Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №750/3331/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3331/26

Провадження № 2-а/750/70/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Слісаря А.В., розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

у березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 6499496 від 12.01.2026 року, винесену поліцейським 2 взводу 3 роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капралом поліції Молочком Максимом Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що 12.01.2026 об 11:21:08 в с. Кіпті Чернігівського р-ну Чернігівської обл. по дорозі МО1 на 97 км, він керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п.2.1.ґ. ПДР – відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ. Зазначає, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 18.03.2026, у зв`язку з отримання засобами поштового зв`язку постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання оскаржуваної постанови. Вказує, що 12.01.2026, приблизно о 11 год. 21 хв., керуючи автомобілем марки Hudai, державний номерний знак НОМЕР_1 , він рухався в с. Кіпті Чернігівського р-ну Чернігівської обл. по дорозі МО1 на 97 км. На виконання вимог знаку «Рух без зупинки заборонено» зупинився, згодом продовжив рух, після чого був зупинений поліцейським. Як вказує позивач, поліцейський причини зупинки автомобіля не повідомив і одразу почав вимагати поліс страхування, якого у позивача на той час не було, оскільки транспортний засіб належить дружині, і про наявність чи відсутність полісу йому не відомо. На запитання позивача щодо причини зупинки, співробітник поліції не відповів, але при цьому підтвердив, що жодного порушення Правил дорожнього руху з його боку не було, а отже причина зупинки відсутня. Переконавшись у відсутності полісу страхування, співробітник поліції повідомив, що позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП з винесенням відповідної постанови. Після цього співробітник патрульної поліції роздрукував на портативному пристрої стрічку з тексом постанови, але права при цьому не роз`яснив та не надав копію оскаржуваної постанови. Посилаючись на норми законодавства вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вказує, що поліцейський має право зупиняти транспортні засоби та здійснювати контроль за наявністю договору авто страхування у конкретно визначених законом випадках, однак суб`єкт владних повноважень не надав доказів, що позивач при керуванні транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху України та на законних підставах був зупинений працівниками поліції.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.04.2026 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що транспортний засіб позивача було зупинено під час проїзду через Дорожню станцію патрульної поліції, позначено знаком 6.10, проїзд через який регулюється дорожніми знаками, у тому числі 3.14 «Контроль», який забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами. Дорожня станція патрульної поліції в с. Кіпті територіально віднесена до Чернігівського р-ну, який є прикордонним районом та межує з російською федерацією. Відтак, зупиняючи транспортний засіб під керуванням позивача та здійснюючи перевірку його документів як превентивний захід в умовах воєнного стану уповноважені працівники Національної поліції діють в межах повноважень та у відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію». При цьому як зазначено у відзиві, Правила дорожнього руху зобов`язують водія мати про собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та на вимогу поліцейського пред`явити його. Перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський який виніс оскаржувану постанову є уповноваженим працівником патрульної поліції та має право розглядати адміністративні справи.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт відсутності страхового полісу, а не лише відмови від його пред`явлення.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що поліцейський 2 взводу 3 роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капрал поліції Молочко Максим Ігорович виніс постанову серії серії ЕНА № 6499496 від 12.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за вчинене ним правопорушення за наступних обставин. 12.01.2026 об 11:21:08 в с. Кіпті Чернігівського р-ну Чернігівської обл. по дорозі МО1 на 97 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Hudai, державний номерний знак НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п.2.1.ґ. ПДР – відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (а.с.6).

Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою оскільки автомобіль належить його дружині, і про наявність чи відсутність полісу йому не відомо. Також, поліцейські не мали права його зупиняти, тому що відсутні докази порушення позивачем ПДР України, а відтак і перевіряти наявність чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено ст.245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до п. 2.4.а. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно п. 2.1. ґ ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджується інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена карта».

Також прямий обов`язок водія мати при собі та на вимогу поліцейського надати вищезгадані документи закріплено в ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух».

Згідно положень вищевказаної норми водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством; - виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність документів, зазначених в пункті 2.1 Правил дорожнього руху кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Отже, відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має або не пред`явила, у тому числі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії).

Не пред`явлення особою, яка керує транспортним засобом, на вимогу поліцейського полісу страхування є самостійним складом правопорушення, незалежно чи є такий документ у водія у наявності, а тому, враховуючи, що позивач не виконав вимог працівника поліції та не надав йому для огляду чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), що не спростовується позивачем, тому працівник поліції правомірно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, судом було досліджено правомірність зупинки автомобіля під керуванням позивачки.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 12.01.2026 об 11:21:08 в с. Кіпті Чернігівського р-ну Чернігівської обл. по дорозі МО1 на 97 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Hudai, державний номерний знак НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, тобто він порушив Правила дорожнього руху України, а тому, поліцейські маючи можливість використовувати інформацію, яка містить єдина централізована база даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та виявивши що автомобіль не застрахований, правомірно зупинили його. Враховуючи викладене, суд вважає, що поліцейські діяли у межах норм чинного законодавства під час зупинки транспортного засобу, яким керував позивач.

Крім того, згідно статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст.126 КУпАП.

Згідно частин 1-3 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до частин 1-2 ст. 77 КУС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки патрульні поліцейські діяли у межах своїх повноважень, а обставини на які посилається позивач у справі, як на підставу своїх вимог, не підтвердилися належними і допустимими доказами.

Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку що позов необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд

у х в а л и в :

залишити без змін постанову серії ЕНА № 6499496 від 12.01.2026 року, винесену поліцейським 2 взводу 3 роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капралом поліції Молочком Максимом Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн., а позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення – без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Слісар