйомки, відеозапис чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 04.10.2025 року, в ході якого вбачається, 28.09.2025 року ОСОБА_5 , перебував за адресою: місто Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, 99Б, в приміщенні ветеринарного госпіталю «Айболіт», спілкується з адміністратором, за стійкою, після чого кидає гроші на стійку, та продовжує гучне спілкування з потерпілою, виражаючись нецензурною лайкою. Після цього обвинувачений бере в руки гроші та завдає один удар в обличчя потерпілої після чого плюнув в неї. Після чого вона йде в інше приміщення, обвинувачений слідує за нею та б`є ногою в двері, ламаючи їх. Вся подія супроводжується нецензурною лайкою, образами в бік працівників клініки.

Наведені вище дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особистою зухвалістю (хуліганство).

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст. 65 КК України враховує його особу, а саме те, що він одружений, має на утриманні дитину, зареєстрований як підприємець, має постійне місце проживання, раніше не судимий.

Обставини, що пом`якщують покарання - часткове визнання вини та повне відшкодування матеріальної шкоди потерпілій.

Обставини, що обтяжують покарання – відсутні.

Відповідно до довідки №6618 від 06.10.2025 року КНП «ООМЦПЗ» ОСОБА_5 на обліку не перебуває. Відповідно до довідки КНП «Міський психіатричний диспансер» ОСОБА_5 на обліку не перебуває. За місцем мешкання характеризується посередньо.

ОСОБА_5 перебував на лікуванні в КНП «ООМЦПЗ» з 02.09.2025 по 16.09.2025 року з діагнозом Органічний емоційно-лабільний розлад; з 31.01.2023 по 18.02.2023 року з діагнозом Органічний емоційно-лабільний розлад, декомпенсація; з 15.01.2023 по 21.01.2023 року з діагнозом Органічний емоційно-лабільний розлад.

Відповідно до довідки від 12.05.2026 року виданої ФОП ОСОБА_12 , ОСОБА_5 перебував на амбулаторному спостережені у невролога з 2014 року до тепер з діагнозом хронічний церебральний конвекситальний арахноїдит із порушенням ліквородинаміки, церебральним ангіоистонічним синдромом, пароксизмальною активністю. Органічним емоційно-лабільним розладом, декомпенсація. Поширений остеохондроз хребта з переважним ураженням шийного відділу хребта.

Згідно з досудовою доповіддю від 12.11.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як середня; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, також як середня. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 , можливо без ізоляції його від суспільства.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений кримінальний проступок ОСОБА_5 призначити покарання у межах санкції, встановленої ч.1 ст. 296 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

Таке покарання відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 та тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, а також є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Що стосується вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 , то суд виходить з наступного.

Згідно ст. 56 КПК особа, яка зазнала матеріальної шкоди від кримінального проступку, вправі при провадженні в кримінальній справі пред`явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Верховним судом України в п. 2 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Потерпілою ОСОБА_7 був заявлений цивільний позов, в якому вона просить: стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 6560 грн на відшкодування завданої майнової шкоди та 80 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 до завершення судового розгляду компенсував матеріальну шкоду заявлену ОСОБА_7 в розмірі 6560 грн. та надав квитанцію банку №2297-5124-1281-0517 від 16.04.2026 року, у зв`язку із чим дана вимога залишаться без задоволення.

Щодо відшкодування моральної шкоди завданої в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 , то такі вимоги підлягають частковому задоволенню.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 р. передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом враховується, що вчинені ОСОБА_7 дії призвели до психологічних страждань, отримання тілесних ушкоджень. Зазначені дії викликали зміни у житті потерпілої, що полягали у психологічному стражданні зміні способу життя, відвідування лікаря та проходження додаткових досліджень. Крім того, додаткових моральних страждань потерпілим завдала необхідність тривалої участі у здійсненні досудового розслідування та судового розгляду зазначеного кримінального провадження, протягом яких вона брала участь у процесуальних та слідчих діях, судових засіданнях. Також суд враховує, що за час досудового розслідування, обвинувачений добровільної компенсації витрат потерпілої не здійснював. Водночас, суд враховує матеріальний стан обвинуваченого, розмір його доходів.

З огляду на обставини справи, беручи до уваги вищевказані засади, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 , 40 000 грн., що об`єктивно відповідатиме характеру дій заподіювача шкоди, глибині страждань та розміру моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні у вигляді додатків до протоколів слід зберігати при матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.296 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального проступку – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінального проступку у розмірі 40 000 (сорока тисяч) грн.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні у вигляді додатків до протоколів – зберігати при матеріалах справи.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду області через Київський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua