Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №735/188/26 — Коропський районний суд Чернігівської області

Справа № 735/188/26

Провадження по справі № 1-кп/735/55/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 рокуселище Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Короп кримінальне провадження № 12026270430000017 від 02.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, військовослужбовця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

прокурора - ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Наказом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) № 14-РС від 12 червня 2024 року ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою Коропського районного суду Чернігівської області № 3/735/281/2025, справа № 735/913/25 від 18.09.2025, яка набрала законної сили 29.09.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Водночас, 31.01.2026, о 07 годині 01 хвилині, ОСОБА_3 достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами та, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч судовому рішенню, керував транспортним засобом, а саме автомобілем Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Кибальчича в с-щі Короп, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, та, у зв`язку з несправністю освітлення заднього номерного знаку, на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений працівниками патрульної поліції ВП № 1 (с-ще Короп) Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області.

Умисні дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та показав, що будучи підданим адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік та діючи всупереч рішення суду, 31.01.2026, о 07 годині 01 хвилині керував автомобілем Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Кибальчича в с-щі Короп, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, у зв`язку з необхідністю їхати на військову службу та був зупинений працівниками патрульної поліції, через несправність освітлення заднього номерного знаку. У скоєному щиро кається та просить суворо не карати.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподковуваних мінімумів доходів громадян

За таких обставин, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення пред`явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, особу винного, його вік, стан здоров`я, розлучений, проходить військову службу, позитивну характеристику за місцем проживання та несення служби, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття, обставин, які обтяжують покарання не встановлено і приходить до висновку, що виправленню, перевихованню обвинуваченого може сприяти покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1